Благодійна організація ADRA Україна не вперше підтримує ГО «Товариство батьків дітей з інвалідністю та їх друзів “Зоря надії”», що заснувала навчально-реабілітаційний центр у місті Кременець, Тернопільської області. Попри те, що будівля ще не добудована — роботи тривають із 2021 року — центр вже активно допомагає людям. З 2023 по 2025 рік ADRA Україна надала допомогу «Зорі надії» на загальну суму 242 тисячі гривень (ці кошти були зібрані через сайт благодійної організації).
Ми поговорили з керівницею ГО «Зоря надії» та ідейною засновницею центру — Аллою Андрущук.
— Пані Алло, розкажіть, будь ласка, про діяльність організації і центру.
— ГО “Зоря надії” працює з 2015 року. Хоча в назві є згадка про батьків дітей з інвалідністю, насправді ми підтримуємо всіх — дітей, молодь, дорослих з інвалідністю, а також їхні родини. Бо часто саме батьки потребують не меншої допомоги, ніж діти. Уявіть: якщо мама 24/7 доглядає за дитиною, якій 3 чи 33 роки — це колосальне навантаження. І якщо ми забираємо дитину в центр на 4–5 годин, то для батьків це вже можливість перепочити й відновитися.
Допомогу надаємо не лише місцевим жителям. Із початком повномасштабної війни до нас приїхали люди з інвалідністю з дев’яти областей. За три роки через наш центр пройшло близько 13–15 тисяч осіб. Ми допомагали з харчуванням, проживанням, одягом, психологічною підтримкою. Частину з них — близько сотні — евакуювали за кордон.
Разом з Церквою адвентистів сьомого дня, за підтримки закордонних партнерів і ADRA Україна, вдалося зібрати майже 300 тисяч євро й добудувати перший поверх нового центру. Це лише початок. Центр уже діє, і ми плануємо офіційно його запустити в недалекому майбутньому. Тут отримують допомогу люди з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб. Забезпечуємо догляд вдома, денну опіку, гуманітарну підтримку, працює психолог.
Зараз готуємо центр, у якому до обіду реабілітацію проходитимуть діти й молодь, а після – дорослі, зокрема ветерани та постраждалі від війни.
Ми активно розвиваємося і вже стали однією з тих організацій, які держава зацікавлена підтримувати у сфері допомоги людям з інвалідністю.
— Скільки людей вже отримали допомогу?
— Лише за 2024–2025 роки ми надали різні види підтримки 290 особам з інвалідністю. А загалом — понад 850 людей отримали сертифікати, продукти, гігієну, інші ресурси. Це були переселенці, люди пенсійного віку, люди з інвалідністю. Тільки в нашій громаді проживає близько 2 700 переселенців — частина з них отримує допомогу. Щороку близько 300 осіб з інвалідністю отримують від нас підтримку — допомагаємо їм, як тільки з’являться відповідний ресурс.
— Як саме допомагає ADRA Україна?
— За три роки — 2023, 2024 і 2025 — ми отримували від ADRA Україна фінансування, яке спрямували на будівництво центру та надання соціальної допомоги. Це була реальна підтримка, завдяки якій ми могли рухатися вперед. Малими кроками разом робимо велику справу.
— Які плани маєте на майбутнє?
— Найближчим часом хочемо масштабувати допомогу — подвоїти або й потроїти кількість бенефіціарів. У червні запускаємо новий проєкт «Життєстійкість», підтриманий державним Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю (поки що це буде в старому приміщенні). Плануємо щодня працювати з дітьми з інвалідністю (денний догляд 30 осіб). Натуральну допомогу і психологічну підтримку отримають 200 осіб з числа переселенців і місцевих мешканців, що мають першу групу інвалідності.
— Що ще потрібно, аби центр запрацював на повну?
— Ми добудували тільки один поверх. Ще потрібно завершити два — другий і третій. На другому буде повноцінний реабілітаційний простір. А третій поверх — для проживання тих, хто приїде на тривалу реабілітацію. Це надзвичайно важливо.
Також плануємо облаштувати кухню, пральню, навчальні майстерні, щоб люди з інвалідністю могли опановувати навички самостійного життя — адаптуватися, навчитися готувати, прати, працювати руками. Особливо важливо це для людей після травм, ампутацій, дітей з ДЦП.
Цей проєкт є пілотним. Його унікальність полягає в тому, що особі одночасно надаватимуться освітні послуги, реабілітація й соціалізація — усе в одному просторі. Зокрема, це раннє втручання (у випадку, коли травма від народження), дитячий садок і молодші класи.
Нам дуже потрібні спеціалісти — реабілітологи, педагоги. І, звісно, фінансування. Бо без людей і без ресурсів важко рухатися. Але ми віримо, що все буде. І дякуємо всім, хто підтримує нас на цьому шляху.
