Джеффрі Джордан — перший представник спільноти глухих на сесіях Генеральної конференції.
Вставши біля мікрофона під час обговорення поправок до Церковного керівництва, він пристрасно переконував інших зробити все, щоб церква була відкритою для людей з інвалідністю, тому що «у кожної людини є право служити Богу».
Він наполягає на тому, щоб не розглядати людей тільки з точки зору наявності інвалідності. Замість цього Джордан закликає перш за все бачити унікальних особистостей з їхніми інтересами та захопленнями.
Коли проходило голосування Джордан був щасливий бачити, як його церква підтримує групи, які часто обходять увагою.
Джеффрі Джордан виріс в Каліфорнії та був єдиним глухим в сім’ї, всі члени якої добре чують. Джордан вступив до Каліфорнійського державного університету в Нортріджі та активно брав участь у служінні для глухих у місцевій церкві.
Для інших глухих студентів він організував свої церковні служіння. Водночас Джордан познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка вчилася на курсах перекладачів жестової мови.
Він відчув заклик до служіння та вступив до університету Ендрюса на богословське відділення. В університеті Джордану надавали перекладачів жестової мови під час лекцій. У результаті, він отримав ступінь магістра богослов’я.
Зараз Джордан Джеффрі є пастором громади глухих в штаті Теннесі. Громада налічує 77 членів церкви.
Також Джордан допомагає керівнику відділу Адвентистського служіння можливостей Генеральної конференції.
Джордан каже, що бажає робити все можливе, щоб підвищити обізнаність про релігійну спільноту глухих. Про те, що це група людей з особливою мовою та особливою культурою, які залюбки можуть допомагати в служінні Церкві.
«Я хочу, щоб люди, які чують, зрозуміли, що не тільки в мою, але й в їхні громади можуть приходити глухі. Що вони також, як і ті, хто чує, можуть проводити як звичайні богослужіння, так і особливі служіння — похорон, вінчання тощо.»
Про свій досвід присутності на сесії Генеральної конференції Джеффрі Джордан сказав:
«В інших людей є перевага працювати в режимі багатозадачності, коли вони можуть переміщатися по залу та одночасно отримувати всю інформацію на слух. Для мене ж все по-іншому, тому що мені доводиться покладатися на перекладача. Буду чесний з вами: це було дійсно утомливо. Але при цьому я по-справжньому насолоджувався перебуванням на сесії.»
Деббі Мішель, Adventist Review
За матеріалами Міжнародні новини АСД на Facebook інформація з офіційного джерела була представлена Романом Гейкером
