Розповідає Руслан Кухарчук, голова громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!»
Розкажіть яким чином відбувалася і триває діяльність руху за захист сімейних цінностей?
Організація «Всі разом за сім’ю» в першу чергу займається питаннями, пов’язаними із сімейною тематикою. Якщо підбивати підсумки, то вдалося зберегти попередню динаміку приросту. У 2017 році вуличні заходи відбулися у тридцяти п’яти містах, а наступного року був поставлений абсолютний рекорд – заходи відбулися майже в шістдесяти містах по всій країні. Тобто приріст склав майже сто відсотків. У 2019 динаміка приросту знизилася, але можна констатувати, що восени вуличні заходи під гаслом «Усі разом за сім’ю» відбулися в шістдесяти п’яти містах України. Якщо говорити про кількість учасників, то взяли участь 250 тисяч осіб. Ці цифри не перебільшені, бо ми звіряли фотографії, відео. Організатори говорили навіть про трохи більшу кількість. Тому можемо з упевненістю сказати, що на площі вийшли 250 тисяч осіб на підтримку сімейних цінностей. Це дійсно вражає! Навіть міжнародні спостерігачі помітили цей факт.
Якщо ж говорити про перехід від громадської до громадсько-політичної сфери, то кінець минулого, початок цього року відзначилися зміною керівництва держави. До влади прийшла політична сила, яка одержала абсолютну більшість у парламенті. Багато просімейних або традиціоналістських громадських рухів з осені 2019 року шукали, вибудовували комунікацію з новим парламентом. Склад новообраного парламенту був із понад 80% нових людей, тому була об’єктивна потреба у тому, щоб вибудовувати нову комунікацію. Знайомилися з новобраними депутатами через листування, зустрічі, намагалися зрозуміти, хто з нових парламентарів здатний і готовий взаємодіяти з християнськими організаціями і з християнськими церквами різних конфесій. Цим займалися як наша організація, так і навколо церковні і міжцерковні інституції такі як: «Українська міжцерковна рада» та «Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій». Такий підсумок можна зробити з докарантинного півріччя.
Також варто згадати створення міжфракційного депутатського об’єднання «Гідність. Цінність. Родина». Представники нашої організації зустрічалися зі Святославом Юрашем, який згодом став ініціатором створення цього об’єднання в парламенті, й просили, щоб у новому парламенті організували орган, який би опікувався й захищав природні й прогресивні християнські цінності.
Це великий успіх, що створили міжфракційне депутатське об’єднання «Цінність. Гідність. Родина», до якого ввійшли понад 300 народних депутатів. Співголовами цього об’єднання стали представники усіх парламентських фракцій, окрім фракції «Голос». Це достатньо знакове явище, бо це найбільше міжфракційне об’єднання в історії українського парламенту. Мета його діяльності – захист природних сімейних цінностей. А ще знаковим є те, що об’єднання очолила наймолодша депутатка парламенту. Бо завжди в суспільстві ліво-ліберальні сили намагаються представити рух за збереження сімейних цінностей, як щось маргінальне, вчорашнє, абсолютно не актуальне. Однак бачимо, що саме наймолодша депутат парламенту очолює об’єднання, покликане захищати ці цінності. Мені здається, що цей факт вартий уваги. Це дійсно та сила, яка була подана і дуже якісно реалізована. Ми навіть не думали, що вдасться понад триста депутатів, тобто конституційну більшість, зібрати у це об’єднання.
Наскільки церква змогла вчасно зреагувати, створити якісь інструменти, щоб під час карантину продовжити вже в іншому ключі взаємодію з суспільством?
Карантині обмеження в Україні не завжди виглядали і зараз, до речі, не завжди продовжують виглядати адекватно. Маю на увазі, що рівень і жорсткість обмежень часто не відповідала рівню ризиків і загроз. Але єдине, що може служити виправданню української влади, це те, що усюди в світі так було. Тому це не типове українське явище, так було всюди.
Моя особиста думка, що політична влада країн повелася не розумно, мало того, заходи було безпідставно жорсткими. Мені здається, що органи влади також це усвідомили, бо почали висловлювати обурення, протестувати різні інституції. Спершу ресторани, сектор розваг, потім батьки почали вимагати повернення дітей до шкіл, звісно ж, церкви хотіли повернутися до офлайн богослужінь.
У цьому контексті хочу сказати, що церкви повели себе максимально слухняно, іноді хочеться сказати «аж занадто слухняно», особливо перші три місяці. На вимогу представників влади усі церкви скасували богослужіння. Можливо, були винятки, але в загальному всі скасували богослужіння. Це достатньо болючий крок, і мені здається, що органи влади його недостатньо оцінили. Дуже часто світська влада сприймає церковне богослужіння як просто зібрання людей за інтересом. А для церкви і для віруючих людей спільні зібрання – це більше, ніж просто зустріч людей зі спільними інтересами, це духовне дійство, це пряма Заповідь Євангельська − збиратися разом. Церква дуже делікатно і дуже уважно дослухалася до світської влади. Але світська влада недостатньо оцінила серйозну повагу церкви. Особливо це далося взнаки, коли деякі представники уряду й міністерств, попри те, що церква настільки слухняно себе повела, продовжували постійно натякати, навіть казати прямим текстом, що церква є і залишається ледь не головним поширювачем вірусу COVID-19. Це звучало абсолютно брутально і нахабно. Бо, по-перше, це не правда, адже церква не проводила служіння. А, по-друге, це дуже було схоже на різноатеїстичну пропаганду радянських часів, коли у всіх проблемах намагалися звинуватити віруючих людей. А ми можемо згадати історію ще древнішу, коли імператор Нерон звинуватив християн у підпалі Риму й потім ними годував диких звірів. Тому, десь на початку літа був достатньо напружений етап у стосунках держави і церкви, коли вже було зрозуміло, що такі карантині обмеження не завжди є раціональними.
Але і зараз, коли карантині обмеження пом’якшили і церкви повернулися до формату традиційних богослужінь у суботу і в неділю, віруючі продовжують поводити себе дуже відповідально. В місцях проведення богослужіння дотримуються рекомендацій – ходять в масках, інтервал між стільцями збільшують. Церква прекрасно показала всім приклад відповідальної поведінки в умовах карантинних обмежень. Значно, більш відповідально, ніж сфера торгівлі, розваг, відпочинку, готельно-ресторанного бізнесу, і, навіть, політична. У нас постійно відбуваються вуличні політичні заходи, де збираються натовпи. А, наприклад, не організовували масові заходи на честь святкування Хрещення або сімейні фестивалі, які регулярно проводилися. На цьому треба наголосити і відзначити цю відповідальну позицію християн, церков і християнських організацій.
Запитання – Валентин Загреба
#тижденьнадії2020
