Розповідає Олександр Добровольський, служитель.
Як виникла ідея створити школу подружнього життя?
Якось зателефонував мені мій товариш Павло Шульга. Розповів, що вони запросили одного спікера, який розробив цю програму, яка до того ж була рекомендована Міністерством освіти України. Оскільки це платна програма, то були виділені кошти, щоб і ми пройшли цей курс.
Школа подружнього життя до речі тотожна до дошлюбного консультування в церковній програмі. Просто перевага і плюс в тому, що ця програма має такий собі ярличок Міністерства освіти України, тобто є дозвіл і рекомендація.
Прийти в школу і проводити лекції як церква ми не мали права, а от як громадська організація, могли. Так ми й почали працювати.
Якою була програма?
Тема семінару починається з того, що таке сім‘я, чим відрізняється зареєстрований шлюб від незареєстрованого, підіймаються теми контрацептивів, гігієни, фінансів, зустрічей і т.д.
Як до ваших візитів віднеслася адміністрація школи?
Адміністрація школи взагалі не проти.
Вони тільки за, щоб хтось щось проводив. У них подібних програм немає, програм, які б стосувалися шлюбних стосунків. Та і дітям корисно таке послухати, бо раніше цього не було і ніхто нічого не знав.
Чи є з боку дітей якісь негативні випадки?
Ні. Ну може там хтось і підсміювався, але ми розуміємо, що просто дитина трішки ще не доросла. Але загалом було все чудово.
У якому форматі відбувалася програма? У вигляді лекцій чи можливо питання-відповіді?
50% часу йде лекція і 50 % контакт з учнями. Наша ціль полягає в тому, щоб діти самі шукали відповідь.
Наскільки все погано?
Знаєте, ніби всі все розуміють, але як до суті діла, то дуже погано…
Статистика зараз показує негативні цифри. Дуже багато розлучень. На сході України до 80% розлучень, на західній Україні ситуація краща – 40 %. Звісно це залежить від різних чинників, але є факт: чим більше атеїстична територія, тим більше розлучень.
Як думаєте, ці лекції щось дадуть?
Я гадаю, що все-таки дадуть. Звісно результат буде не 100%, але ті, хто проходить подібний курс, мають меншу кількість розлучень.
Скільки та в яких школах ви вже встигли побувати?
На жаль, буквально в декількох, через брак часу і карантин, але надалі ми плануємо проводити таких заходів більше.
Які програми ще плануєте створити?
Якщо Бог дасть можливість, то я б хотів створити якийсь молодіжний клуб, аби з молоддю звершувати спільну роботу та проводити весело разом час.
Автор: Альона Степаненко
