Нетрадиційна медицина – це комплекс маніпуляцій, який спирається на бездоказові припущення, які суперечать відомим науці законам. Популярність у населення цих методів, суспільний запит на них, перспектива заробітку не може бути мотивом для підміни понять і введення пацієнтів в оману щодо методів і принципів пропонованого лікування.
Епоха постмодернізму, яка почалася у 1960-х роках, підбила підсумок пануванню раціоналістичного світогляду XVIII-XIX століть. Молодь у розвинених країнах від колонізаторської зарозумілості кинулася в ідейну всеїдність – і почала віддано вчитися, як це стало називатися, «високій духовності» у народів та культур, яких їхні батьки вважали відсталими, примітивними, варварськими.
Розум перестав сприйматися як джерело істини та знання. Замість наукового експерименту наперед вийшов суб’єктивний емоційний досвід. Стародавні ідеї, практики, традиції стали асоціюватися не із затхлим музеєм, а з мудрістю тисячоліть. Те, що у минулому далеко не все було мудрим, нагадує цитата з повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Там кошовий перед військовим походом наставляє молодих козаків такими словами: «Якщо черкне куля, чи дряпне шабля по голові або по чому-небудь іншому, не надавайте великої уваги такій справі; розмішайте заряд пороху в чарці сивухи, духом випийте, і все минеться, не буде й пропасниці; а на рану, якщо вона не дуже велика, прикладіть просто землі, замісивши її перше слиною на долоні, то й присохне рана» [Гоголь 1948].
Ніколи не забутий і не відкинутий, містицизм перетворився на домінантний світогляд. Усе це відбилося на суспільному сприйнятті здоров’я, хвороби та системи охорони здоров’я.
Містична, нетрадиційна, альтернативна, народна медицина чи цілительство. Таке поняття охоплює широкий спектр методик, маніпуляцій, пристроїв та речовин. Це Аюрведа, акупунктура, рефлексологія, рольфінг, шиацу, теорія полярності, рейки, краніосакральна терапія, прикладна кінезіологія, терапевтичний дотик, містична гербологія, іридологія, квіткова терапія, аромотерапія, лікування магнітами, кристалами, радіоніка, вібраційна медицина, дошка Уіджа, гіпноз, хіропрактика, акупресура, соматичне цілительство, екстрасенсорика, моксибустіон, тонінг, флоротерапія, звукотерапія, відновлення балансу енергії в чакрах, меридіанотерапія, візуалізація, ченнелінг, ортомолекулярна медицина.
У XXI столітті високі технології в медицині стоять поруч із забобонами, домислами, бездоказовими твердженнями та теоріями, – як мінімум серед пацієнтів.
Нетрадиційній медицині довіряють 32% опитаних у 2017 році мешканців Івано-Франківська [Сила 2017].
Академічне джерело повідомляє, що народним лікарям довіряють 40-60% українців [Радиш 2015, с. 65].
Згідно з даними МОЗ України, у 2011 році в Україні офіційно було зареєстровано 5 тис. цілителів, а реальну кількість практикуючих у галузі народної та нетрадиційної медицини оцінювали у 60 тис. осіб [Сьогодні 2011]. У 2015 році нараховують «понад 15 тис. одинаків-цілителів, а місячний обіг цього бізнесу становить від 20 до 100 тис. дол. (…) Так, лише у Києві на сьогодні діють понад 30 різних центрів, шкіл і навіть інститутів цілительства, магії та чаклунства. (…) В Україні до нетрадиційної медицини, за інформацією Федерації сприяння охороні здоров’я, щороку звертається понад п’ять мільйонів людей. …деякі великі страхові компанії навіть пропонують види страхування, пов’язані з нетрадиційною медициною» [Радиш 2015, с. 65].
Зрозуміло, що обирають лікарські професії живі люди з того самого суспільства. І медична освіта сьогодні, як і століття тому, аж ніяк не є вільною від містичних уявлень.
У низці приватних та державних медичних вишів України діють кафедри нетрадиційної медицини.
● Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини
● Донецький національний медичний університет – Кафедра фізичної реабілітації, фізіотерапії, спортивної й нетрадиційної медицини
● Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика – «Народна і нетрадиційна медицина» у списку циклів тематичного удосконалення
● Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет» – Кафедра фітотерапії, гомеопатії та біоенергоінформаційної медицини. Курси спеціалізації за фахом «Народна та нетрадиційна медицина»
● Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – Кафедра реабілітації та нетрадиційної медицини
● Харківська медична академія післядипломної освіти – Кафедра сімейної медицини, народної і нетрадиційної медицини та санології
● Полтавський державний медичний університет – Спеціальність «Загальна практика – сімейна медицина, народна та нетрадиційна медицина, геріатрія, суднова медицина, медицина невідкладних станів, авіаційна та космічна медицина, професійна патологія, лікувальна фізкультура і спортивна медицина, лікувальна фізкультура, спортивна медицина, фізична та реабілітаційна медицина»
З 2006 року (а його попередник – з 1998) існує Комітет із питань народної та нетрадиційної медицини Міністерства охорони здоров’я України.
Чи відрізняються містична, нетрадиційна, народна медицина та медицина доказова, наукова? Чи майбутнє – за їхнім взаємодоповненням, яке зараз називають інтегральною медициною?
Національний інститут США визначає альтернативну медицину як «будь-якого медичну практичну діяльність, яка:
– не має документально підтвердженої у США сертифікації щодо безпеки та ефективності її застосування для лікування захворювань;
– не пропонується у навчально-медичних закладах США;
– не оплачується через мережу медичного страхування» [Гаврюк 2014, с. 5].
Основні характеристики містичної медицини:
– протиставлення офіційній медицині;
– відсутність статистики;
– відсутність наукових досліджень;
– «дивний» механізм дії;
– статус «панацеї»;
– небезпечно (пацієнт втрачає час);
– фінансові витрати.
Причини популярності містичної медицини:
– обіцяє вирішити проблему;
– відносно дешева;
– доступна;
– натуральний продукт, «без хімії»;
– для рідних не шкода найкращого;
– якщо не допоможе, то й не зашкодить;
– інші цим користуються;
– заборонений плід солодкий;
– тут мене розуміють і хочуть допомогти, «не так, як у лікарні» [Гаврюк 2021].
Не всіх влаштовує це переможне повернення містичної медицини. Низка західних науковців указує на численні дослідження, здійснені для перевірки об’єктивної ефективності методик нетрадиційної медицини, та відсутність доказів на їхню користь.
Якщо більшість цих методів є відносно нешкідливими, то вони у будь-якому випадку спустошують кишені пацієнта, а головне, забирають дорогоцінний час, який потрібно витратити на ефективне лікування. А існують або підозрілі типу масажерів з підігріванням (ті ж ліжка «Нуга Бест»), або небезпечні на кшталт уринотерапії.
Ось деякі наукові публікації про неефективність:
– акупунктури: НДР (1981), США (1997, 2008);
– рефлексології: Австралія (2009);
– іридології: Великобританія (1988);
– рейкі: США (2008);
– гомеопатії: Швейцарія (2005), Великобританія (2010), Австралія (2015) [Як працює 2017].
У 2009 році набула розголосу позиція ВООЗ щодо гомеопатії.
«Хворі на ВІЛ, туберкульоз та малярію не повинні покладатися у лікуванні на гомеопатичні засоби, застерігають фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
За словами Маріо Равільйоне, який очолює підрозділ ВООЗ щодо боротьби з туберкульозом, медичні приписи ВООЗ щодо лікування цього захворювання, так само як і міжнародні стандарти, не рекомендують використання гомеопатії [Safety 2009].
Крім того, медиків хвилює, що гомеопатія також пропагується як лікування діареї у дітей.
Як заявив представник педіатричного підрозділу ВООЗ, “зараз у нас немає жодних доказів, що використання гомеопатії [при діареї] приносить хоч якусь користь”.
“Гомеопатичні засоби не усувають і не запобігають зневодненню, а це суперечить науковому підходу та нашим рекомендаціям щодо лікування діареї”, – додав він» [ВОЗ 2009].
Гомеопатія та інші методи містичної медицини, робить висновок інший дослідник, «не покращують стан здоров’я хворого при туберкульозі, раку, діабеті, захворюваннях серця, жовчнокам’яній хворобі, при переломах, збоях у роботі ендокринної системи та інших органічних порушеннях. У тих частинах світу, де практикували ці методи лікування протягом тисячоліть, стан здоров’я населення був жахливим. Складається враження, що ці методи є дієвими в основному при хворобах, які супроводжуються яскравими суб’єктивними симптомами, такими як біль, нудота, стрес та різного роду дискомфортними відчуттями з боку кістково-м’язової системи» [Нойс 2017].
Обмежує повноваження цілителя і українське законодавство: така особа «не має права застосовувати інвазивні методи втручання, лікувати хворих на онкологічні захворювання, із синдромом набутого імунодефіциту, інфекційні, венеричні захворювання, проводити сеанси, які розраховані на масову аудиторію (2 і більше осіб), з використанням гіпнозу, та інших методів психічного або біоенергетичного впливу, а також інші захворювання, які потребують лікування під наглядом (контролем) лікаря» [Наказ 2016].
Альтернативна медицина спирається на містичні уявлення, експериментально перевірити які не вдається. Їхній головний постулат – віра у всесвітню енергію, що породила світ, і людину як мініатюрну модель всесвіту. Хвороба – це духовний дисбаланс, що проявляється у вигляді фізичного захворювання. Пантеїзм, астрологія, алхімія – звичайні складові таких поглядів [Нойс 2017].
Висновки. Медицина не може ототожнювати себе з цілительством як формою бізнесу або містичними пошуками тих чи інших осіб. Її прогрес за останні століття пов’язаний із прагненням експериментально перевірити ефективність її методів та раціонально пояснити механізм дії. Нетрадиційна медицина – це комплекс маніпуляцій, який спирається на передумови, які неможливо довести, та які суперечать відомим науці законам. Популярність у населення цих методів, суспільний запит на них, перспектива заробітку не можуть бути мотивами для підміни понять та введення пацієнтів в оману щодо методів та принципів запропонованого лікування.
Література
ВОЗ предостерегает от гомеопатического лечения. 21 августа 2009. https://www.bbc.com/russian/science/2009/08/090820_who_homeopathy_warning
Гаврюк С. Таинственная альтернатива. К.: Джерело життя, 2014. 128 с.
Гаврюк С. Чудеса альтернативной медицины. 6 января, 2021. https://www.youtube.com/watch?v=ynPgWKQ6nSo.
Гоголь М. Тарас Бульба. Гоголь М. Вибрані твори. Київ: Держлітвидав, 1948. С. 63—161.
Наказ від 16.03.2016, № 189 «Про організацію роботи фізичних осіб – підприємців, які займаються народною медициною (цілительством)» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0491-16#Text
Нойс Э. Коварство мистической медицины. В 2-х т. Т.1. Forest Grove Publishing (США), К.: Джерело життя, 2017. 365 с.
Радиш Я. Українська народна медицина як національний феномен: генеза та перспективи розвитку (до проблеми державного управління у сфері народної медицини і цілительства). Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 12. С. 63-71.
Сила природи, або Як мешканці Івано-Франківська ставляться до нетрадиційної медицини. Опитування. 12 грудня 2017. https://wn.if.ua/sila-prirodi-abo-yak-meshkantsi-ivano-frankivska-stavlyatsya-do-netraditsiynoyi-meditsini-opituvannya/.
Сьогодні по країні ходять 5 тисяч ліцензованих цілителів. ТСН. Україна. 26 грудня 2011.
Шифрін М. 100 оповідань з історії медицини. К.: Альпіна Паблішер, 2021. 680 с.
Як працює гомеопатія і чому вам не допоможе таке лікування. 8 грудня 2017. https://moz.gov.ua/article/health/jak-pracjue-gomeopatija-i-chomu-vam-ne-dopomozhe-take-likuvannja.
Safety issues in the preparation of homeopathic medicines. World Health Organization 2009. https://www.who.int/medicines/areas/traditional/Homeopathy.pdf.
Автор: Максим Балаклицький
Джерело: Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. #1, 2022. С. 36-39.
