Пропонуємо увазі наших дорогих читачів ще кілька історій зі скарбнички місіонера-мандрівника Василя Стойки
Замуровники проломівІсаї, 58:9-12: «...Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!»Самому важко повірити, але їх вже дійсно більше ніж 40! Так-так, понад сорок євангельських програм, які мені вдалося реалізувати за допомогою Божою на Африканському континенті та прилеглих островах. Але споміж всіх, свою першу програму, можливо недосконалу, я пам'ятаю з найдрібнішими деталями. Зовсім недавно я відвідав село Lukenge, де перед моїми очима спливали теплі спогади про покійного шейха Омара, про нашу дружбу, про співпрацю в таких проєктах, як будівництво церкви та відкриття довгоочікуваного колодязя...І захотілося мені знову відвідати ті місця. Отож, я оперативно зв'язався з моїм другом, який, до речі, являється місцевим бізнесменом: продає рис, а у вільний від роботи час євангелізує місцеве населення. Мене трохи здивувало те, що у відповідь на моє прохання він, нібито попереджаючи, сказав, що побачене мене засмутить. Ми поїхали. Вийшовши з машини, я підвів свій погляд на церкву. Церква на місці, але де ж дах?.. Повертаю голову в бік колодязя, — він також на місці, але завалений, та повністю в не функціональному стані...Мій друг помилився, я був не просто засмучений, я був ДУЖЕ засмучений тим, що побачив. Адже скільки зусиль, праці та подолання труднощів у все це вкладено!Мені пояснили, що дах з церкви зніс сильний порив вітру, а колодязь засипали вороги християн.Ну, що ж, повернувся до готелю, зателефонував другу. Мені було потрібне розуміння, втіха та порада... «Василь, якщо раптом у тебе з'явиться бажання допомогти їм відновлювати руїни, подумай спочатку, що буде після того, як ти знову поїдеш... Те ж саме!»Я погодився, і вже навіть в серцях попросив церкву повернути мені гроші, які встиг дати їм на ремонт. На серці було сумно та тривожно. Появилася ідея залишити все як є та летіти в Уганду, — адже у мене цілісінький тиждень часу в запасі. Побачуся з друзями та, можливо, проведу час на користь... Аж раптом немов блискавка пронизала мій розум питання: «А як же Мій дім?..»Підскочив з колін, хапаю телефон та знову набираю номер телефону вищезгаданого бізнесмена. «Нам необхідно терміново збирати команду! Будемо усовувати руїни!» Через 10 днів церква була накрита дахом, а зі свердловини потекла вода.Я задоволений, що не поїхав до Уганди. А ще більше задоволений, що Бог говорить зі мною.P.S. Чиста вода в Африці в прямому сенсі на вагу золота. З даного селища людям доводилося проходити пішки по 10-20 км, щоб дістатися до чистого джерела. Випийте склянку води та подякуйте Богу!Бог відповідає вчасноТанзанія, 2020 р.Я в кімнаті знаходжуся один. Вже чотири дні як зі мною немає перекладача, а мої молитви про дар різних мов стають все більш наполегливими.Але ось, у двері хтось постукав. Відкриваю — на порозі гонець від моїх друзів мусульман з Lukenge. Вони запрошують мене відвідати їхню нову мечеть. Я радий цьому запрошенню, як і можливості знову з ними зустрітися. Але!Де знайти перекладача?Звернувся до Господа, — адже я Його слуга та з Його волі перебуваю в цьому місці. Приходить мир та спокій — якщо Він захоче, то обов'язково щось придумає.Хід моїх роздумів переривається телефонним дзвінком: «Приймай привіт з Дар-ес-Салама, Василю! Дуже хочу до тебе приїхати!»Я на радощах: «Данило! Не може бути!!!» (Про мого друга Данила дивіться в «Він мріяв про це 20 довгих років»).Підіймаю очі вгору: «Ти завжди вчасно, Господь».Через два дні ми з Данилом вже купували подарунки, готуючись до цієї важливої зустрічі з мусульманами...Ви напевно запитаєте: «А що конкретно купуєте?»Як правило, я вибираю воду в пляшках, мило, пральний порошок, обов'язково продукти для приготування обіду. Для цього випадку ми приготували кілька мішків рису з м'ясом (з такої нагоди три кози закінчили своє земне мандрування).На святі я побачив імама (духовний наставник мусульман), дуже дорогу для мене людину. Колись нас познайомив наш спільний друг — покійний шейх Омар.Тоді він сказав: «Василю, чи не міг би я звернутися до тебе з проханням про Біблію для імама?»Відтоді ми як рідні.Найважливішим для мене являться не те, що я купив, але з яким словом я приходжу до мусульман.Багато про що можна розмовляти з людьми, які досить близькі з тобою за переконаннями.Вдячний за це Богу!Клініка в Республіці Чад або Перлина мусульманського світуЧастина 1Хочеться розповісти вам про мого хорошого друга. Звуть його Вадим Коржос і він — хірург-християнин, який вже тривалий час допомагає людям на Африканському континенті.Трудиться Вадим місіонером в Республіці Чад, це центральна частина Африки, місто Мунду.Так от, Вадим працював у клініці, яка заснована християнами та спеціалізується на травмах опорно-рухового апарату. Слід зауважити, що це шанований в регіоні медичний заклад, попри те, що країна мусульманська. Подібних клінік в регіоні всього три.В силу низького рівня життя населення, нестачі вітамінів, а часто й самої їжі, переломи різного ступеня важкості — це один з найпоширеніших недугів.Місцеві жителі знають, де їм можуть надати кваліфіковану допомогу та часто звертаються в християнську клініку.Допомогти вдається не всім — близько 20% пацієнтів не виживає, хоча статистика інших медичних установ в регіоні, які не настільки оснащені, втішає ще менше — до 80% летальних випадків.Медперсонал зі свого боку робить все можливе та працює самовіддано, часом навіть без перерви на сон. Кожного дня проводиться по кілька операцій.Варто також відзначити, що співробітники клініки — волонтери. Вони приїжджають в регіон з розвинених країн, щоб допомагати людям, і при цьому роблять це абсолютно безплатно. Хоча клініка сама по собі платна, весь дохід йде на придбання медикаментів і мінімального набору інструментів.Навіть на фотографіях можливо побачити умови, в яких ведеться робота. Світло в операційну подається від спеціальних генераторів, централізованої подачі електроенергії немає.Але, попри всі недоліки, є нагорода за самовіддану працю — в стінах цього медичного закладу сотні врятованих життів!...У Вадима підходив до кінця час перебування в країні. І він проявив ініціативу та вирішив подарувати надію місцевим жителям, і провести євангельську кампанію в місті. Потрібно зауважити, що сталося так не тому, що він не знав чим себе зайняти, — роботи йому вистачало і в клініці, з ранку до вечора нескінченний потік пацієнтів.Спільно ми приступили до роботи над реалізацією цієї ідеї. Він на Африканському континенті, я — в Празі.Основну частину в організації програми Вадим взяв на себе: поїздки в столицю, робота з владою, організація рекламної кампанії. У телефонному режимі та по Skype ми обговорювали кожен наступний крок, а Вадим втілював ідею на місці.Шашлики зі щурів або як ми проводили євангельську програму в Республіці ЧадЧастина 2Отже, Вадим виконав велику підготовчу роботу та вже на початку березня 2018 року я прилетів на континент. Після мого прильоту, послідувала низка важливих зустрічей: зустрілися з Вадимом, перекладачем, головним лікарем християнської клініки доктором Одейєм, а також з пастором місцевої Адвентистської церкви.Насамперед ми відвідали керівництво міста. Нагадаю, що це мусульманська країна. Але завдяки популярності християнської клініки та зокрема Вадима, як висококласного хірурга, двері офіційних установ міста були перед нами відкриті.Було помітно, що губернатора трохи коробило, що він співпрацює з християнами, але й він пішов нам назустріч.Оскільки Чад — військова країна, шеф поліції подеколи тижнями живе в поліцейській дільниці — дуже самовіддана та хороша людина. З нами він поговорив про те, що попри релігійні переконання варто допомагати оточуючим.Помічник державного секретаря Республіки запросив нас провести програму в столиці.Генерал армії процінив за честь приймати нас у себе в гостях. Також він запропонував нам охорону на час перебування в країні. Треба відзначити, що ситуація з питання безпеки, в цілому, досить напружена. Але завдяки тому, що Вадима, як хірурга, всі знають і поважають, до мене було таке ж ставлення, та охорона нам не знадобилася.На триста тисяч населення в місті Мундо, християн, на той момент, було близько ста душ. Отже, перед нами було священне завдання — розповісти про Бога мусульманам. На знак поваги ми проводили зустрічі в традиційному мусульманському одязі.Величезна подяка Празькій церкві, яку я відвідую. Члени церкви вирішили взяти участь у допомозі жителям міста та передали дитячий одяг.Сама програма проходила вечорами. Вадим і доктор Одей висвітлювали питання стосовно здоров'я. Торкнулися гігієни та реформи харчування. Адже місцевими делікатесами вважаються шашлики зі щурів. А про те, що фрукти перед вживанням необхідно ретельно мити, мало хто замислюється.Кожна зустріч супроводжувалася хоровим співом. На зустрічі збиралося від 300 до 400 чоловік, всі мусульмани, та я мав можливість розповідати їм про Христа.На заклик стати на бік Христа, вийшов практично весь зал. З них 32 людини уклали завіт з Богом.З деяких причин не всі охочі змогли прийняти хрещення, але вони не залишають свого прагнення.Чоловіки, які відвідують програму, розповідають, що друзі їх не впізнають та не приймають в колишні компанії. Вони перестали вживати нецензурну лексику, не приймають наркотики, та й зовнішній вигляд сильно змінився.Мусульмани приймають Христа, а їхнє життя змінюється кардинально — це дорогого коштує!За матеріалами Facebook сторінки «Африка. Дневник миссионера» інформація для цієї статті взята з:Замуровники проломів;Бог відповідає вчасно;Клініка в Республіці Чад або Перлина мусульманського світу;Шашлики зі щурів або як ми проводили євангельську програму в Республіці Чад.