Стурбований вираз обличчя Тома вказував на те, що його щось турбує. Через урядове розпорядження та вимоги щодо вакцинації він був на межі втрати роботи. З різних причин він вирішив не приймати вакцину від COVID-19.
Коли я тихо сидів, слухаючи його переживання, моє серце було зворушено. Переді мною був молодий чоловік, який готовий втратити роботу через свої «свідомі переконання». І проблема тут полягала не в моєму особистому розумінні ефективності вакцини проти COVID-19 або в тому, чи був я вакцинований чи ні. Проблема була в співчутті — розумінні та турботі про брата у Христі.
Писання ясно говорить: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового». Галатам 6:2
І ось, мій друг ніс тягар. У нього є дружина та сім’я, яких потрібно утримувати. Я відчував серйозність ситуації та хотів переконатися, що він приймає розумне рішення, засноване на наукових даних, а не на дезінформації.
Втрата ним роботи була б дуже відчутна, отож я хотів якимось чином понести його тягар разом з ним і давати поради, які могли б бути для нього корисними.
Криза в нашій родині
Поки ми розмовляли, мої думки перенесли мене більш ніж на 60 років назад, до кризи в моїй власній родині.
Мій батько став адвентистом сьомого дня коли йому було 33 роки. У той час мені було лише 13 років, і я ще не був адвентистом сьомого дня.
Тато працював майстром в нічну зміну на великій виробничій фірмі. Та робота вимагала його присутності на виробництві в п’ятницю ввечері. Коли ж він став адвентистом і почав дотримуватися суботи, то більше не міг працювати вечорами в п’ятницю. В результаті він втратив роботу.
Я чітко пам’ятаю тверду впевненість свого батька в тому, що Бог нас забезпечить. Двома його улюбленими текстами були: «А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі». Филип’янам 4:19
І Матвія 6:33: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться».
Тато вірив, дійсно вірив у Бога, Котрий візьме на Себе його потреби. Він сповідував Божу обітницю: «Шукайте ж найперш Царства Божого, …а все це вам додасться».
Тато довіряв Богу, Який стоїть за Своїми обітницями. Для мого батька Божі обітниці не були лише благочестивими банальностями, які потрібно проповідувати в церкві. Це були реальні обіцянки, яким можна довіряти в повсякденному житті в реальному світі.
Було нелегко. Тоді татові довелося працювати на трьох роботах неповний робочий день, але врешті-решт ситуація змінилася. Батько влаштувався на роботу в механічну майстерню, яка належала єврейському бізнесменові, та зміг легко домовитися про вихідні щосуботи. Врешті-решт він почав свій власний бізнес з виробництва продукції Finley Screw Machine та навіть досяг більшого успіху ніж його колишній роботодавець.
Віра батька: глибокий вплив
Віра батька мала глибокий вплив на мене в підлітковому віці. У життєвих труднощах, у випробуваннях, в «темних долинах», через які кожен з нас проходить, Богу можна довіряти.
Ми всією сім’єю відкрили для себе реальність Божих обітниць про те, що «…у всілякій проблемі у Нього вже приготовлений шлях, який принесе полегшення. У нашого Небесного Отця є тисяча способів забезпечити наші потреби, а ми про це навіть не здогадуємося. Ті, хто приймає єдиний принцип, який полягає в тому, щоб зробити служіння та честь Богу понад усе, виявлять, що труднощі зникають, і перед їхніми ногами відкривається рівна дорога» («Бажання століть», стор. 330).
Коли ми стикаємося з невизначеностями та труднощами, які приносить COVID-19, то було б добре пам’ятати, що «…у Бога є тисяча способів забезпечити наші потреби, а ми про це навіть не здогадуємося».
Глибока різниця
Не зрозумійте мене неправильно. На мій погляд, існує величезна різниця між порушенням суботи, однієї з Десяти заповідей, та рішенням не приймати вакцину. Порушення суботи пов’язане з порушенням однієї з Божих заповідей, написаних Його перстом на кам’яних скрижалях. Приймати вакцину чи ні — це особистий вибір, який слід робити з молитвою та під керівництвом Святого Духа.
Це може бути зроблено в контексті нашого особистого стану здоров’я, адекватної медичної консультації та науково-обґрунтованих досліджень. Наші тіла — це храм Святого Духа, отож ми несемо відповідальність за прийняття найкращих можливих рішень, щоб зберегти тіло в доброму здоров’ї, водночас дбаючи про інших, на яких може вплинути наше рішення щодо того чи іншого питання пов’язаного зі здоров’ям.
Я зовсім не хочу прирівнювати ці два питання: суботу та щеплення. Але результат втрати роботи через суботу або її втрата через те, що людина не вакцинована, має такий же економічний вплив на сім’ю.
Ісус був ясний. У цьому світі ми натрапимо на труднощі. У кожному випробуванні, з яким ми стикаємося в житті, Бог веде нас до більш глибокого рівня довіри Йому.
З Писання ми знаємо, що з часом прийдуть людські закони, веління й прописи, які будуть прямо суперечити Божим заповідям. Це ще не зовсім той час, але він стрімко наближається.
Безсумнівно, в кожному випробуванні, з яким ми стикаємося в нашому житті, Бог бажає ввести нас в більш глибокі відносини з Самим Собою. Тенденція сучасної людини полягає в тому, щоб шукати розв’язання своїх проблем в інших. Одні звертаються до друзів, інші — до свого пастора, треті — до церкви в цілому. Хоча кожен з них може дати нам пораду, підбадьорення та підтримку, остаточне розв’язання наших проблем — це віра в Бога.
Наближається криза, невблаганна у своїй люті, коли ми будемо змушені повністю довіритися Богу. Мені пригадується чітка заява Олени Уайт: «В останньому великому протистоянні з дияволом вірні Богові, побачать, що всяка земна підтримка буде відсічена». («Бажання століть», стор. 122).
Бог готує Свій народ у кризах, з якими ми стикаємося в нашому особистому житті сьогодні, до ще більшої кризи, з якою ми зіткнемося завтра, коли «всяка земна підтримка» буде «відсічена». Бог вчить нас в життєвих випробуваннях» «сподіватися на Господа» всім своїм серцем, і
«Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину» Псалом 118:8
Істина полягає в тому, що: «Ми схильні шукати співчуття та підтримки у наших ближніх, замість того щоб дивитися на Ісуса. Зі Своєї ласки та вірності Бог часто дозволяє тим, на кого ми покладаємося, підвести нас, щоб ми могли зрозуміти, як то було нерозумно покладатися на людину та робити тіло своєю уточищем. А чому б нам повністю, в смиренні та безкорисливості не довіритися Богу?» («Служіння зцілення», п. 486).
Коли ми стикаємося з особистою кризою, дуже легко втратити фокус. Будуть часи, коли інші підведуть нас. Був час, коли апостола Павла підвели його близькі. Вони вмовляли його відвести деяких зі своїх товаришів в єврейський храм для церемоніального очищення. Це спровокувало агресію цілого натовпу проти Павла та його товаришів, проте Павло ніколи не злився та не критикував тих друзів. Його впевненість була на Богові. Диявол хоче, щоб ми зосередилися на тому, що інші не зробили та розчарувалися, а не на тому, що робить в нашому житті Христос і були натхнені.
Ми служимо могутньому Богові, Який «може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас», Ефесянам 3:20.
Перед приходом Ісуса кожен з нас зіткнеться з випробуванням, в ході якого ми будемо змушені довіряти Богові та лише Богові. Ми зустрінемося в нашому житті з обставинами, в яких ніяке людське рішення не буде спроможне подолати проблему. Наша віра повинна ґрунтуватися на Христі, який служить для нас і є нашим Заступником у Святому Святих небесного святилища, Який сказав:
«Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе! Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?» Євреям 13:5,6
Чотири практичні поради
Поки я сидів і слухав щирі побоювання мого друга, я зробив чотири пропозиції.
По-перше, ми щиро молимося за його ситуацію. Бог — Бог, Який творить чудеса, отож Він може вирішувати, здавалося б, нерозв’язні проблеми.
По-друге, ми шукаємо виконання обітниці Божого Слова, вірячи в те, що Він виконає Своє Слово та вирішить наші потреби.
По-третє, ми підтвердили переваги здорового способу життя та розглянули дорогоцінну звістку про здоров’я, яку Бог дав для Свого народу останнім часом.
По-четверте, я запропонував, щоб ми розглянули всі можливі варіанти, включаючи й мою допомогу цій людині в написанні листа до його роботодавця відносно його релігійних переконань.
Також ми обговорили й інші можливі варіанти працевлаштування, якщо його роботодавець виконає розпорядження з боку держави.
Була також можливість короткострокової допомоги з боку нашої громади.
Одним зі способів, яким Господь спонукав наше зібрання Церкви адвентистів «Жива надія» допомогти нужденним в цей критичний час короткостроковою допомогою, було створення фонду для підтримки наших братів.
Наше зібрання, яке складається приблизно з 200 членів церкви, створило «благодійний фонд», щоб допомогти нашим парафіянам, які мали гострі потреби. Під час пандемії ми допомагали їм з медичними рахунками, продуктами, іпотекою та орендною платою. Хоча наша допомога була короткостроковою, вона дозволила багатьом нашим парафіянам пережити ці важкі часи.
Наші віряни не вимагали цього та не залежали від цього. Це була відповідь церкви любові на задоволення практичних потреб. Оскільки наші віряни довіряли Богові, це було одним із методів, якими Бог втрутився в короткостроковій перспективі, щоб допомогти їм.
Вони шукали Його в молитві, вірили, що у Нього є «тисяча варіантів» розв’язувати їхні проблеми, та молилися над Його обітницями.
Щоразу ми бачили, як через нас працює Бог. Це не завжди було легко, але Він завжди забезпечував. У випадку з моїм другом він зміг зберегти свою роботу, та сьогодні ми радіємо благості Божій.
Є дві речі, які мимоволі прийшли мені на думку під час пандемії COVID-19.
По-перше, якщо ми втратили кохану людину, втратили роботу або страждаємо від довгострокових наслідків хвороби, — Бог поруч. Він не залишив нас. Він веде нас до більш глибоких і повних відносин з Ним.
А по-друге, ми потрібні один одному. Якщо коли-небудь і був час, коли народ Божий повинен об’єднатися у своїй підтримці та підбадьоренні один одного, то цей час настав зараз. Зараз не час віддалятися від церкви. Це час молитися, підбадьорювати та підтримувати один одного.
Ті, хто втратив роботу й постав перед труднощами, — наполегливо моліться, в смиренні наполегливо шукайте Божих обітниць у своєму житті. Розглядайте всі можливості та інші варіанти працевлаштування.
Можливо, Бог бажає відчинити для вас нові двері можливостей. Бог ніколи не зачиняє одні двері, не відкриваючи інші. Покладіть «всю журбі вашу на Нього», бо Він опікується вами, 1Петра 5:7.
У життєвих випробуваннях Він готує нас до прийдешніх великих випробувань, коли ніхто не зможе ані купити, ані продати. Дозвольте Йому зміцнити ваші духовні м’язи віри сьогодні, щоб ви могли витримати випробування завтра.
Він ніколи не підведе та не покине вас, тому що Він більший ніж наші випробування, більший ніж наші труднощі та наші проблеми.
Марк Фінлі
За матеріалами Міжнародні новини АСД на Facebook інформація з офіційного джерела була представлена Романом Гейкером
