Розповідає Алла Андрущук, керівник благодійного фонду «Живи з надією», волонтерка, голова громадської організації «Зоря надії»
Скільки людей за час війни отримали допомогу від благодійної організації «Зоря надії»?
За цей час біля восьми тисяч людей отримали продуктові пакети. Наші сестрички-волонтери щодня, крім суботи, пакували пакети і роздавали. Наразі зробили три дні вихідних – п’ятниця, субота, неділя, тому сортуємо та роздаємо чотири дні.
Дуже багато людей було з Києва і Бучі. Усіх розселяли, надавали продуктові набори.
У центрі реабілітації постійно живуть люди, деяких з них ми вже завезли у Польщу. У приміщенні Дому молитви також проживали 11 людей, якими ми опікувалися.
Два с половиною місяці у нас вдома жила сім’я, недавно вони поїхали додому. Взагалі, люди вже повертаються до місць проживання .
Якими людьми ви опікувалися найбільше?
Людьми з інвалідністю, адже з ними найтяжче виїжджати.
На самому початку війни я подзвонила Марії Круль, нашій партнерці, і спитала, чи є можливість допомогти таким людям? Вона з радістю погодилася. На кордоні Марія дала свій номер телефону і попередила, щоб таких людей з кордону направляли до неї. Звідки люди дізнавалися номера, я не знаю, дзвонили з усіх кінців України, і наскільки це можливо, ми їм допомагали.
Не можу навіть передати, як нам вдавалося їх відвозити за кордон, як шукали транспорт, – усім цим керував Господь.
Люди приїздили самі або їх привозили до Тернополя. Я відвозила до Польщі.
А наша партнерка Марія Круль залишала їх на кілька днів у себе в Центрі реабілітації, а потім ми шукали можливості, до якої країни їх переправити. Це були Німеччина, Італія, Швеція, Данія та інші.
Ще не було жодного разу такого, що я привезла людей і повернулася порожньою машиною.
Кожного разу завантажували авто всім, чим можливо. Привозила інвалідні візки, хімію, продукти, ковдри, подушки, постільну білизну, одяг. Що дають, те й везу, дякуємо та роздаємо потребуючим.
Питання – Алла Шумило
