За прогнозами Організації Об’єднаних Націй до 2050 року 2/3 населення світу будуть жити в містах. В рамках ініціативи всесвітньої церкви «Місія для великих міст», був запущений пілотний проєкт євангелізації «Благовістя на тротуарах».
Сотні студентів-богословів, семінаристів, майбутніх пасторів та інших молодих людей були відправлені євангелістами до міста Нью-Йорка, щоб отримати досвід повного занурення в міську місію.
Енджел Сміт, студентка богословської семінарії університету Ендрюса, опинилася у жвавому районі Нью-Йорка, який зветься Квінсі. Бувши досвідченим літературним євангелістом, дівчина вирішила, що найшвидший спосіб знайти людей, які бажали б вивчати Біблію — це ходити з дому в дім. Однак, через деякий час вона усвідомила, що потрібно щось інше. Тоді Енджел зателефонувала своєму наставнику Уейну Джамелу та попросила про допомогу. Він запропонував їй оцінити свої дари та таланти, й молитися, щоб Бог вказав їй шлях.
Енджел любить грати в баскетбол і займатися в тренажерному залі, тому вона купила місячний абонемент, помолилася та вирушила в спортзал спілкуватися з людьми.
«Це перевернуло моє уявлення про те, як насправді виглядає служіння.», — розповідає дівчина, — «Я знайомилася з людьми, просто займаючись улюбленою справою.»
У результаті, Енджел стала спілкуватися з людьми, які ніколи б не запропонували сторонній людині увійти до їхнього будинку, якби вона постукала в їхні двері.
Так, в спортзалі вона заговорила з Тахміною, а незабаром вони стали не тільки тренуватися, але й обідати разом. У дівчат склалися довірчі, дружні стосунки, завдяки яким Енджел вільно розповідає Тахміне про Ісуса.
Харам Кім, також студент університету Ендрюса, був направлений в Брайтан-парк на Манхеттені — популярний громадський простір, де кожен день проходять тисячі людей. Він вважає себе сором’язливою людиною, отож запитання «Як мені звернути увагу цих людей на Ісуса?» було для нього болісним. Хлопець багато молився, а незабаром вдалося зав’язати розмову з продавцями їжі та пограти в пінг-понг з перехожими.
Одного разу до Хірама підійшов чоловік зі словами: «Мені подобається напис на твоїй футболці».
Так зав’язалася розмови та Харам зміг запропонувати новому знайомому курси з вивчення Біблії.
Коли хлопець відчував, що у людей є прихильність до більшого знайомства та спілкування, він пропонував їм познайомитися з його національною кухнею.
«Корейська їжа стала моєю секретною зброєю», — зі сміхом розповідає Харам.
Хлопець швидко зрозумів, що спільна трапеза — це відмінний спосіб подружитися.
Участь у проєкті «Благовістя на тротуарах» багато чого змінила у поглядах Енджел і Харама на свою місію.
«Може спочатку нам слід створювати центри впливу, де можна займатися спортом і фітнесом, клініками ментального здоров’я, вегетаріанським кафе, а не починати відразу із запрошення до церкви», — розмірковує Енджел Сміт.
«До участі в цьому проєкті я думав, що Бог не хоче, щоб Його діти жили в містах через їхній світовний вплив. Але де б я ще міг зустріти так багато людей та стати свідком їхньої боротьби з медичними, соціальними та фінансовими проблемами? Бог любить людей, а люди сьогодні живуть в містах», — робить висновки Харам Кім.
Сполучені Штати, Сандра Домбровські, для Adventist Mission
За матеріалами Міжнародні новини АСД на Facebook інформація з офіційного джерела була представлена Романом Гейкером
