Переглянути відеоДень донорства. За один раз можна здати не більше пів літра крові. Наступний збір можна проводити лише після двомісячної перерви. Дві третини українських донорів – ситуативні. Тобто, вони здають кров або її компоненти, коли їх просять про це. На одну тисячу людей зараз припадає 12 донорів. А за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я їх має бути мінімум 33.
Назар – донор: “Як мінімум те, що моя кров допоможе врятувати три життя, також, це корисно здавати кров, і абсолютно безпечно”.
Назар здає кров уп’яте. Для нього це усвідомлений вибір. Охочих урятувати чиєсь життя прийшло близько сотні.
Лариса – донор утретє: “Це наша спільна проблема і в цій ситуації може опинитися кожен. Сьогодні ми відзначаємо день боротьби з раком, тому ця акція приурочена саме до цього дня, і я вважаю, що це маленька частинка, яку я можу зробити для цього”.
У Всесвітній день боротьби з раком відбувся День донорства — Red Brunch (Ред Бранч), організований активістами проектів «Я, Ніна» та ДонорUA. Подія відбувається у перший вівторок кожного наступного місяця у Києві та Львові. У цей день збирають кров і волосся на потреби онкохворих.
Роман Рожинський – співорганізатор заходу від ДонорUA: “На щастя, це вже сьома подія, яку ми проводимо, сьомий Ред Бранч. Перший цього року, і люди вже знають, що є така подія, вона проходить кожного першого вівторка місяця і у людей була реєстрація у фейсбуці. Тобто, у нас зареєструвалося більше ніж 150 людей, донорів. Але здати тут кров може кожен, хто прийде і пройде невелике обстеження. Спочатку людина заповнює анкету, далі потенційний донор спілкується з лікарями та перевіряє стан здоров’я. Якщо результат задовільний, волонтера допускають до здачі крові. За попередні роки Ренд Бранч зібрав понад 400 донорів».
Олександр Добровольський – заввідділу заготівлі крові та її компонентів Київського міського центру крові: “Для того, щоб стати донором, людині не потрібно проходити аналізи, все це визначається при прийомі донора, в його допуску чи не допуску в Центрі крові. А для того, щоб підготуватися, потрібно просто притримуватися деяких правил. Потрібно бути здоровим, як мінімум, місяць не хворіти застудними захворюваннями, не приймати медикаменти, якщо були щеплення, це десь до місяця також відвід. Не мати хронічних захворювань, не мати особливо небезпечних інфекцій, гепатитом не хворіти. Не їсти смажене, жирне”.
Зібрана таким чином кров використовується як для онкохворих, так і для пологових будинків і опікових центрів. В Україні кількість донацій крові майже втричі менша, аніж це рекомендовано ВООЗ. А кожна здача крові допомагає врятувати три людських життя.
Олександр Добровольський – заввідділу заготівлі крові та її компонентів Київського міського центру крові: «На жаль, з пострадянських часів кількість донорів падає. Це пов’язано в основному з тим, що держава практично не займається пропагандою донорства. У нас застарілий закон про донорство, його потрібно міняти. Бо Європейський союз від нас вимагає безоплатне добровільне донорство. З цим усе-таки у нас є проблеми. Хоча, на сьогоднішній день приблизно 85 відсотків донорів у нас безоплатні”.
Донорам, які впродовж року безоплатно здали кров або її компоненти у кількості двох разових максимально допустимих доз, виплачується допомога у розмірі середньої зарплати донора, незалежно від стажу роботи. Учням професійних навчальних закладів і студентам ВНЗ, які протягом року безоплатно здали кров або її компоненти у цій кількості, надається грошова допомога у розмірі чверті стипендії їхнього навчального закладу протягом півріччя після здачі крові.
Роман Рожинський – співорганізатор від ДонорUA: “Подія існує для того, щоб привернути увагу до того, що є проблема, а саме, з донорством, тому що у нас в Україні немає культури донорства, у нас банк крові іноді зовсім пустий і нам справді це потрібно, тому що від цього залежить життя людей. І таким чином, ми привертаємо до цього увагу, адже їм не треба ходити в якесь дивне, незвичне для них місце, в якийсь старий медичний центр, вони приходять у світлий яскравий готель, їм тут раді, їх тут вітають, вони можуть тут зустріти друзів, і для них це набагато яскравіша атмосфера”.
Не менш важливою локацією на Ред Бранчі, організованою разом із соціальною ініціативою “Hair for Share”, була мобільна перукарня. Тут збирають волосся для виготовлення перук дітям, які внаслідок хіміотерапії втратили власне волосся.
Олеся Коржаневська – продюсерка проекту «Я, Ніна»: “Ми запросили наших друзів, спеціальну ініціативу “Hair for Share”, які збирають волосся для дівчаток від двох до вісімнадцяти років і виготовляють перуки».
Кароліні Ланській дев’ять. Їй відрізали довге волосся. Серед донорів волосся вона наймолодша. Каже, що цього моменту очікувала з нетерпінням.
Ірина Ланська – мама: “Це було для нас свято. Ми йшли і довго чекали, коли, нарешті, нас запросять, подзвонять, і ми зможемо долучитися до такої акції. Дочка каже, що їй трохи було боляче, потім стало легше”.
Проект “Я, Ніна” стартував навесні 2019 року. Тоді телеведуча Яніна Соколова написала у Фейсбуці, що вона за 7 місяців поборола рак. Допис зібрав тисячі коментарів і 100.000 репостів. Саме тому Яніна ініціювала мультимедійний проект «Я, Ніна», щоб допомогти онкохворим усвідомити цінність свого життя та боротися за нього. Організатори хочуть охопити найбільші міста України.
Яна Ємченко, Євгеній Луговець, Київ, “Вісті надії”
