Одяг та духовна література
У місті Володимир-Волинський на території молитовного будинку церкви Адвентистів сьомого дня волонтери проєкту «Hope for Ukraine» організували соціальний гардероб для переселенців.
Два рази на тиждень в середу та четвер з 12-ї до 15-ї години люди мають можливість прийти та отримати підтримку одягом. Також у вільному доступі для зацікавлених людей лежить християнська література.
Переселенці з Миколаєва
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» в місті Волочиськ, що у Хмельницькій області, підтримали переселенців з Миколаєва продуктовим пакунком від ADRA.
Сім’я евакуювалась з-під обстрілів в більш спокійне місто. Вони звернулися за підтримкою до церкви Адвентистів сьомого дня, де їм і надали допомогу.
Люди дякували благодійній організації ADRA та пастору місцевої церкви за підтримку.
Відмовився від допомоги
Коли волонтери проєкту «Hope for Ukraine» відвідували людей, чиї будинки були пошкоджені внаслідок бомбувань в Черкаській області, то один чоловік відмовився взяти допомогу, хоча його будинок отримав значні пошкодження.
Чоловік хворіє, а ще більше хворіє його дружина. Було вельми незвичайно, що хоча сім’я не достатньо забезпечена, та ще й пошкодженим будинком, а чоловік категорично відмовляється від допомоги… Він попросив краще підтримати тих, хто нас захищає — воїнів Збройних Сил України.
Сертифікати
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» роздавали конверти з подарунковими сертифікатами від магазину «Епіцентр» у селі Паланка, що в Черкаській області.
В залежності від ступеня пошкодження будинків від бомбування, суми подарункових сертифікатів варіювалися від 4500 до 20000 гривень. Сертифікат можна обміняти на будівельні матеріали тільки в магазині «Епіцентр».
В селі Паланка роздали 26 сертифікатів.
А нещодавно й в сусідньому селі Синиця роздали 29 сертифікатів.
Заходи для дорослих і малих
5 червня завдяки проєкту «Hope for Ukraine» у місті Кропивницький на базі молитовного будинку церкви Адвентистів сьомого дня була проведена спортивно-розважальна програма для дітей переселенців. Програма включала такі заходи для дітей як: батути, стрільбу з лука, канатну дорогу, зіплайн[ Зіплайн, або тиролька — туристична розвага. Являє собою натягнутий на висоті канат-колію, по якому під дією власної ваги рухається людина, закріплена на ньому за допомогою пристрою, що забезпечує вільне ковзання.
], басейн, ходилиці, випалювання по дереву та багато інших занять. Також дітей пригощали смаколиками.
Поки у дітей були свої заходи, батьки мали можливість психологічно розвантажитися та отримати поради від психолога на спеціальних тренінгах, взяти участь у майстер-класі з розвантаження хребта та релаксації за допомогою інверсійного столу, виконати розслаблюючі дихальні вправи з тренером, виміряти тиск в очах «безконтактним тонометром», а також отримати корисну оздоровчу інформацію.
В заходах взяли участь 88 дітей та близько 50 батьків.
Їжа духовна та фізична
В суботу 4 червня в селі Дубіївка, що в Черкаському районі, була проведена зустріч з 27 сім’ями вимушених переселенців.
В приміщення молитовного будинку були запрошені люди, які вимушені були залишити свої місця проживання через військові дії в їхніх населених пунктах.
На зустрічі людям була надана інформація про церкву Адвентистів сьомого дня, її соціальні служіння та про важливі Біблійні істини.
Присутні отримали продуктові набори від проєкту «Hope for Ukraine», за що були дуже вдячні.
А ще б співала…
Галина чекала волонтерів надворі. Приємна жінка обіймає волонтерів та зичить усім міцного здоров’я.
Наразі зараз жінка немає роботи, а тому живе дуже скрутно.
Щонеділі Галина ходить до церкви. Також вона поливає та доглядає за квітами у своєму дворі. А ще дуже любить співати.
Завдяки проєкту «Hope for Ukraine» Галина отримала підтримку пакунком з харчовими продуктами.
У дитячому садочку
Пані Віта з сім’єю переїхала жити до християнського дитячого садочка. Наразі це — їхнє приміщення. Вони піклуються про нього та захищають від мародерів та непроханих гостей.
Зараз вона залишилася без роботи, тому що дитячий садочок не працює, а до війни вона там вправно куховарила.
Волонтери проєкту «Hope for Ukraine» підтримали сім’ю Віти харчовими продуктами.
Розповідь
«Ми до останнього не поспішали евакуюватися, хоча постійно чули постріли та вибухи. Надіялись, що нас омине.
У нас приватний будинок. І… одного дня це сталось.
На наше подвір’я прилетіло дві міни. Ми були в будинку. Налякані сиділи під столом, поки будинок здригався від вибухової хвилі, а зі стелі сипалася штукатурка та летіло скло з вікон.
Коли все затихло ми вийшли. Пішли надвір подивитися навколо.
Побачили, що горить сарай у сусідів. Чекали пожежну службу. Але, сарай згорів швидко, пожежники не встигли навіть приїхати.
Ще двоє сусідів лежали мертві. Коли летіли міни вони були надворі, отож їм не вдалося врятуватися.
Я зателефонував своїй сестрі, розповів, що сталося. Ми вирішили поїхати до неї. Викликали таксі. Приїхав таксист та дуже налякався побачивши трупи. Поїхали ми в чому були. Речей ніяких не брали.
Через деякий час вирішили поїхати додому за речами. Вийшли з під’їзду та почули звуки обстрілу «Градами» десь далеко. Вирішили все ж таки поїхати. Проїхавши частину дороги, побачили, що горить великий приватний будинок, є постраждалі. Поруч іскриться обірваний високовольтний дріт.
Нас попросили не їхати далі та ми повернулися.
Пізніше, все ж таки, ми поїхали за своїми речами. І вирішили виїжджати з міста.
У сестри є знайомі в Хмельницькому. Вона їм зателефонувала та попросила допомогти. Ми купили квитки на потяг і поїхали.
Ось так ми й опинилися в Хмельницькому.» — таку розповідь почули волонтери проєкту «Hope for Ukraine» від чоловіка, сім’ї якого надавали гуманітарну допомогу.
Молитва, втіха та поміч
В селі Івахни, що в Черкаській області, пройшла зустріч з внутрішньо переміщеними особами. На зустрічі місцевий пресвітер церкви Адвентистів сьомого дня Коломієць Володимир сказав слова утіхи та помолився разом з переселенцями.
Завдяки проєкту «Hope for Ukraine» було роздано 25 продуктових наборів, за які люди щиро дякували.
У селищі Білозерки
Нещодавно допомога поїхала в селище Білозерка. Те саме, де нещодавно були зруйновані будинки.
Пані Олена проживає там з родиною. За ці три місяці бачила багато жахливих речей: солдата у нетверезому стані, що погрожував її чоловіку, солдатів, які стріляли прямо біля її подвір’я, а також багато вибухів та вибухонебезпечних уламків.
Роботи тут немає, а виїжджати за межі селища страшно.
Від проєкту «Hope for Ukraine» сім’я Олени отримала допомогу. Вона дякувала та ледь стримувала сльози.
Сім’я чемпіона
Пані Тетяна виховала чемпіона. Її син є чинним світовим чемпіоном з єдиноборства. Дуже тяжко йому було виїхати на змагання з окупованого міста. Але ще важче було залишити маму.
Оскільки раз багато людей у скрутному становищі, її син останні декілька місяців тренував усіх охочих безплатно.
Тетяна доглядає стареньку сусідку. Зараз жінка немає роботи, а тому з фінансами дуже скрутно.
Отож, сім’я була дуже рада отримати допомогу від проєкту «Hope for Ukraine».
Пресслужба проєкту «Hope for Ukraine»
