Про активну допомогу адвентистів Варшави біженцям з України розповідає Микола Крижанівський, пастор офіційно Міжнародної, а на практиці – Української громади у Варшаві.
Місцевий пастор заявив на служінні адвентистської громади у Варшаві, що на урядовій зустрічі у Польщі чиновники сказали, що з усіх конфесій адвентисти надавали найбільш організовану соціальну допомогу. Це серйозна заява у країні, де 90+% населення належить до однієї конфесії – римсько-католицької церкви.
Адвентистська українська громада Варшави займає активну громадську позицію відносно ситуації з українськими переселенцями. Проводиться широкомасштабне служіння для всіх. Кожна особа, яка приїжджає з України, незалежно з якої церкви, може отримати юридичну допомогу, знайти лікаря, отримати необхідні кошти, навіть побачити свій логістичний шлях, що робити далі, приїжджаючи в цю країну. За десять місяців війни в Україні важко сказати, скільки сотень людей пройшло через Фоксал 8. Але якщо порахувати цільове обслуговування людей, то за місяць вдається обслужити близько 50-60 людей. Це ті люди, які отримують номер песель, інтернет-акаунт пацієнта, отримують свого сімейного лікаря. В деяких ситуаціях доводилось допомагати потрапити до спеціалістів людям, які були під особливим наглядом на Україні. І ми допомагаємо їм отримати нагляд за їхнім станом здоров’я.
Якщо говорити про транзит людей в інші країни, то він великий. Наше курсування між аеропортами настільки інтенсивне, що якось виникла курйозна ситуація, коли працівник аеропорту запитав мене, чи я таксист, тому що я там часто буваю. Якщо говорити про інтенсивність потоку біженців, то було потужних шість хвиль і були періоди затишшя. Найбільше на Фоксал проживали до 50 людей, а якщо говорити про транзитний рух, то були моменти, коли всі приміщення офісу були зайняті людьми, було до 100 людей. З нами співпрацює пастор громади Варшава-Центрум Маріуш Маіковський, а його дружина Івона здійснює велику волонтерську роботу. Вони реєструють тисячі людей.
Фоксал 8 пережив тяжку хвилю, це лютий, березень, квітень, у травні вже пішов спад. Червень був більш-менш спокійний. Але після трагічного обстрілу поліклініки у Вінниці, на превеликий жаль, пішла така хвиля, що коли я привіз біженців, будучи то мені сказали що всі місця зайняті. І довелося шукати для них поселення.
Були в нас контакти з волонтерами з автовокзалу Варшава-Заходня, куди телефонували і просили прийняти біженців. Відправка цих людей відбувалася цілодобово. Ми виїжджали і о 2, і о 3 годині ночі. Не раз я ночував у офісі, щоб спокійно ночувати і завозити людей у різні аеропорти. Велика допомога надавалася нами, щоб зібрати пакети документів для вильоту людей в Ізраїль, в Сполучені Штати, і в Канаду. У ці країни було непросто, а решта – це шенгенська зона, туди простіше.
Підготував Максим Балаклицький
