Визволення Божого народу з Єгипетського рабства почалося з 10 великих кар. Четверта з яких говорить про нашестя мух. Філон Александрійський охарактеризував їх наступним чином: «комаха, яка послужила знаряддям четвертої кари, поєднувала властивості мух і собак, відрізнялася лютістю й невідступністю. Здалеку, як стріла, неслася вона на людину або тварину, стрімко нападаючи, упивалася жалом у тіло й ніби прилипала до нього». Команда слідопитського табору особисто могла відчути всю біль єгиптян. Заїхавши за декілька днів до приїзду дітей, аби облаштувати місце, вони зіштовхнулися з великою кількістю «хижих» комах – ґедзів. Нечувана і небачена досі могутність цих комах, поставило питання проведення табору під загрозу.
На щастя з 15 по 19 липня табірна територія, що знаходиться в Чернігівській області с. Рибці, неначе земля Гесем, стала відділеною та захищеною Богом землею. Ні ґедзі, ні грозові хмари, ні «непрошені гості» – ніхто і ніщо не могли проникнути на територію табору, натомість навколо вирували небезпеки.
На цій території змогли комфортно розміститися в палатках 67 людей, 46 з яких – юні слідопити, що вирішили випробувати свої знання та вміння в місцях, далеких від цивілізації. Також вони змогли поглибити свої знання з наступних спеціалізацій: орієнтування на місцевості, багаття, табірні уміння, перша домедична допомога, робота із зачісками та інше.
Надзвичайною приємністю для команди організаторів стала ініціативність слідопитів у допомозі на кухні, заготівлі дров, наповненні водою душів та умивальників, а також нічній варті.
Ще на етапі підготовки табору, однією з головних проблем була відсутність питної води поблизу. Лише завдяки Божому керівництву директор табору Віктор Кононенко зміг познайомитися з бабусею. Надія Олексіївна з дитинства була навчена християнських принципів та радо погодилась надати свою криницю для потреб табору. Так, протягом 5 днів діти та дорослі раділи, що мають смачну воду для пиття, душу та умивальників. Зі свого боку, команда «Ти особливий!» подарувала їй Біблію, продуктовий набір, букет польових квітів та багато позитивних емоцій.
У суботу, 17 липня, відбулось хрещення двох молодих людей, а в неділю, 18 липня, на урочистій церемонії було посвячення у слідопити 22 осіб.
Вечірнє багаття, табірна пошта, енергійні зарядки, загальнотабірні ігри та багато іншого залишили яскравий відбиток в житті слідопитів та організаторів.
Координаторка програми Руфіна Колош розмірковуючи, чи важкою була табірна зміна, дійшла висновку, що це – в радість, особливо, коли поруч є ті, з ким легко: «З цією командою з першого подиху ми були на одній хвилі. Вони в потрібний момент підставлять плече. Це команда, яка назавжди залишиться в серці️».
Слідопити вкотре переконалися, що під керівництвом Великого Бога перебувати надійно та безпечно!
Макс Карпенко
