Своїми роздумами ділиться Іванна Олійник - музикознавець, науковець-дослідник. Іванна християнка, народилася в Чернівецькій області у пасторській сім’ї. Закінчила Київську консерваторію. Зараз викладає на музичному факультеті в Українському гуманітарному інституті (УГІ) у м. Буча. Співачка, вокалістка гурту «Shelter». перекладач пісень на українську мову.
Як почалася ваша викладацька діяльність в УГІ?Коли виникла ідея створення музичного факультету, його керівник Лілія Понятовська запросила мене вести курс аранжування. Так я почала викладати. Потім ми цей курс дещо форматували – кілька останніх семестрів у навчальний курс входили такі мінікурси, як композиція та переклад музичних творів.Як музика впливає на людину, чи впливають лише слова? Яка музика імпонує вам більше: мажорна чи мінорна? Музика має вагоме значення і великий вплив на кожну людину. Інакше, вона б стала не потрібна людям. Ради цього її і слухають – щоб отримати порцію емоцій, відчуттів. Як мелодія, так і слова мають величезний вплив. Думаю, так закладено від початку життя на землі. Мажор та мінор – дуже відносні поняття. Ви можете слухати мажорну пісню, але завдяки іншим засобам музичної виразності – ритму, інструментуванню, типу мелодії, темпу, манері виконання – враження буде дуже мінорне. Поняття мажору та мінору і викликані ними асоціації (весело/сумно) пов`язані з історичним процесом формування музичної мови в епоху пізнього Середньовіччя. Ладів було набагато більше ніж два, але саме мінор і мажор стали основою гармонії, яка заснована на акордах терцієвої будови (це мінорні і мажорні тризвуки). У час розквіту оперного жанру формується система афектів, коли певний емоційний стан виражався конкретними музичними засобами. Сум, трагедія, розпач – це мінор, низхідні інтонації, плавна мелодія, повільний темп, повторюваний бас, так зване остинато. Радість, тріумф – це мажор, рухливий темп, активний ритмічний малюнок, стрибки в мелодії. Таким чином формувалося підсвідоме розуміння сюжету ще до того, як звучав текст. Як розумієте, ці асоціації дієві й сьогодні у нашому сприйнятті музики.Подібні процеси прив’язування конкретних асоціацій існували ще давніше. Наприклад, щодо певних інструментів: заборонялись будь-які інструменти в католицькій літургії на певному етапі, оскільки це творіння рук людини. Або ж певних голосів, жіночі голоси заборонялись у виконанні церковної музики. Щось подібне виникає сьогодні щодо жанрів – є багато стереотипів, чому не може використовуватись той чи інший, бо асоціюється з чимось в індивідуальному розумінні бездуховним. Історія повторюється. Але насправді, все це: мажор, мінор, інструменти, жанри – набір інструментів для створення гармонічного, цілісного продукту.Свого часу Мартін Лютер брав сучасні світські пісні і накладав на них християнські слова. Чи можливо зараз подібне? Так, можливо. А чи треба – це інше питання. Для чого Мартін Лютер це робив? Світські пісні були простими, добре знайомими, «земними», на відміну від незрозумілих латинських наспівів у католицькій месі. Це підкреслювало ідею доступності Бога для простих людей, можливість спілкуватись і поклонятись на зрозумілій мові, зі звичними мелодіями. Тим більше Мартін Лютер не був музикантом, наскільки знаю, до нас дійшла тільки одна його авторська пісня «Могутня твердиня», хоч мелодія, цілком можливо, теж була запозичена з народних.Чи варто робити подібне сьогодні? Не думаю. Вистачає авторів, композиторів, які можуть писати ексклюзивну християнську музику. Тим більше постає питання асоціацій до змісту першоджерела: коли співаєш пісню з текстом про Бога, а в голові текст про чиєсь нещасливе кохання.Яких правил потрібно дотримуватися при перекладі іноземних пісень на нашу мову? Кого складно перекладати, кого легко?В кожній мові є свої труднощі. Здавалося б, російську мало б бути найлегше, проте іноді щоб застосувати аналог в українській, треба змінювати всю фразу. Насамперед це відбувається через те, що пісня має свою складо-ритмічну схему. І при перекладі не можна її порушувати: додавати склади, розтягувати один склад там, де в оригіналі два; змінювати ритм; підлаштовувати перекладені слова з неправильним наголосом. Поширеними помилками є русизми, неправильне відмінювання. Цій темі ми присвячували окремий семестр на музичному курсі.У віруючих радянських часів пісні, в основному, мінорні, а європейська релігійна культура все більше передає мажорні пісні. Як часто можна змінювати стиль на богослужіннях? Чи потрібно переглядати пісні, які співаються на богослужіннях у громадах?Я вважаю, що ми, як музичні служителі, не маємо гнатись за тенденціями і модою в музиці, але «все досліджуючи, триматись доброго». В сучасній музиці є чого повчитись. Християнського контенту з кожним днем стає все більше. Оновлювати репертуар новим якісним матеріалом – безперечно так.Вважаю, що не потрібно шокувати громаду стилями, які люди не сприймають і не розуміють. Можна поступово вводити більш сучасні молодіжні пісні, але щоб це не викликало у людей старшого покоління культурний шок.Так, більшість пісень радянської доби мінорні, бо такий був час: переживання, гоніння. Але сама Біблія вчить нас радості, тому коли зараз, коли у нас є час свободи, благополуччя, чому б не славити Бога радісними псалмами? Мажорні пісні можуть надихати і торкатись серця не менш ефективно ніж мінорні.Як ви ставитеся, коли на одну і ту саму мелодію є два варіанти тексту пісень (збірник «Псалми Сіону»)? Чи потрібно щоб пісня мала тільки свій мотив, чи можна поєднувати декілька пісень?Ставлюсь добре, якщо зміст тексту відповідає настрою музики до нього. Не думаю, що це є проблемою, коли поєднуються мотиви кількох пісень. Навпаки коли це добре відомі гімни, це дозволяє створювати нові контексти, смисли, інтертекстуальність.На ваш погляд, коли саме на богослужінні має звучати музика, а коли повинна бути тиша? Як музика допомагає зосередитися на головній вістці богослужіння? Тиша має бути тоді, коли це потрібно. Згідна, що іноді музика відволікає, наприклад, під час молитви. Але не думаю, що мають бути якусь правила щодо цього. В якихось випадках фонова музика, знову ж таки, може створити необхідну молитовну атмосферу.Як ви сприймаєте використання різних інструментів, їх поєднання у християнській музиці? Який вплив вони мають на сприйняття духовної музики християнами?Сам по собі інструмент не передає емоції. Так, тембри різні, бо різний матеріал і спосіб звуковидобування. Якщо володіти інструментом, то можна поєднати його звучання з будь-яким іншим, я впевнена в цьому. Та сама скрипка може звучати ніжно, проникливо, а може й різко, агресивно, не говорячи про фальшиво-чисто, що теж дуже впливає на настрій слухаючих.Чому застосовують оркестри на рок-концертах? Бо це цікаво, поєднання різних тембрів. Хоча такий концерт вже важко назвати роковим. Зазвичай в афіші так і вказують, на кшталт, «пісні такого-то гурту в симфонічній версії».Я впевнена: будь який інструмент може звучати благородно і піднесено, якщо вміти ним користуватись. Саме якість та змістовність музики робить її придатною для слухання християнами, а не застосовані в аранжуванні інструменти.Яку музику ви вважаєте руйнівною?Неякісну, примітивну, зроблену без смаку, непрофесійно, без розуміння природи музики й теми, цілі, з якою написана.Якщо не знаєш історії написання музичного твору, як можна зрозуміти його основну ідею?По-перше, це вербальний текст, по-друге, текст музичний, адже музика – це теж мова, яка функціонує як ряд семантичних знаків. Про них вже згадували вище.Питання - Олег Литвиненко
