Адвентистська вістка у селі Ворошилівка вперше пролунала у 1903 році завдяки Чорному Семену Йосиповичу, який повернувся з Далекого Сходу, та приніс у село віровчення Церкви адвентистів сьомого дня.
Проповідник Отто Вільдґрубе провів у селі серію біблійних тем у травні 1905 року, завдяки цьому завіт з Богом через повне занурення у воду уклали 14 осіб. Хрещення відбулось на річці Південний Буг. Для підтримки та служіння у новоутвореній громаді обрали керівником Чорного Ісака Йосиповича.
За активної участі пастора та членів громади, які поширювали вчення Христа, у 1908 році ще вісім односельчан приєднались до громади, а кількість членів громади зросла до 22 осіб. У той період громаду відвідують проповідники Отто Вільдґрубе, Ілля Горелік, Жак, Мар’ян Коляденко та обласний проповідник Георгій Раус.
У 1927 році, коли проходив третій з’їзд Адвентистської церкви у Києві, від громади був делегований пресвітер Малий Андрон Давидович. У цьому ж році створили родину Щупак Євгеній та Ольга – на весіллі було присутнє майже все село.
У 1929 році церква зазнала переслідувань. Спочатку радянська влада заборонила пресвітеру Андрону Малому проводити богослужіння, тому віряни були змушени збиратися таємно, і саме завдяки цьому громада зберегла своє існування. Разом з тим Коваль Данило Афанасійович був звинувачений у шпигунстві та засуджений до тюремного ув’язнення за те, що всупереч заборонам влади поширював євангельське вчення.
За часів німецької окупації діяльність церкви не була заборонена, однак після війни громада знову зазнала утисків і переслідувань. Керівницею громади стала Щупак Ольга Ісаківна, а з 1948 року громаду очолив Чорний Семен Онуфрійович.
У 1949 році влада заборонила проводити богослужіння у селі Ворошилівка. Протягом 29 років віруючі були змушені відвідувати церкву у Сутисках, щосуботи долаючи відстань близько 10 кілометрів через поля, а богослужіння у п’ятницю та суботу ввечері проводили таємно по домівках. Станом на 1978 рік богослужіння проводили вдома у Чорного Павла та Щупака Євгенія; служителем був Яковчук Мечислав Силович, а пресвітером Нейкурс Яків. У 1979 році відповідальним за громаду став служитель Свирида Анатолій.
Наступним пастором громади у 1981 році був призначений Костюк Василь Ористович. Також 8 травня 1982 року громада отримала державну реєстрацію. А вже через рік, у 1983 році, відсвяткувала 80-річний ювілей.
У 1989 році у громаду був представлений пастор Равлюк Василь Михайлович. Під час його служіння провели біблійні програми у Ворошилівці, Маянові та Іванківцях. У 1990 році громаду відвідав керівник Адвентистської церкви в Україні Жукалюк Микола Арсентійович. Також у цей період був побудований молитовний дім, розміри якого дозволяли вміщувати багато відвідувачів.
В 1998 році пастором громади призначено Рибачка Івана Степановича. Під час його служіння проводяться євангельські програми в Борскові, Потоках, Рижавці, Гришівцях та Маянові.
З 2003 по 2023 рік служіння в громаді завершували пастори:
Харламов Олег Віталійович (2003 – 2006);
Стасюк Валентин Леонідович (2006 – 2008);
Краснянський Віктор Іванович (2008 – 2010);
Могилюк Віктор Васильович (2010 – 2017);
Халімон Микола Михайлович (2017 – 2020);
Кумчак Михайло Степанович (з 2020 року).
Михайло Кумчак
