Україна має власну історію служіння священників у лікарнях і госпіталях. Вона триває з часів середньовічної Русі. Проте інститут лікарняного духовенства був ліквідований радянською владою на початку XX століття. Відродження медичного капеланства в Україні почало відбуватися після розпаду Радянського Союзу та з набуттям Україною незалежності, а із загостренням війни в Україні потреба у духовній підтримці пацієнтів лікарень, їхніх родичів, медичного персоналу, який працює в надзвичайних умовах, лише зросла.
Сьогодні під час зустрічі представників
— Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) з
— Міністром охорони здоров’я України (МОЗ) Віктором Ляшком і
— головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктором Єленським обговорювали пропозиції щодо врегулювання питання формування системи духовної опіки у закладах охорони здоров’я.
«Хоча церква й відокремлена від держави, все ж таки держава зобов’язана гарантувати громадянам і всім, хто живе в Україні, свободу совісті у будь-яких особливих умовах: у війську, місцях відбування покарань та медичних закладах.
Однак наразі постало питання не просто про можливість здійснення духовної опіки в лікарняних закладах, а й про професійне медичне капеланство. Отож, наше завдання — повноцінне законодавче та нормативне врегулювання та підготовка професійного медичного капелана», — зазначив Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив на нагальній суспільній потребі в інституті професійного капеланства у сфері охорони здоров’я України за зразком кращих світових практик. Зокрема, розвитку закладів паліативного хоспісу, які широко розвинені в Європі. Міністр також зауважив на особливій ролі церков, які у партнерській взаємодії з державою можуть сприяти розвитку таких закладів та залученню до їхньої діяльності медичних капеланів.
Про стан запровадження професії капелана в системі охорони здоров’я та подальші плани щодо впровадження професійного медичного капеланства розповів начальник Управління медичних кадрів, освіти та науки Міністерства охорони здоров’я України Сергій Убогов.
На рівні Асоціації капеланів в охороні здоров’я ухвалено етичний кодекс медичного капелана. Також був затверджений класифікатор капеланських послуг для визначення основних напрямів капеланської діяльності та орієнтовні освітні програми циклів спеціалізації початкового та базового рівнів за спеціальністю «Клінічне душпастирство». Надалі планується на кожну послугу в класифікаторі створити стандарт надання самої послуги.
До Національного агентства кваліфікацій подано заявки на розроблення до 2024 року професійних стандартів «Капелан в охороні здоров’я» та «Помічник капелана в охороні здоров’я». До умов закупівлі пакета «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим і дітям» в рамках польового багатопрофільного госпіталю 2024 включено забезпечення права пацієнтів на отримання духовної опіки. Також розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про капеланську діяльність у сфері охорони здоров’я» та Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо капеланської діяльності у сфері охорони здоров’я.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті зазначив, що правове регулювання діяльності медичних капеланів в Україні потребує широкої громадської дискусії. Подібна дискусія покликана допомогти напрацювати узгоджену позицію щодо дорожньої карти у формуванні системи духовної опіки у закладах охорони здоров’я, а також сприяти якнайшвидшому запровадженню її в дію в умовах підвищеного запиту суспільства. Капеланська служба у сфері охорони здоров’я покликана заповнити наявну нині прогалину у забезпеченні рівних прав вірян, членів їхніх сімей та працівників медичних закладів покрити духовною опікою тих, хто має таку потребу.
За матеріалами сайту Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
