Розповідає Сергій Правосуд, старший диякон п’ятої громади Церкви Адвентистів сьомого дня у Харкові.
Яку гуманітарну допомогу ви надаєте?
За весь час була надана різноманітна гуманітарна допомога, це продукти, речі побуту, білизна та ліки. Згодом ми почали розвозити тільки продукти, тому що в Харкові на це є великий попит. Хочу зазначити, що нашу гуманітарну діяльність почав пастор церкви Олег Василенко, а пізніше я приєднався до нього. В кінці лютого Олег Василенко почав вивозити людей за межі Харкова, а далі їх забирали інші волонтери – члени адвентистської церкви й вивозили до Дніпра та на Західну Україну.
Звідки надходила гуманітарна допомога?
Гуманітарна допомога надходила з Америки, Європи, а також із Західної України. Останнім часом допомога йде централізовано: WFP та ADRA доставляють вантажі до Харкова, далі – до громад адвентистів сьомого дня. Ми їх розвантажуємо і розвозимо інвалідам, людям похилого віку. Запрошуємо людей до церкви, вони приходять, і більшу частину допомоги видаємо у церкві.
Скільки людей отримують допомогу?
Спочатку ми надавали допомогу 20 особам. Потім потребуючих стало більше двохсот людей. За волонтерські кошти закуповували гречку, рис, цукор, консерви. З них робили пакунки і розвозили, тому що транспорт не працював, а люди живуть у різних кінцях Харкова: аеропорт, Салтівка, Лиса та Холодна гора, Олексіївка та Люботин, Пісочин, Мерефа. Потім запрацював транспорт, і з’явилася можливість отримувати гуманітарну допомогу централізовано, як я говорив раніше.
Хто звертається до вас за допомогою?
Переважно всі: молоді, старші, пенсіонери, люди з інвалідністю, переселенці, чорнобильці… Ми намагаємось зробити так, щоби доставити допомогу саме тим верствам населення, які знаходяться в скрутному становищі. Зв’язуємося з іншими волонтерами, щоб допомога потрапила до тих людей, яким вона потрібна.
Розкажіть якусь цікаву історію стосовно війни, яка вас надихнула?
У мене є така “цікава” історія. Телефоную своїй двоюрідній сестрі в Овруч. Там рідна тітка моя – її мати жила з чоловіком. Я з ними розмовляю. А через день кажуть, що їх нема вже в живих. Ракета вдарила і знесла дім повністю. Все, нема нікого… От тобі “цікава” історія.
Питання – Данило Гаркавченко
