Центр Разумко́ва (повна назва — «Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова») — провідний недержавний аналітичний центр України, що здійснює дослідження державної політики. Заснований 19 серпня 1994 року. Згідно з Рейтингом аналітичних центрів світу 2015, який щороку публікує Університет Пенсильванії, Центр Разумкова входить до п’ятірки найкращих аналітичних центрів Центральної і Східної Європи.
1. РІВЕНЬ І ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Упродовж усього періоду досліджень українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності. З початком повномасштабної російської агресії показник числа громадян, які визнають себе віруючими зріс, але в 2023 р. знову дещо знизився. За результатами досліджень, зберігаються такі закономірності, як залежність рівня релігійності від статі, віку, місця проживання (місто/село). Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах, порівняно з молодшими. Серед жінок віруючих більше порівняно з чоловіками. Частка віруючих є вищою серед жителів сіл, ніж серед жителів міст.
У 2022 р. порівняно з попередніми роками зріс рівень релігійності у осіб з вищою (або незакінченою вищою) освітою, залишившись практично незмінним у респондентів із середньою та середньою спеціальною освітою. В 2023 р. частка віруючих в різних освітніх групах також статистично значуще не відрізняється, 24% опитаних, особливо старшого віку заявили, що після початку повномасштабної війни росії проти України (після лютого 2022 р.), стали більш релігійними і віруючими людьми, 5% — менш релігійними і віруючими людьми, а 67% — що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.Розподіл конфесійних прихильностей громадян від початку моніторингу не зазнав особливих змін. На відміну від досить сталих конфесійних прихильностей, відчутні зміни відбуваються в частині церковного самовизначення православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православʼя в Україні, так і впливом повномасштабної агресії росії на громадську свідомість.
Жителі Західного регіону відвідують релігійні служби значно частіше, тоді як на Сході, Півдні, та Центральному регіоні рідше. Відповідаючи на питання, як змінилася частота відвідування церкви (молитовного будинку) після початку війни, 53% респондентів відповіли, що відвідують церкву, як і раніше, 11% стали відвідувати церкву частіше, а 8% — рідше. Тих, хто відповідає, що став частіше ходити до церкви, найбільше серед респондентів віком понад 60 років. Частіше стали відвідувати церкву жителі Західного, Центрального і Південного регіонів. На Сході та Півдні стали відвідувати церкву рідше, ніж до війни.
Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті, що беруть у них участь, називають спілкування з Богом, участь у молитвах, релігійних обрядах. Дещо рідше називають те, що відвідування релігійної служби заспокоює, дозволяє забути про повсякденні турботи, допомагає вирішити моральні проблеми, які тривожать. Порівняно з «довоєнним» 2021 р. дещо більше стало тих, хто мотивує відвідування релігійних служб тим, що це дозволяє забути про повсякденні турботи, допомагає вирішити моральні проблеми, які тривожать. Жителі Західного регіону, частіше, ніж жителі інших регіонів, називають мотив спілкування з Богом.
2 РЕЛІГІЯ, ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО
Церкві довіряє більшість громадян України. Найбільшою мірою довіряють Церкві жителі Західного та Південного регіонів.Найнижчий рівень довіри до Церкви зафіксований у Східному регіоні.
Ставлення громадян до моральності священнослужителів є досить критичним. Частка тих, хто вважає, що більшість священнослужителів — глибоко моральні й духовні особи, є вищою у Західному та Південному регіонах , і нижчою у Центральному та Східному. Частіше вважають священнослужителів моральним авторитетом представники найстаршої вікової групи, рідше — наймолодшої. Увесь період моніторингу переважає думка, що «священнослужителі — такі ж як і більшість із нас, — з усіма достоїнствами і гріхами». Ця точка зору є переважаючою у всіх регіонах.
Оцінка ролі та функцій Церкви у суспільстві. Упродовж усього періоду моніторингу досить високо оцінювалася громадянами позитивна суспільна роль Церкви. Частка тих, хто вказував на позитивну роль Церкви, після початку повномасштабної агресії росії, ще більше зросла, що є найвищим показником з 2000 р. У 2023 р. цей показник є дещо нижчим. Найчастіше на позитивну роль Церкви вказують жителі Західного регіону. При цьому слід особливо наголосити, що про негативну роль Церкви не йдеться. На позитивну роль Церкви вказують переважна більшість вірних основних конфесій та церков України: УГКЦ (84%), УПЦ(МП) (71%) і ПЦУ (66%). Найрідше — ті, що не відносять себе до жодного віросповідання (15,5%).
3. ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА
Громадяни все частіше підтримують залучення Церкви до державних чи громадських ритуалів (благословення під час прийняття присяги військовослужбовцями і представниками інших силових структур, освячення державних установ, будівель органів місцевого самоврядування, навчальних закладів) Позитивно про це висловилися 58% опитаних (у 2021 р. — лише 42%), негативно — лише 9% (у 2021 р. — 17,5%) (відповідно 33% і 41% поставилися до цього байдуже або вагалися з відповіддю. Частка тих, хто ставиться до цього позитивно, становить відносну більшість (45%) у Східному регіоні і абсолютну більшість (від 58% до 62%) в інших регіонах. Чим старші респонденти, тим частіше вони висловлюються про неї позитивно.
