Що означає грецьке слово pharmakeia, яке ми зустрічаємо в Об’явл.18:23 ?
Існує думка, що Об’явл.18:23 пророкує про наш час, бо в цьому вірші з’являється грецьке слово pharmakeia. Там, звертаючись до Вавилона, сказано наступне:
«…бо твоїм ворожбитством (чарівництвом, pharmakeia) були зведені всі народи!»
Кажуть, що це пророче посилання на коронавірусну кризу та роль фармацевтичних компаній з їхніми вакцинами. Будь-хто може відразу розпізнати схожість з кореневим словом pharma-, яке ми сьогодні використовуємо в багатьох словах1. Насправді давньогрецькі слова, які починаються з pharma-, мають цілий ряд значень, і pharmakeia безумовно може означати «ліки» та «медичні препарати» в певних контекстах.
Але чи дійсно слово pharmakeia в Об’явленні 18:23 належить до фармацевтичної промисловості та вакцинації від коронавірусу, як деякі пропагують?
Коротка відповідь: pharmakeia в Об’явленні 18:23 належить до чаклунства, тобто до окультних практик і магії, а не до лікарських засобів.
Наступні аргументи підтверджують це твердження.
●•• Контекст 18-о розділу книги Об’явлення
Ми знаємо, як небезпечно ігнорувати контекст і початковий задум тексту. Коли ми вириваємо біблійні твердження з їхнього безпосереднього контексту, навіть з наміром «застосувати» їх, ми спотворюємо зміст.
Є приказка: «Текстом без контексту можна довести все, що завгодно»2.
Отож нам потрібно бути особливо обережними, щоб не виривати біблійні вірші з контексту.
В Об’явленні 18 йдеться про падіння Вавилона, який метафорично описується тут переважно як місто, але також і як жінка (див. Об’явл.17).
Три групи клієнтів «Вавилонської розпусниці» висловлюють свою думку та оплакують руйнування міста сумними криками, — а це: царі земні (Об’явл.18:9–10), купці (Об’явл.18:11–17а), та корабельники (Об’явл.18:17б–19).
Потім слідує мова сильного ангела (Об’явл.18:21–24). Перше, що відзначає останній, це те, що більше не буде святкового та повсякденного життя міста, втіленого в музиці, промисловості, виробництві харчових продуктів, вогнях і весіллях. Його остаточний суд — падіння Вавилона, говорить: «бо чарами твоїм [pharmakeia] спокусилися всі народи» (Об’явл.18:23).
Примітно, що це єдина діяльність Вавилона, згадана в промові ангела, хоча в інших місцях книги Об’явлення згадується досить багато. Таким чином, основна увага приділяється обману — і pharmakeia як засобу введення в оману. Отже, це має бути те, що визначає Вавилон; це не другорядна діяльність.
Грецьке дієслово planaō означає «вводити в оману, обманювати, спокушати»3 та в першу чергу позначає спотворення Божої істини, спокусу до духовної аморальності та ідолопоклонство (порівняйте з 2:20).
У книзі Об’явлення цей есхатологічний обман відбувається через надприродні знамення (Об’явл.13:13–14; 16:14; 19:20).
Таким чином, pharmakeia має справу з використанням надприродних знаків для обману. Вавилонське зваблювання народів також уподібнюється блуду. «Всі народи» пили «вино лютої розпусти її» (Об’явл.14:8; 18:3). Блуд є тут картиною духовного блуду (Об’явл.17:2,4; 18:3,9; порівняйте з 2:14,20), який розбещує всю землю (Об’явл.19:2; порівняйте з 11:18). Маються на увазі помилкові духовні вчення, якими Вавилон спокушає своїх союзників. Метафора зваблювання та блуду вже й раніше використовувалася в посланнях до семи церков (Об’явл.2:14–15, 20–22) та сходила до пророчих образів Старого Заповіту, де ідолопоклонство іменується блудом (так, наприклад, в Єр.3; Єз.16; 23; Ос.2–3).
Очевидно, що Pharmakeia пов’язана з надприродними знаменнями та духовним блудом, з помилковим поклонінням та ідолопоклонством.
Таким чином, значення «чарівництва», яке має відношення до знамень і обману, є відповідним. Об’явлення 18:23 говорить не про ліки, фармацевтичної промисловості та т.п.
Навпаки, ангел пояснює, що суд Вавилона є результатом його самопрославлення та загальним наслідком його ідолопоклонницьких та оманливих домагань на панування над світом, реалізація яких буде супроводжуватися згубною демонічною діяльністю в часи кінця.
●•• Слова з коренем pharma- в книзі Об’явлення
Слова з коренем pharma- зустрічаються в Об’явленні чотири рази: на додаток до pharmakeia (Об’явл.18:23), є ще іменники у множині pharmakōn («чародійства», Об’явл.9:21) і pharmakoi («чародії», Об’явл.21:8; 22:15).
В Об’явленні 9:21 говориться, що під час шостої труби люди не розкаялися «у вбивствах своїх, ні в чарах своїх, ні в розпусті своїй ні в крадіжках своїх».
Тут pharmakōn використовується разом з термінами, які відносяться до десяти заповідей — вбивство, блуд, злодійство — і попередній вірш додає до цього поклоніння бісам та ідолам (Об’явл.9:20).
В Об’явленні 21:8 та 22:15 Іван включає чаклунство в число гріхів тих, хто зазнає другу смерть і не входить до Нового Єрусалиму. В обох місцях pharmakoi згадуються в списку людей з неправомірною поведінкою, в безпосередньому відношенні до явних порушників десяти заповідей: вбивць, блудників, ідолослужителів і брехунів (Об’явл.21:8; 22:15)4.
У цих трьох списках пороків і лиходіїв (Об’явл.9:21; 21:8; 22:15) значення чаклунства найкраще підходить для слів з коренем pharma.
Через використання надприродних, не божественних сил чаклунство асоціюється в книзі Об’явлення з ідолопоклонством і духовною аморальністю, як і в цих списках. Однак переклад слів pharma в семантичному руслі як «ліки, лікарські засоби» контекстуально представляється досить безглуздим.
●•• Pharmakeia в Новому Заповіті
Pharmakeia зустрічається в Новому Заповіті ще тільки в одному місці: в списку з п’ятнадцяти вад в Гал.5:205. Після трьох слів, які говорять про статеві гріхи, йдуть два слова, які описують в першу чергу релігійні проступки, ідолопоклонство та pharmakeia, перед вісьмома словами, які позначають гріхи, які свою основну дію мають в соціальних відносинах і два слова про нестриманість або розпусний спосіб життя.
Таким чином, Pharmakeia згадується разом з ідолопоклонством, як і у випадку з pharmakōn і pharmakoi в книзі Об’явлення (9:21; 21:8; 22:15). Тому переклад «чаклунство» набагато більш доречний, ніж «змішування отрут» або «виготовлення ліків».
Для «чаклунства» є ще одна група грецьких слів, які починаються з mag- та відомі нам за термінами «магія» та «маг»6.
У всій грецькій Біблії слова mageia («чаклунство», Дії.8:11) і mageuō («чаклунство», Дії.8:9) зустрічаються тільки по одному разу; magos («волхв») зустрічається дещо частіше (Мф.2:1,7,16; Дії.13:6,8 і кілька разів у Данила).
Але чому в Об’явленні 18:23 не використовується магія, що явно означає тільки чаклунство?
Деякі думають, що це тому, що pharmakeia насправді означає щось інше, ніж чаклунство.
Однак здається, що pharmakeia використовується тому, що група слів pharma, на відміну від групи mag, також в іншому місці асоціюється з блудом (Об’явл.9:21; 21:8; 22:15), що відповідає метафорі «розпусниця Вавилону», а також тому, що вона викликає саме ті старозавітні асоціації, які виразно проявляють себе в книзі Об’явлення. Mageia не може надати ні того, ні іншого, отож тому не підходить для цього вірша.
●•• Pharmakeia в Старому Заповіті
Свій внесок в діапазон значень біблійного грецького терміна вносить також його використання в Септуагінті, яка, бувши грецьким перекладом єврейської Біблії (з декількома додатковими грецькими Писаннями), часто згадується як Біблія перших християн. У Септуагінті слово pharmakeia зустрічається вісім разів (Вих.7:11,22; 8:3,14; [ET 7, 18]; Іс.47:9,12; Премудрості Соломона 12:4; 18:13). Слово завжди означає чаклунство, а не отрута або ліки.
Єврейські слова, які перекладають pharmakeia, — lat («магічне заклинання, чари», Вих.7:11,22; 8:3,14; [ET 7, 18]; порівняти значення «таємниця» в Суд.4:21; Рут 3:7; 1Сам.18:22; 24:5), його альтернативна форма lahat («чари», Вих.7:11) та keshef («чари», Іс.47:9,12). У той час як lat та lahat зустрічаються тільки в зазначених віршах, keshef згадується також в трьох інших текстах, завжди зі значенням «чаклунство» та у зв’язку з ворожінням і блудом (2Цар.9:22; Мих.5:11; [ET 12]; Наум.3:4)7.
Таким чином, значення цих єврейських слів також не передбачає зв’язку з лікарськими засобами.
У Септуагінті з’являються три інших споріднених терміни, кожен з яких належить до магії або отрути, хоча один термін також позитивно належить до медицини. Іменник pharmakon зустрічається дванадцять разів, позначаючи лікарів (Тов.2:10), ліки (Тов.6:4,7; 11:8,11; Сир.6:16; 38:4) або чарівне зілля (2Цар.9:22). [LXX 2Цар.9:22]; Мих.5:11; [ET 12]; Наум 3:4 [двічі]) та отрута (Прем. Соломона 1:14). Дієслово pharmakeuō зустрічається тричі та належить до занять магією (2Хр.33:6), змішуванню з отрутою (Пс.58:4 [ET 58:5; LXX 57:6]) і отруєння себе (2Макк.10:13). Іменник pharmakos зустрічається тринадцять разів і завжди належить до змішувачів чарівного зілля, чаклунів або чарівників (Вих.7:11; 9:11 [двічі]; 22:17 [ET 18]; Повтор.18:10; Пс.58:4 [ET 58:5; LXX 57:6]; Мал.3:5; Єр.27:9 [LXX 34:9]; Дан.[OG]2:2,27; 5:7,8; Дан.[Феод.]2:2)
Таким чином, в той час, як з чотирьох термінів фармацевтики в грецькому Старому Заповіті тільки pharmakon включає позитивний аспект лікарських засобів, термін pharmakeia означає виключно чаклунство.
●•• Старозавітні алюзії, пов’язані з Pharmakeia
Книга Об’явлення сповнена алюзій та відгомонів Старого Заповіту. Тому при вивченні її мови та символізму необхідно ретельно розглянути, які можливі старозавітні коріння в ній очевидні. В основній частині книги (Об’явл.8–18) можна цілком розпізнати мотив «виходу з Єгипту» та «падіння Вавилону»8. Термін «pharmakeia» недвозначно натякає на епідемії в Єгипті та на падіння Стародавнього Вавилону. І тут важливо зауважити, що магічні мистецтва єгипетських волхвів (Вих.7:11,22; 8:14 [ET 18]) не мали нічого спільного з ліками або лікарськими препаратами; тільки чудо крові / води, можливо, могло бути пов’язане з отрутою9.
Ісая в 47 розділі пророкує про падіння Стародавнього Вавилону. У вірші 9 «при усій многоті твоїх чарів [pharmakeia]» відповідає «силі великій твоїх заклинань!».
Чаклунство тут пов’язано з магічними заклинаннями, а не з отрутою або ліками. Це ж значення видно й щодо чарівників при царських дворах оточуючих народів (Єр.27:3).
Об’явлення 18:23 нагадує також Наум 3:4, де розпусниця Ніневія названа «вправною в чарах [множина від pharmakon]», «що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої [множина від pharmakon]».
Ніневія як розпусна жінка та чаклунка відноситься не тільки до жорстокого гноблення Юдеї та інших народів стародавнього Близького Сходу. Блуд і чаклунство описують зваблювання Ніневії та нав’язування своєї волі іншим, і ці дві метафори також включають ідею ідолопоклонства10.
«Результатом є зваблива та блудна істота, яка перебуває в союзі з демонічними силами та несе смерть усім, хто слідує за нею»11. Єзавель вже була відома цим, вводячи поклоніння Ваалу та Ашері, а тому Ііуй звинувачує її в магіко-мантичних практиках («Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?», 2Цар.9:22).
Бог завжди виступає проти чаклунства (Повтор.18:10–12) та тих, хто його практикує (Вих.22:17 [ET 18]; Повтор.20:6,27). Бог обіцяє видалити зі свого народу все язичницьке поклоніння, а також окультизм (Мих.5:12–14 [ET 13–15]).
●•• Використання Pharmakeia в грецькій літературі
У греко-римські часи мистецтво медицини користувалося великою повагою та часто практикувалося на разюче високому рівні12. Існує безліч відомостей про лікування ліками та травами в стародавні часи. Ймовірно, більша частина інформації про це була втрачена13. Однак наявні у нас джерела відкривають нам більш багате розмаїття, ніж однорідну систему стародавньої медицини. Наприклад, область стародавньої медицини включала ліки, трави та рослини й супутні їм процедури (стародавня фармакологія)14, анатомічні відкриття та хірургію, магічні засоби, заклинання та змови, й це лише деякі з них. Така різноманітність відображається й в різноманітності значень, які може мати специфічна лексика групи слів з коренем pharma.
У той час як в Біблії pharmakeia означає виключно «чаклунство», у позабіблійній грецькій мові воно може також належати до введення отрут15 або використання лікарських/наркотичних засобів в магічних практиках16. Вважалося, що їхнє вживання викликає галюцинації та візії й встановлює контакт зі світом духів. У деяких випадках pharmakeia може також означати ліки17.
Таким чином, семантичний діапазон слова pharmakeia, який дійшов до нас з грецькою літературою ширше, ніж в біблійній грецькій мові.
Споріднений термін pharmakon відноситься до «будь-якої речовини (включаючи магічні талісмани), що, як вважається, здатне змінити тіло на краще або на гірше. Це слово охоплює як ліки, так і отруту»18.
Воно також може вказувати на ліки в контекстах, пов’язаних з зціленням; наприклад, Гомер використовує його для позначення лікувальних засобів для зовнішнього застосування19, магічного зілля20 та отрути21. Інші слова з коренем pharma мають аналогічні конотації22.
Отже, діапазон значень грецької групи слів з коренем pharma на додаток до чаклунства та магії включає отруту, лікарські та наркотичні засоби. Як і слід було очікувати, саме контекст у вирішальній мірі визначає значення конкретного слова з даним коренем.
Таким чином, pharmakeia в небіблійній грецькій мові в певних контекстах може мати значення «ліки».
Однак, беручи до уваги безпосередній контекст в Об’явленні 18, новозавітне використання слова pharmakeia, а також старозавітний контекст та алюзії, значення цього слова в Об’явленні 18:23 як «ліки» або щось подібне, слід виключити.
Деякі можуть впасти в лексичну помилку та заявити, що для pharmakeia значення «ліки» не може бути виключено на сто відсотків для всіх місць, і тому воно може зараховуватися в Об’явленні 18:23 також і до фармацевтичних компаній та їхньої продукції. Однак, як не важливо встановити семантичне поле слова, безпосередній контекст залишається первинним і центральним для його значення. Той факт, що не можна виключити одне значення слова для всіх випадків його вживання, не означає, що це єдине значення не можна виключити для конкретного випадку. І докази, наведені досі, виключають, що pharmakeia означає «ліки» в Об’явленні 18:23.
●•• Ще декілька зауважень щодо pharmakeia
На цьому етапі ми коротко обговоримо деякі твердження, висунуті на підтримку аргументу про те, що в Об’явленні 18:23 йдеться про засоби правового захисту та роль фармацевтичної промисловості під час кризи, викликаної коронавірусом.
■•• Часто доводиться чути, що словник Стронга перший визначає pharmakeia саме як «ліки»23. Стронг оприлюднив свій словник в 1890 році, щоб забезпечити просту допомогу в перекладі коренів слів для читачів, які не вміють читати на біблійних мовах. Відтоді багато чого сталося в лінгвістиці. Нині існують набагато кращі словники, які також враховують всі випадки вживання слова в Біблії та за її межами, а також їхній контекст. У всіх біблійних текстах вони переводять pharmakeia як «чаклунство». Принцип полягає в тому, що слова повинні інтерпретуватися відповідно до їхнього граматичного зв’язку в реченні, так і відповідно до контексту уривка, в якому вони зустрічаються24. Для нас звідси випливає, що не можна просто вибрати одне значення з безлічі даних десь і застосувати це до конкретного вживання цього слова без урахування принципів перекладу.
■•• Деякі вважають, що контекст пророцтва не зрозумілий, поки воно не здійсниться. Тому слід розглядати нинішню кризу з коронавірусом, в якому імовірно починає кристалізуватися Вавилон останнього часу, як основу для тлумачення Об’явл.18:23. Але це «ставить віз попереду коня». Той, хто вважає, що для правильного тлумачення pharmakeia необхідне визнання того, що Об’явл.18:23 виконується сьогодні в коронавірусній кризі, займається більше ейзегезою, ніж екзегезою — замість того, щоб витягувати сенс з тексту. Такий дослідник приписує тексту свій власний зміст25.
■•• Ідея про те, що окультизм і цілительство у язичницьких народів нерідко були пов’язані між собою, не повинна вести до розуміння «чаклунства» в Об’явленні 18:23 як включеного в собі зцілення та, звичайно ж, до припущення, що «зцілення» охоплює й сучасну фармацевтичну промисловість.
Більш того, схоже, тут проявляється певний негативний ухил у бік сучасних фармацевтичних продуктів. Однак з сьогоднішньої точки зору здається несправедливим розуміти всю фармакологію та фармацевтику, а також природні засоби (їх також називали pharmakon) як засоби, які використовуються Вавилоном, або як шкідливі ліки або отруту.
■•• Але хіба pharmakeia не містить в собі вказівку на фармацевтику?
Ми вже відзначили, що Іван обрав слово pharmakeia враховуючи біблійний контекст чаклунства, а не через наші сучасні асоціації з подібними термінами. Ми повинні уникати зловживань з використанням подальшого значення слів і не приписувати значення слів двадцять першого століття древнім словам Біблії без урахування їхнього первісного контексту. Ми ж не використовуємо словник Merriam Webster для тлумачення грецьких слів. Наприклад, ми не можемо тлумачити грецьке Hades (наприклад, Мф.11:23; 16:18; Лк.10:15; 16:23; Об’явл.6:8) як божество підземного світу або як царство живих мерців, як цей термін зазвичай визначають сьогодні26.
У лінгвістиці є поняття «оманливий друг», яке використовується для опису виразу (у нашому випадку pharmakeia), за формою, аналогічною виразу рідною мовою людини (фармацевтика), але яке мало б інше значення.
●•• Висновок
Найкращим перекладом pharmakeia в Об’явленні 18:23 є «чародійство» або «чари». Всі поширені переклади Біблії передають це слово правильно. Навіть спеціалізовані словники без винятку пропонують переклад «чаклунство»27. Якщо хтось хоче пояснити застосування цього тексту до Вавилону останнього часу, pharmakeia передбачає зв’язок між стародавнім чаклунством і сучасним спіритизмом, які, безсумнівно, мають багато спільного28.
Однак дискусія про pharmakeia зосереджена не стільки на фармацевтичних компаніях або чаклунстві, скільки на біблійній інтерпретації. Тому скористаємося й врахуємо наші основні та перевірені часом принципи біблійної герменевтики!
Ми ж використовуємо та застосовуємо ці принципи вивчення контексту, мови та історичного підґрунтя у зв’язку з іншими текстами. Ми не помилимося, якщо ті ж принципи застосуємо й в тлумаченні Об’явл.18:23.
Мартін Пребстл, професор кафедри старозавітних досліджень, декан богословського факультету семінарії Богенхофен, Австрія
