У м. Кривому Розі, близько 200 людей повністю змінили своє життя, яке було для них наркотичним пеклом.
Років із 12-ти Сергій Середа почав вживати алкоголь та курити.У 16 – вперше потрапив за ґрати.Потім розпочався 20-річний кошмар вживання тяжких наркотиків.Ще кілька тюремних ув'язнень, тривале перебування у різних реабілітаційних центрах.Сьогодні Сергій – керівник Благодійної організації «Центр Вихід є! » у м. Кривий Ріг.У 2010 році він уклав завіт із Господом і став членом Церкви Адвентистів сьомого дня.Йому 48 років, 10 із яких – він повністю вільний від наркотичного дурману.На своєму особистому прикладі Сергій переконався, що «Вихід є» із будь-якої ситуації, і тепер намагається допомагати всім охочим звільнитися від залежності та вести повноцінне, щасливе життя з Господом.- Розкажіть трохи про те, як у ваше життя прийшли наркотики.- Я родом із Кривого Рогу.Виріс у благополучній сім'ї, де батьки постійно працювали.Виховувала мене в основному вулиця, вже о 12-й я почав курити й вживати спиртне.Потрапив до місцевого бандитського угруповання, постійно брав участь у вуличних бійках, займався розбоєм.О 16-й вперше сів у в'язницю на 2,5 роки.А коли звільнився, друзі вже зустріли мене із легким наркотиком анашою, алкоголем, цигарками.Приймати важкі наркотики спочатку боявся, а потім вирішив спробувати вколотися.Незабаром відчув, що потрапив у серйозну залежність.При цьому зв'язок із криміналом продовжувався.Незабаром знову потрапив на закінчення. Але потай навіть був цьому радий, бо намагався хоч якось позбутися наркотичної пристрасті.Коли вкотре звільнився, знову почав шукати наркотики.Це продовжувалося знову і знову.- Що допомогло вам зупинитися на шляху до смерті?- Якось я йшов вулицею холодного зимового вечора, замерзлого, втомленого, в стані наркотичного сп'яніння, і зустрів однокласника Ігоря, який колись теж приймав наркотики.Мене здивувало, що він абсолютно тверезий. Але те, що він сказав, ще більше здивувало.«А я думаю, чому Ти, Господи, мене так ведеш. Я йду додому пішки, коли мені так холодно та незатишно, виявляється, щоб зустріти тебе!Я вже 8 місяців не вживаю наркотиків, відвідую Спільноту анонімних наркоманів.Приходь до нас у четвер, поп'ємо чай, поспілкуємось».Я пообіцяв прийти, бо завжди намагаюся стримувати обіцянки, то в четвер уже був на зустрічі.Збори проходили у підвальному приміщенні, яке орендувала Церква Адвентистів сьомого дня.Мене почастували чаєм у теплій затишній атмосфері.Я відчував себе дуже добре, хоч і перебував під впливом наркотику.Звернуло увагу, що хлопці всі тверезі.Мені зустріч сподобалася, і я почав відвідувати ці збори регулярно.Потім мій Ігор запросив мене на суботнє богослужіння.Можна сказати, що він брав мене за руку і вів до церкви.А я намагався вранці перед служінням наркотики не вживати, щоб зберегти ясність мислення.Хлопець приділяв мені багато уваги, постійно свідчив про Бога, ділився текстами Святого Письма, розповідав про своє життя.Його в цю групу, виявляється, буквально приніс Олег Капацин, бо сам він не міг йти, був практично паралізований наркотиками.Фізично я почував себе дуже важко, тіло ламало.Тоді мені сказали, що у Полтаві є клініка, де проводять детоксикацію.Але оскільки я був під слідством, мене не випускали з міста.Цілий місяць я просив усіх братів і сестер молитися.Нарешті церква склала клопотання, і мене відпустили на реабілітацію до Полтавського реабілітаційного центру «Вихід є», який діє й досі.Так розпочався процес мого зцілення.Загалом я відвідав 8 реабілітаційних центрів.Нарешті перемогу було здобуто.Господь звільнив мене від залежності.Я влаштувався на роботу в соціальну службу сім'ї та молоді, одружився, народився син.- Як сталося, що ви стали директором реабілітаційного центру у Кривому Розі?- Руслан Ільченко, магістр, психолог, засновник центру «Вихід є» проводив у Полтаві Школу навчання спеціалістів аддиктологів (фахівців із залежностей).Я вирішив їхати вчитися в цій платній Школі, незважаючи на те, що матеріальний стан у зв'язку з народженням дитини був складним.Закінчивши навчання, я зібрався вирушити до Польщі на заробітки, а надалі планував переїхати із сім'єю туди жити. Вже почав готувати документи. Але все наполегливіше звучала думка, що потрібно відкрити подібний центр у м. Кривому Розі, бо там багато наркоманів.Я загорівся цим бажанням.З'явилися спонсори, знайшлося підходяще приміщення, зібралася надійна команда, приїхали підтримати хлопці з Полтави. Тож ми запустили цей центр.А 4 червня 2017 року у нас з'явився перший пацієнт.- Чи можна вже говорити про успішні результати діяльності Центру?- За минулий період 400 осіб офіційно пройшли лікування у Центрі стаціонарно.Незважаючи на всі матеріальні труднощі, з Божою допомогою ми надали допомогу всім охочим.Коли виникають перешкоди, я завжди згадую одужалих хлопців.Близько 200 людей повністю змінили своє життя, яке було для них наркотичним пеклом.Сьогодні вони мають працю, сім'ї, дітей.Заради цих людей варто продовжувати працювати, незважаючи ні на що.Програма реабілітації 12 кроків працює дуже успішно, можна сказати на 98 відсотків.Якщо пацієнт бажає звільнитися і виконує всі рекомендації, він не повертається до вживання.Все залежить від людини.- Як відбувається процес лікування у вашому Центрі?- Наш Центр є професійним, тобто у нас працюють спеціалісти-консультанти з залежності, соціальні працівники та психологи, медики, духовні наставники.Лікування проходить у 3 етапи.1 етап, який триває 10 діб: детоксикація, тобто очищення організму пацієнта від наркотичної речовини, інтенсивна робота щодо відновлення здорового фізичного стану.Таким чином, пацієнт готується до психологічної реабілітації.Під час 2 етапу, 56 діб, спеціалісти аддиктологи та психологи здійснюють психологічну допомогу з виявленням причин залежності, складають індивідуальний план лікування, що дозволяє відновити зруйновану психіку.Адже не секрет, що залежність починається зі свідомості.3 етап – це амбулаторне лікування.Пацієнт уже не перебуває у стаціонарі, якщо він іногородній, ми винаймаємо йому квартиру.Робота з подолання залежності продовжується до відновлення психіки.На цьому етапі пацієнта вчать ставати самостійнішим і адаптуватися до тверезого повноцінного життя, влаштовуючись на роботу.Складається план на 3 місяці.Таким чином, лікування зачіпає 4 сфери людського буття: фізіологічну, психологічну, соціально-адаптивну та духовну.- Скільки коштує лікування у вашому центрі? І що робити людині, якщо вона має бажання звільнитися від залежності, але немає коштів?- Лікування на сьогодні коштує від 6000 гривень та вище.У цю суму входить проживання в стаціонарі, а саме, збалансоване триразове харчування, забезпечення постільними речами, а також робота спеціалістів.Ми укладаємо офіційний договір.Якщо хворий якомусь етапі зривається, тобто знову починає вживати наркотик, договір відразу ж розривається.Якщо пацієнт не має у своєму розпорядженні потрібної суми грошей, тобто, у нього немає можливості перебувати в стаціонарі, ми пропонуємо йому пройти реабілітаційну програму «12 кроків» віддалено або шукаємо спонсорів.У зв'язку з цим я дуже хотів би створити особливий цілеспрямований Фонд, який міг би дотувати кошти незаможним бажаючим.Як правило, нікому з бажаючих позбавитися залежності, ми не говоримо «ні».У будь-якому випадку намагаємося зробити все можливе, щоб не залишити людину наодинці з її бідою.- Наведіть, будь ласка, приклади лікування.– Наприклад, Руслан.Нема ні батька, ні матері, є тітка, яка є членом Церкви Адвентистів сьомого дня.Вона виявила неабияку наполегливість, просячи церкву молитися за свого племінника, який був залежний від важких наркотиків.На жаль, внаслідок вживання наркотиків Руслан втратив руку і ногу.Лікарі попереджали хлопця про можливі наслідки, але він не зупинявся.Після того, як Руслан став інвалідом, заробляв тим, що просив гроші на пішохідному переході.Цих грошей йому якраз вистачало на дозу. Так і мешкав. Але тітка невпинно молилася, і він таки вирішив їхати до Центру.Пройшов стаціонар, перейшов на амбулаторне лікування і, на жаль, зірвався, знову вживав наркотики.Зазвичай, як я вже казав, ми одразу розриваємо договір з пацієнтом, але до цього хлопця перейнялися співчуттям через те, що він – сирота та інвалід.Вирішили знову покласти його в стаціонар.Наразі він закінчує амбулаторне лікування.Тримається тверезим.Ми йому всіляко допомагаємо, знаходимо заняття, щоб почував себе потрібним.Дістали йому інвалідний візок на акумуляторі.Молимося і сподіваємося, що в нього все вийде, і він остаточно позбавиться згубного пороку.Наступний приклад – 14-річний Антон.Батьки віруючі буквально виросли в церкві.Але потім погана компанія справила згубний вплив, і хлопчик почав вживати важкі наркотики.Коли його відправляли до Центру, він думав, що втече, не витримає.Але вже через місяць його віра відновилася, він згадав, чого навчився з дитинства.Сьогодні тверезий починає нове життя з Господом і бажає в майбутньому прийняти хрещення в Церкві.- Що треба, щоб до вас потрапити?- Насамперед потрібно бажання людини позбутися залежності.Потім нам потрібно зателефонувати.Фахівці вислухають, спробують швидко встановити причину, проконсультують, намітять приблизний план лікування.Після цього треба приїхати до нас у стаціонар.Ми зустрічаємо пацієнта, привозимо до Центру, виявляємо чим можемо допомогти.Деякі, наприклад, приїжджають лише на детоксикацію.Якщо ж людина приймає рішення проходити повний курс лікування, укладаємо договір та починаємо працювати.- На самкінець скажіть, наскільки гостро сьогодні стоїть проблема наркоманії?- Набагато гостріше, ніж раніше, наприклад, у мою молодість.Перша проблема – доступність.Наркотик можна дістати через будь-яку соціальну мережу чи сайт, у нічному клубі, у молодіжних зборах, у школах, просто на вулицях розкладаються спеціальні «закладки».Друге. Якщо раніше у складі наркотику були натуральні компоненти, сьогодні це переважно хімічні речовини, які дуже руйнівно, майже миттєво, діють на психіку залежного.Тому сьогодні така величезна кількість суїцидальних випадків серед підлітків.Зараз страждають від різної форми залежності й великі начальники, і міліціонери, і медіапрацівники, і багато інших.- Які ваші плани на майбутнє?- Готуємо проєкт нового, більш просторого та комфортного, реабілітаційного центру.Зараз ми орендуємо приміщення, дуже важко оплачувати комунальні послуги.А також, як я вже казав, потрібні спонсори, щоби створити Фонд взаємодопомоги.Так ми зможемо оплачувати лікування бідним людям.Бажаючим матеріально підтримати Реабілітаційний «Центр Вихід є» у м. Кривому Розі, контактний телефон Сергія Середи: 0678443055.Розрахунковий рахунок: UA 033223130000026006000041866Розмову вела Н. Ластюк
