Команда християнського телеканалу “Надія” тривалий час мала бажання створити документальний фільм про історію Церкви Адвентистів сьомого дня в Україні.
За сто п’ятдесят років на цих теренах кілька разів змінювалися влада та державний устрій. Наша земля пережила дві світові війни, декілька революцій і державних переворотів. Звичайно, всі кризи, злети та падіння впливали на життя Церкви.
Коли в 1905-му вийшов указ імператора Миколи ІІ “Об укреплении начал веротерпимости”, Церква Адвентистів сьомого дня стала легальною. Тодішні віряни мали великі сподівання. Від більшовицької влад християни теж не очікували утисків. Проте наставали роки релігійних переслідувань.
Найважчими з них були сталінські репресії. Попри все, завжди жили люди, натхненні Богом. Вони не боялися відстоювати свої принципи.
Та свобода, яку нині маємо, здається, була завжди; ми не цінуємо її належно. Колись релігійна свобода була великою цінністю. Радянська влада використовувала всі доступні методи, щоб знищити Церкву, але їй це не вдалося. Комунізм пішов у небуття, а Церква вижила.
На щастя, у різних громадах України ще живі адвентисти-піонери, котрі добре пам’ятають страшні репресії з боку влади. Сучасне покоління потроху забуває історію, тому документальний телеопис “Церква. Ціна свободи” знайомить усіх із очевидцями тих непростих подій.
Робота над фільмом тривала всього два місяці. Отримавши режисерське завдання від продюсера, я занурилася в тему, яка мені достатньо близька: зростала в християнській родині, ще моя прабабуся була адвентисткою. Від малечку чула багато історій про життя Церкви за радянщини. Також була особисто знайомою та спілкувалася з багатьма очевидцями релігійних репресій. Тому працювати над стрічкою було цікаво.
Звичайно, кожен режисер має ідеалізоване уявлення про те, як має виглядати його продукт. Хотілося розповісти про все та всіх, але терміни, формат і хронометраж не дозволяли. Знімальна група дуже вдячна нашим експертам, якими стали Олег Арутюнов, Віталій Нероба та Валентин Шевчук. Ми користувалися книгами з історії церкви Миколи Жукалюка, лекціями Віталія Нероби. Із Олегом Арутюновим спілкувалися особисто. Слава Богу за таких людей, котрі досліджують, зберігають і передають історію Церкви.
Зрештою, вийшов фільм, який розповідає про понад столітню історію адвентизму — від перших адептів, котрі оселилися на цих землях у другій половині 19 століття, до сучасності.
“Що таке Церква? Чи варто за неї боротися і яка її місія в цьому світі?” — одне з головних запитань, котрі ставляться у телестрічці.
Відповідь дається через розповіді про дивовижний досвід вірян, переслідуваних у часи комуністичної ідеології. Їх не лякали ані погрози, ані тюремне ув’язнення. Дехто помер за свої переконання. Саме завдяки цим людям Церква зберегла віру та любов, передавши їх майбутнім поколінням.
Один із героїв фільму, Микола Жукалюк, ще в молоді роки присвятив своє життя Богові. Став служителем за часів Хрущова. В інтерв’ю Микола Арсентійович розповів свою дивовижну життєву історію. Замолоду мав великі успіхи в журналістиці. Коли ж, іще юнаком, вирішив покинути світську роботу та стати служителем, комуністи і вмовляли, і погрожували, і шантажували його. Але чоловік не здався. Протягом усього терміну служіння наражався на небезпеку разом із усією родиною, але всі залишились вірянами. Більше того, ця людина відсиділа два роки у в’язниці за організацію підпільного видавництва.
Коли прийшов довгоочікуваний час Перебудови, і церква змогла вийти з підпілля та отримати реєстрацію, Микола Жукалюк став першим президентом Українського Уніону. Пізніше очолив уже не підпільне, а офіційне видавництво Церкви АСД в Україні. Також він написав низку духовних та історико-публіцистичних книжок. Загалом, спілкування було дуже цікавим.
Ще одні герої фільму — сім’я Бабич. Мене такі люди надихають. Через усі випробування пройшли разом. Їм погрожували, їх арештовували, але не зламали. І тепер вони вільні вірити в те, що підказує їм серце. Ми зняли їх на прогулянці та в церкві. Це подружжя доволі поважного віку є черговим доказом Божої сили. Влада, котра їх переслідувала, вже давно припинила своє існування, а вони, щасливі, продовжують славити Бога.
У підсумку сказаного, фільм ставить питання про актуальність Церкви. У сучасному світі її цінність, на жаль, стає менш очевидною для вірян. Дедалі частіше можна почути: “А навіщо належати до будь-якої організації, якщо можна вірити в душі?”
Герої фільму “Церква. Ціна свободи” висловлюють своє ставлення до цієї тези. То є думка авторитів, котрі ціною власної свободи боролися за Церкву.
Восени Українському уніону виповнилося 30 років. 1989-го року, в період Перебудови”, Церква змогла нарешті створити свій адміністративний осередок.
З нагоди цього ювілею, в Києві зібралися пастори, керівники відділів і ветерани Церкви. Дата виходу фільму була приурочена до цієї події. Він став органічним доповненням душевних спогадів про минуле церкви.
Спілкування з героями віри стало великим задоволенням для мене. На жаль, під час роботи ми були обмежені часом, змогли зняти всього декількох людей. Не всі факти ввійшли до кінцевого варіанту стрічки, але плануємо використовувати зняті матеріали в інших документальних проєктах.
Фільм “Церква. Ціна свободи” є розповіддю лише про декілька приватних досвідів. Залишається відчуття, що не про все сказали, щось можна було показати інакше. Але тих, хто може відкрити цікаві факти, ще багато. Команда телеканалу “Надія” планує повернутися до теми історії церкви, знявши повнометражний документальний фільм.
Дяка Богові за всіх учасників цього проєкту, котрі доклали свого старання та служіння.
Олена Яворська, автор та режисер фільму “Церква. Ціна свободи”
