У розкладах українських школярів, які навчаються у 5-9 класах, з’являться нові предмети. “Етика”, “Здоров’я, безпека та добробут”, “Підприємництво і фінансова грамотність”. Дисципліни, без яких, здавалося б, неможливо уявити сучасне життя. І важливо подати їх дітям. Яким має бути викладання, що необхідно знати учням і за яких умов запровадження додаткових уроків буде виправданим, дивіться далі у сюжеті.
Нові предмети. Міністерство освіти затвердило типову освітню програму для 5-9 класів. Це означає, що змінять Державний стандарт базової середньої освіти. Відповідно до нового навчального плану, школярі отримають нові предмети. Впровадять інтегрований курс “Здоров’я, безпека та добробут” для 5-9 класів і предмет “Підприємництво і фінансова грамотність” для 8-9 класів. Освітня галузь також передбачає вивчення одного з предметів – “Етика”, “Культура добросусідства” або іншого курсу виховного спрямування.
Олег Паска, керівник Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації: “Типова програма була затверджена Наказом 235 від 19 лютого і, відповідно до цієї типової програми, є типовий навчальний план, згідно якого вводяться три предмети. Як виглядає з цього документу, усі ці курси мають бути впроваджені з 2022 року. Тобто, не з вересня 2021 року – тому що, очевидно, враховувалося те, що ніхто за півроку не встигне розробити ці навчальні програми і не встигне їх затвердити. Окрім того, передбачено, що додаткові години, тобто шкільний компонент, залишається таким як був – змін жодних немає. Дві години – це 5-6 класи, по дві години на тиждень. 7-8 – по одній годині і 9 клас – півгодини”.
Викладачі, які мають близько споріднену спеціальність, зможуть вести один з нових предметів. Наприклад, вчитель біології матиме право навчати навичкам здорового способу життя. Головне, щоб затвердили освітню програму, на яку педагог може орієнтуватися. Самі навчальні заклади можуть подавати пропозиції, яким чином навчати дітей. Для цього передбачали інструкторів. Можливо, введуть типові програми.
Олег Паска, керівник Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації: “Закладаємо механізми, які би спонукали вчителів розробляти окремі навчальні модулі, серію відеоуроків чи серію уроків інноваційного спрямування з того чи іншого предмету”.
Керівники навчальних закладів стверджують, що готові до нововведень. Вважають, що на кожному етапі розвитку суспільства школа покликана йти у ногу з часом. Тож нові предмети сучасним дітям справді знадобляться у житті.
Анжела Поліщук, директорка приватного ліцею “Живе Слово”: “Багато інтегрованих курсів – саме інтегрованих, дають навички і знання життя дітям. Не академічно висвітлювати знання, відповідно проявляти. А мати власне навички для життя. Це здоров’я і добробут, це фінансова грамотність: власне, як будувати бюджет сім’ї. Це також сімейні цінності, це підприємницька здатність, адже фізичних осіб підприємців стає усе більше. Тому діти сьогодні мають вибір. Але, звичайно, освітні програми Міністерства освіти – такі, як додаткові, вони йдуть ще у невеликій кількості”.
Завдяки подібним предметам, на думку педагогів, діти здобувають навички повноцінно й гармонійно жити у суспільстві. Головне – обрати правильну методику викладання. Найважливіше тут – не приймати заліки й оцінювати знання учнів, а заохотити дітей до застосування засвоєного матеріалу.
Олена Кушнір, заступниця директора з навчально-виховної роботи приватного ліцею “Живе Слово”: “У наш час дуже важливо у викладанні предметів враховувати практичність. Тому що діти зорієнтовані на практичні знання. І тому ці нові предмети важливо викладати так, щоб діти бачили практичну сторону у формі практикуму – майстер-класів, різних нових способів, за допомогою яких діти будуть активно задіяні у цьому”.
На думку викладачів, суха теорія школярів не цікавить. Часи, коли вчитель був єдиним джерелом інформації – у минулому. У період інформаційного буму учням важливо бачити реальний зв’язок предмету з життям. Задача вчителя – поділитися своїм досвідом, а не розповісти загальну теорію. Лише у такому випадку знання принесуть користь, а засвоєні навички знадобляться у майбутньому.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, Львів, “Вісті надії”
