Розповідає Марія Овчар ─ організаторка україномовних онлайн проєктів і богослужінь для біженців у Німеччині.
Що потрібно для організації такого роду онлайн заходів? Можливо, є якісь підготовчі процеси, запуск реклами або щось інше?
Гарна реклама та презентація в інтернеті вирішують усе. Для реклами та SMM потрібна фінансова підтримка. Нам потрібно було 150 доларів щомісяця, щоб оплати послуги SMM-щика та щоб ми змогли без особливих проблем знайти спонсорів, принаймні на пів року. Важливе також активне поширення реклами через знайомих і саму команду в усіх можливих чатах, зазвичай за тиждень до початку заходу.
Як багато людей долучаються до ваших заходів та богослужінь? Чи є у цих людей, так званий, тяжкий досвід, тобто окупації чи обстрілів, що й привело їх до вас?
На основному каналі у нас понад 700 людей. У програмі для онлайн зустрічей Zoom зазвичай додається 50 осіб чи трохи більше. На короткострокових онлайн проєктах утримується до 80 людей. Якщо проєкт триває довше місяця, то кількість активних відвідувачів поступово зменшується до стабільних 30-40. Учасники різного віку, але, в основному, це молодь до 30 років. Половина ─ біженці у різних країнах Європи, решта з України.
Які завдання ставите перед цими заходами?
Основна мета полягає у тому, щоб підтримувати віруючих, давати надію, духовно зрощувати та надихати на служіння, місію та розвиток у власних церквах. Багато людей були з України, з окупованих або сильно обстрілюваних областей. Деякі люди навіть коли в них не було світла та було страшно, вони все одно якимось чином приєднувалися до Zoom, до наших служінь і просто слухали голос. Це їх дуже підтримувало та заспокоювало.
Чи проводяться у Німеччині офлайн богослужіння та заходи? Наскільки багато українців, ─ а можливо й не тільки вони, ─ відвідують адвентистські громади? Чи надовго залишаються там?
Зазвичай українці самі організовують різні заходи при німецьких церквах: служіння українською, молодіжні заходи. У місті, де проживаю я, – Гейдельбергу, ─ у церкві майже немає українців. Лише я, ще одна жінка з дитиною та декілька бабусь. Решта ─ студенти з різних країн. Багато хто бідкається, що за кордоном немає вечірніх служінь п’ятницями та суботами, тому з радістю відвідують онлайн служіння.
А чи були люди, які відвідували ваші заходи або богослужіння, та, в кінцевому результаті, захотіли прийняти хрещення? Наскільки багато таких людей?
Так є, таких людей близько десяти. Зазвичай це п’ятдесятники, рідше баптисти або православні, які через рекламу у групах Телеграм потрапляли на проєкт, починали цікавитись Біблією та, в результаті, йшли до найближчої адвентистської громади у своєму регіоні, а зараз ─ дуже активні члени церкви.
