Розповідає Євген Альохін, керівник молодіжного служіння Адвентистської церкви в Україні
Розкажіть про молодіжне служіння українських адвентистів в 2019-2020 роках, які заходи, напрямки, тенденції, приріст-втрати і т.д.
Молодіжне служіння в Україні в 2019-2020 роках до пандемії йшло за своїм планом, були реалізовані ті проекти, які були намічені. Зокрема, в зимовий період була проведена табірна конференція на базі Українського Адвентистського Центру вищої освіти і ряд заходів по регіонах, у кожного були свої заплановані заходи, все йшло в рамках свого плану. Карантин вніс, звичайно, свої корективи, все змінилося і потрібно було організувати служіння за тими планами, які були побудовані, тому довелося перебудовуватися. В рамках карантину з’явилася невелика кількість ефективних проектів онлайн, які були благословенням для молоді в питанні духовного відродження: це проєкт “10 днів посту і молитви”, проєкт “Живе Слово”, проєкт “По життю”. Ці всі проекти орієнтовані на духовне відродження молоді. Проводилась велика кількість різних прямих ефірів, які ставили завдання об’єднати молодь у той непростий час, коли був карантин, обмеження.
Під час літнього сезону були проведені локальні табори, десь з великою кількістю учасників, десь з меншою. В силу зрозумілих причин, не були організовані великі заходи і великі табори, тому табірне служіння було не таким масштабним у цьому році, як було у нас завжди, але тим не менше, на окремих територіях були організовані локальні табори. Тому, рік видався непростим, але в той же самий час, він був таким, який допоміг придбати нові навички, побачити нові перспективи.
Що працює і що не працює в порівнянні з минулим часом?
Змінилося дуже багато, в першу чергу зараз ми обмежені в можливості реальних зустрічей. Так, реальні зустрічі відбуваються, але вони відбуваються локально, на рівні міст, максимум вони проходять на рівні регіонів. Більшою мірою на рівні міст і громад. Ми не можемо зараз проводити великі конференції, великі навчальні семінари наживо, в цьому є дуже великий мінус. Але ми на це особливо вплинути не можемо, тому нам доводиться перебудовуватися і зараз ми намагаємося підтримувати молодіжне служіння в рамках міст і в рамках громад, підтримувати різними проектами, які можемо запустити через онлайн. У нас стало менше великих заходів, в силу того що ми не можемо їх провести, але у нас з’явилася певна децентралізація. Ми маємо можливість більше зробити того, про що ми багато раніше говорили – зробити акцент на рівні міст і помісних громад. У нас зараз ця можливість є і ми нею користуємося.
Друге, що ми придбали – ми придбали непоганий досвід використання соціальних мереж і продовжуємо це робити. Буквально недавно ми запустили проєкт по Суботній Школі для молодих людей. Завдання його полягає в тому, щоб допомогти молодим людям полюбити Суботню школу і використовувати цей урок як інструмент для духовного зростання. Він теж з’явився завдяки тим обставинам, в яких ми опинилися. Тому маємо можливості, які маємо і ми намагаємося їх використовувати.
Чи правда, що молодь не вірить?
Знаєте, питання в тому що молодь вірить або не вірить і як карантинні обставини вплинули на молодь – дуже складно до кінця оцінювати. Молодь вірить, але точно так само і будь-якій віруючій людині, потрібна підтримка в тому, у що вона вірить. Потрібні соціальні зв’язки, які будуть допомагати їй проходити непрості періоди, їй необхідно зміцнення особистих взаємин. Тому можу сказати, що молодь вірить, точно так само як і всі інші, але можливо вона потребує трохи більшої підтримки.
Ті обставини, які вніс 2020 рік з пандемією, так, це були певні виклики для певних категорій молодих людей. Хтось їх пережив легше, хтось важче, але це досвід для нашого служіння, це досвід для кожної молодої людини зокрема. Те, чого потребують молоді люди – вони потребують підтримки, турботи, вони хочуть бути поміченими, вони потребують того, щоб їм довіряли. Коли це є, то віра молодих людей зміцнюється і стає сильнішою.
Які виклики молодіжному служінню створила пандемія COVID-19?
Виклики, з якими ми зіткнулися – це неможливість збиратися разом у великих масштабах, це виклики підтримки один одного у великому масштабі, виклики, пов’язані зі зміцненням власної віри і розуміння того, що незалежно від обставин, в яких я перебуваю, я залишаюся вірним Господу. Для молодих людей це виклик, але молодим людям потрібно допомогти цей період пройти, надаючи їм підтримку. Тому в цьому у нас є виклики.
Виклики є також у тому, щоби більш ґрунтовно освоювати майданчики на різних інтернет-ресурсах соціальних мереж, які зараз є актуальними для молодих людей і використовувати їх для служіння. Тому, наше завдання зараз, у рамках триваючої пандемії, допомогти молодим людям зберегти віру, допомогти їм не соромитися ділитися своєю вірою, зберігаючи вірність Господу. Ось що для нас є важливим і пріоритетним.
Питання – Максим Балаклицький
#тижденьнадії2020
