Блогерка, дизайнерка й архітекторка. Вікторія веде два акаунти у найпопулярнішій фотомережі. Як завжди неочікувано, її бізнес-сторінку власного бренду зламали.
Вікторія Файнблат, архітекторка, дизайнерка, блогерка: «Это был рекламный носитель моей компании. То есть, оттуда приходили клиенты. Люди видят, люди обращаютcя. То есть это был один из основных инструментов получения клиента».
У таких випадках хакери намагаються продати вкрадений обліковий запис на біржах або чорному ринку. Шахраї заробляють швидкі гроші, а новий покупець підставляє свій новий бренд активним підписникам. Але тут було інакше. Зловмисники після переведення необхідної суми від горе-покупця додавали його у чорний список.
Вікторія Файнблат, архітекторка, дизайнерка, блогерка: «Был не просто украден аккаунт, взломан, его перевели на другую почту, его перевели на другой телефон, при чем это делали каскадно несколько раз».
Звертання власниці сторінки з прикріпленими скріншотами в технічну підтримку Інстаграм не допомогло. А кіберполіція займається розслідуванням справи лише тоді, коли існує загроза життю. Тому повертати доступ до сторінки Вікторії довелось іншим хакерам.
Вікторія Файнблат, архітекторка, дизайнерка, блогерка: «Мы потеряли двадцать тысяч подписчиков. Когда люди узнали, что профиль взломан и его выставили на продажу, они начали массово отписываться. Есть такая тенденция: если с тобой это случилось, ничего не вернется».
Пройшло два місяці з моменту зламу, але активність уподобань та переглядів досі є вдвічі меншою.
Вікторія Файнблат, архітекторка, дизайнерка, блогерка: «Учитывая, что две недели профиль не работал, на нём не было никакой активности. Не выставлялись посты, сторис и тому подобное. Инстаграм отправил его в «теневой бан».
Світлини та відео домівок, адреси, номери телефонів та банківські картки. Користувачі інтернет-спільноти часто хизуються тією інформацією, яку, крім них, ніхто не має знати. Київські волонтери вже проводять інструкції з виживання в Інтернеті.
Антон Кушнір, тренер з цифрової безпеки: «Зазвичай будь-яка атака починається з того, що зловмисник шукає про вас інформацію в мережі. Якщо про вас інформації в мережі достатньо, можна знайти ваші телефони, можна знайти вашу пошту».
На такі заняття збирається сотня охочих уберегти особисту інформацію. Їхній тренер ці поради називає “щоденною гігієною”.
Антон Кушнір, тренер з цифрової безпеки: «Дуже часто, коли ви використовуєте один і той самий пароль на важливій пошті, на менш важливій пошті, на сайті інтернет-магазину, на улюбленому форумі акваріумних рибок, то рано чи пізно зламають якийсь форум акваріумних рибок, де побачать, що ви реєструвались по такій пошті, і з таким же паролем. І цей пароль усюди спробують підставити».
Кібер-тренер рекомендує встановити «багатофакторну автентифікацію» – це підтвердження входу на вашу обліковку, яка приходить на телефон. Також слід замінити способи для скидання паролю.
Антон Кушнір, тренер з цифрової безпеки: «Можна спробувати усім вашим контактам, або важливим контактам, імітуючи стиль, як ви пишете, написати: “Я ось маю проблеми. Я в лікарні. Я ще десь. Будь ласка, скиньте мені якусь суму грошей на картку”. І частина ваших друзів, можливо, передзвонить і перепитає, а частина повірить зловмисникам і втратить якісь кошти».
Спершу ваш пароль шукають на доступних базах зламаних даних. Якщо його там немає, то інтернет-злочинці можуть попросити його ввести у надісланому вам листі чи посиланні на інший сайт. За зовнішніми ознаками він буде копією вказаного популярного сайту.
Антон Кушнір, тренер з цифрової безпеки: «Є дуже поширена приказка: “Якщо ми не платимо за товар, то ми є товаром”. Відповідно, ми використовуємо це безкоштовно в обмін на те, що ми даємо доступ до наших даних».
Витік персональних даних українців зафіксували та ліквідували на двох сайтах. Перший з них – це урядовий портал з біографіями кандидатів на державні посади. Користувачі 15 січня помітили, що можна завантажити усі паспортні дані клієнтів сайту. Другим вебсайтом з відкритою інформацією став сервіс онлайн-оплати комунальних послуг Головного інформаційно-обчислювального центру. Адреси, площа квартири та рахунки киян були доступними 23 січня. Вразливості обох сайтів виправили.
Тетяна Слабко, старша юристка захисту даних в Arzinger: «Наслідки можуть бути від мінімальних, тобто отримання ще одного повідомлення від таксі або ще однієї пропозиції, промоакції, і закінчуючи тим, що ці дані, наприклад про стан здоров’я людини, вона не може їх змінити».
Дмитро Лісовський, журналіст: «Українці охоче спілкуються із незнайомцями в інтернеті, діляться таємницями та приватною інформацією. Це все через те, що вони відчувають себе у безпеці. Але це ілюзія, яку робить ось такий екран».
Альона Кривуляк, координаторка Національної дитячої «гарячої лінії»: «У 2019 році ми отримали майже 18 тисяч звернень за увесь рік. І переважна більшість із цих звернень, майже 6 тисяч, це звернення, які стосуються безпеки дітей в Інтернеті та ризиків, з якими діти стикаються в мережі».
Школи проводять вуличні акції, тренінги, відкрити уроки та заходи профілактики щодо безпеки дітей в Інтернеті.
Альона Кривуляк, координаторка Національної дитячої «гарячої лінії»: “Діти починають реєструватися в соціальних мережах значно раніше, ніж це офіційно дозволено. Батькам потрібно, мені здається, ще з дитячого садка розказувати дітям про певні правила, з ким можна спілкуватися, з ким не можна спілкуватися, яким чином себе поводити, якщо ти реєструєшся в соціальній мережі. Що ти не маєш права когось ображати”.
Молоді батьки нерідко з двох-трьох років привчають дітей до гаджетів. Це приносить як безсумнівні переваги, так і нові загрози.
Тетяна Слабко, старша юристка захисту даних в Arzinger: “Передбачені різні рівні відповідальності. Це і адміністративна відповідальність, це і кримінальна відповідальність. Або ж людина, персональні дані якої потрапили у відкритий доступ, якщо вона постраждали від цього, зазнала певних негативних наслідків. Вона може звернутись у цивільному порядку за стягненням відповідних збитків, які вона має самостійно розрахувати”.
Попри поширені страхи, інтернет є безпечнішим від більшості місць і ситуацій у фізичному світі. Більшість небезпек, якими лякають користувачів мережі, несуть скоріше потенційну загрозу. Те саме і з фінансовими операціями. Вам ніколи не відправлять на банківську картку фальшиві гроші, не вкрадуть ваш гаманець, як у звичайній маршрутці. Більшість конфліктних ситуацій онлайн не загрожує застосуванням фізичної сили.
Альона Кривуляк, координаторка Національної дитячої «гарячої лінії»: «На превеликий жаль, а може, і на щастя, наші діти значно прогресивніші в плані використання Інтернет-технологій, ніж їхні батьки. Тому, якщо сильно захотіти, програми «батьківського контролю», можна і дуже легко обійти. Мабуть, дуже важливо встановлювати з дитиною довірливі стосунки у реальному житті для того, аби вона могла ділитись з вами, як з татом або з мамою, будь-якими проблемами, з якими вона може зіткнутися в інтернеті”.
Головним принципом, як і всюди, залишається відповідальне використання. Успішного перебування онлайн!
Дмитро Лісовський, Євгеній Луговець, Київ, «Вісті надії»

Переглянути відео