Тема нішевих медіа в Україні не є досить популярною тому, що західні тренди, зокрема у сфері журналістики, «доходять» у нашу країну із запізненням. В Україні лише починає розвиватися цей вид журналістики та згодом може стати більш упізнаваним.
Нішеві видання – це медіа, які публікують інформацію на конкретну, визначену тематику. Таких є безліч, і кожна з тем є унікальною та досліджуваною власниками таких медіа. Якщо з’являється зазначений вид засобів масової комунікації, то це означає, що матеріали, які він продукує, є щонайменше перевіреними, актуальними та достовірними, а краще й підтвердженими думкою фахівців. Аудиторію нішевих медіа досить легко визначити, бо тематика є дуже вузькою, такою як, до прикладу, кава чи догляд за собою.
Беручи до уваги досвід засновників різних нішевих видань, перед створенням такого медіа необхідно передбачити певні аспекти:
– ретельне вивчення ніші, у якій є бажання працювати: не маючи чіткого розуміння бажаної тематики, медіа не може отримати довіру своєї цільової аудиторії і рекламодавців;
– бюджет: фінансова складова є досить важливою, оскільки видання має себе окупати. Якщо є набір штатних працівників, то їм також необхідно виплачувати зарплатню;
– співпраця з рекламодавцями: крім фінансової частини цього аспекту, редактори мають розуміти, яку рекламу можна подавати у своєму виданні, а кому краще відмовити. Береться до уваги цільова аудиторія. Треба вміти правильно подавати рекламу;
– бути обізнаним не лише у журналістиці, письменстві та актуальних трендах, а й розвивати навички роботи з SMM, SEO, HTML: це робота над брендом, не лише з інформаційним полем;
– уміти співпрацювати зі своєю аудиторією: портрет своєї цільової аудиторії для нішевих видань скласти досить легко. Навчитися отримувати фідбек від неї – одне із завдань;
– робота без вихідних: у творця власного медіа, має бути розуміння того, що це робота «сам на себе». Фінансовий внесок не бути мати сенсу, якщо немає внеску часового.
Нішевими можуть бути не лише засоби масової інформації, а й соціальні мережі, які зараз також слугують новинними та інформаційними джерелами для населення України. Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, станом на травень 2022 року три чверті українців користуються соціальними мережами для отримання інформації, при цьому 67% респондентів використовують для цього телебачення, 62% – читають новини просто з Інтернету, 29% – з радіо, а 16% опитуваних читають друковані ЗМІ.
Список напрямів для нішевих медіа можна перераховувати довго. Спорт, здоров’я, краса, читання, наука, кіно… Серед цієї великої кількості тем, можна виділити ще одну: християнські медіа. Це також окрема ніша журналістики, яка розвивається на території України, успішним представником якої є телеканал «Надія». Це перший християнський телеканал в Україні, який функціонує з 2012 року. Перший вихід в ефір відбувся в 2008 році. Налічує пів сотні програм на різну тематику: вивчення Біблії (9), дитячі (3), духовні (8), про здоров’я (2), інтерв’ю (3), історичні (5), музика (3), освіта (2), сімейні (3), соціальні (7) та фільми (8). Здавалося б, що перелік є досить багатогранний, щоб підводити під ними лінію однієї ніші, але об’єднуючим фактором є саме християнські цінності, засновані на Біблії – основній книзі християнства.
Телеканал є одним із 96 каналів світової мережі Hope Channel. Вони пов’язані спільними цінностями, адже ці телеканали пов’язані з Церквою адвентистів сьомого дня. На своїй офіційній сторінці телеканал надає повну інформацію та партнерські проєкти, у яких «Надія» бере участь, або ж є одним із організаторів.
Щоб краще зрозуміти, чому телеканал «Надія» є саме нішевим, оберемо для більш детального аналізу ранкову програму «Ранок Надії», що транслюється по буднях. У ній зазвичай висвітлюється три теми, які можуть бути суміжними або взагалі не пов’язаними між собою. Запрошуються експерти у кожній з тем, щоб отримати думку фахівця та поділитися нею з глядачами. «Ранок Надії» – прямоефірна програма, під час якої ведучі постійно тримають контакт з глядачами та відповідають на їхні питання. Кожен етер починається з духовних роздумів, читання текстів із Біблії, а закінчується молитвою за прохання глядачів. Тобто попри те, що теми у програмі висвітлюються зовсім різні, християнські принципи є основою. Це політика телеканалу, якої дотримуються всі програми, які він продукує. До прикладу, страви, які ведучі готують у прямому етері «Ранку Надії», також відповідають нормам та стандартам Біблії та здорового харчування: не використовуються продукти, вживання яких суперечить біблійним заповідям.
Однією з особливостей нішевих медіа є саме взаємодія з аудиторією, що яскраво прослідковується у програмах телеканалу, які створені саме для аудиторії. Прикладом цього є програма «Помоліться за мене», під час прямого етеру якої глядачі можуть зателефонувати чи написати, щоб озвучити своє прохання, за кожне з яких ведучі моляться. Взаємодія з аудиторією також яскраво виражена у соціальних мережах телеканалу, де підписників закликають приєднуватися до перегляду нових випусків чи прямих етерів.
Нішеві медіа створюються у випадку, коли їхні власники бажають ділитися своїми інтересами з іншими, поширювати свою ідею чи маловивчену, малозгадувану тематику. Телеканал «Надія» був створений саме з такою метою – транслювати християнські принципи та Біблійне вчення своїй цільовій аудиторії. Відбувається це через кожну програму, яка транслюється в етері телеканалу, тому він і вважається нішевим. Як і всі нішеві медіа, телеканал «Надія» залучає добровільні пожертви своїх глядачів для удосконаленні контенту та підтримання своєї діяльності.
Телеканал «Надія» – успішне християнське медіапідприємство, яке належить до нішевих і є прикладом того, як медіа, що фінансується у тому числі й своєю аудиторією, може ефективно функціонувати й під час війни, просуваючи християнські принципи в український інфопростір.
