Лунали народні та українські пісні у виконанні таких співаків, як Тетяна Райська, Ігор Шум, Тетяна Козак, Олександр Тимченко, Інна Фесун, Мілана Бородавка, Анна та Іван Грицак, тріо сім’ї Косташ, — Аліна, Андрій та Алекс, — Володимир Косташ та український хор під керівництвом Тетяни Козак.
Концерт відбувся за ініціативи церкви міста Нейї-сюр-Сен.
Ще влітку ця церква хотіла організувати свято, щоб подякувати жителям та мерії за допомогу українським біженцям, але тоді ідея була тільки в стані зародження.
Якою була ідея концерту?
Ідея містила три взаємопов’язані частини. Ми хотіли показати українську культуру, саме тому в репертуарі були не тільки християнські пісні, але й народні. Сама програма побудована на тому, щоб показати ситуацію в Україні, що там відбувається та які потреби мають українці. І, звісно, фінальною частиною є надія.
Сподівання на нашого Спасителя, Який є наша охорона та віра в краще майбутнє як тут, на цій горішній землі, так і у Вічності.
Хто був учасником концерту?
Організували та провели концерт члени української групи.
У нашій громаді дуже багато талановитих, обдарованих людей. Особлива подяка сім’ї Косташ за їхнє служіння та технічну підтримку.
Цікавий досвід відбувся також, коли ми розповсюджували запрошення. Звичайний зустрічний виявив бажання заспівати пісню «Чорнобривці». Прослухавши його, я зрозуміла, що йому також можна запропонувати служіння в хорі. Трішки повагавшись через те, що він не мав досвіду хорового співу, Ігор, — так звали нашого нового знайомого, — погодився. Слава Богу за такі досвіди!
Утім це не єдиний випадок. Подібним чином ми зустріли дві дівчини, які є музикантками. Одна з дівчат виявила помітне бажання підтримати наше служіння в хорі, інша — вагалася. Проте на останню репетицію вони прийшли разом. Дівчата прийшли з інструментом. На наш подив, вони виявилися скрипальками. Отож тоді й з’явилася ідея організувати інструментальний колектив.
Проте й на цьому несподіванки не закінчилися. Коли я розмовляла з організаторкою концерту Іриною Ганашко, — вона відповідальна за написання сценарію, договору з французьким уніоном щодо фільмування, створення буклетів тощо, — вона сказала: «Як було б добре почути на концерті твір Скорика».
На що я відповіла: «Якби це було в українському місті Чернівці, то в нас не виникло б з цим проблем».
«Та хіба це так далеко? Нехай людина приїде та зіграє», — запропонувала Ірина.
Так я запросила свою родичку Тамару Когут для участі в концерті.
Розкажіть про створення українського хору.
Восени, коли я зі своєю сім’єю почала відвідувати українську групу, то помітила, що серед присутніх є багато талановитих, співочих людей. Опісля й вони дізнались, що я диригент хору. І тоді почалася робота з двох сторін: люди хотіли організувати колектив, а я займатися тим, що дуже люблю та вмію. Дійсно, ми повинні прославляти Бога тим, що вміємо робити.
Наш хор зустрівся із двома проблемами: приміщення та відвідуваність. Проте питання з місцем для репетицій ми швидко вирішили. Для недільних репетицій нам дала приміщення церква Перфіт.
Складнішою була ситуація з відвідуваністю, адже люди подекуди їдуть на репетицію дві години, а потім ще потрібно стільки ж повертатися додому. Отож, час, відстань та приміщення іноді здаються проблемами, які нереально вирішити. Та попри все, ми намагаємося знаходити можливості для служіння.
Почувши про концерт, ми вирішили підготувати твір «Тиха ніч» в обробці Андрія Кушніренка.
Опишіть ваші враження від концерту.
Найголовніше — нам вдалося розкрити нашу ідею, донести до людей те, що ми запланували. До того ж у залі відчувалася тепла сімейна атмосфера, що також не може залишити байдужим.
На концерт прийшли як українці, так і румуни, й молдовани, та французи. Всі разом ми змогли «зануритися» в Україну та разом з нею переживати теперішні сумні події.
Яким було благодійне призначення заходу?
Зібрані на благодійному концерті кошти були призначені для табору «Your Camp», в якому знаходяться діти з миколаївського сиротинця. Дітки потребували генератор, тому гроші використалися для його купівлі.
Розкажіть детальніше про місійний бік свята.
Українці переживають складні часи, тому ми хотіли засвідчити біженцям, що в Іль-де-Франс є церква адвентистів сьомого дня, де вони можуть знайти розраду, допомогу та надію.
Різдвяний концерт був вступом до місіонерської програми для українців, котра планується у квітні та проходитиме на вихідних, — у суботу та неділя, — а також в одну з субот відбудеться пасхальний концерт.
Запитання — Аріна Швець
