Адміністрація Української церкви християн віри євангельської звернулася до групи науковців із проханням простежити тенденції в сучасній Україні щодо ставлення до церкви: що змінилося та що відбувається в країні в цей час.
Ми використовували статистику за 2020 рік, яка називається «WVS-7», одну з найбільш популярних в Євросоюзі. Але я враховувала не тільки цю європейську статистику, а й ту, яка проводилася по Україні, та в усьому світі. Існують певні критерії, які при цьому досліджуються.
Дані дослідження на слайдах тут
► Цінність
Наприклад, цінності українців, які наша нація вважає найважливішими у своєму житті. Традиційно,
• на першому місці виступає сім’я — 99 %,
• здоров’я, друзі, знайомі — 90 %,
• вільний час — 82,9 %,
• бізнес — 79,6 %,
• політична та економічна стабільність.
Ми помітили, що важливість Бога в Україні у 2020 році стосовно 2011 року, трохи знизилася. У порівнянні з іншими країнами, в Україні 62 % людей вважають Бога важливим у своєму житті.
Якщо взяти ставлення людей до Бога в Румунії, на Кіпрі, Греції, то в розмові вони висловлюють свої переживання, що сучасна молодь відступає від віри, християнських принципів. Цих людей не можна назвати на 100 % релігійними, хоча вони позиціюють себе православними, проте, ці люди стурбовані моральним і духовним станом молоді.
Частина людей в Євросоюзі стурбовані тенденціями, які відбуваються на їхніх територіях. Наприклад, в північно-західних країнах Європи більшість населення абсолютно не цікавиться Богом, вважаючи, що Він в житті не важливий.
► Релігійність в Україні
Також ми простежили зміну в ставленні до церкви починаючи з 2011 року, та помітили, що люди стали менше цікавитися церквою. Простежується спад довіри до такого соціального інституту, як Церква, яка колись посідала перше місце. Вперше в цьому році церква втратила головне місце в порівнянні з іншими соціальними інститутами. Зараз перше місце займає армія. Ця тенденція є тривожною для церкви. Досить високе місце за шкалою пріоритетів займають для українців сім’я, друзі та знайомі.
У 2020 році, — у порівнянні з 2006 роком, — менша кількість людей стала цікавитися політикою. Коментувати це можна по-різному, але з упевненістю сьогодні можна сказати наступне: довіра до якихось соціальних інститутів існує або її немає. А ось чому так відбувається — це потрібно досліджувати.
Цікаво звернути увагу на те, які цінності батьки вважають важливими, щоб прищеплювати своїм дітям.
За даними Центру Разумкова з одинадцяти цінностей, виховання релігійності протягом останніх десяти років, традиційно, стоїть на 10 місці. За даними «WVS-7» тільки 15 % українців вважають, що дітям важливо прищеплювати віру.
На жаль, зменшилася кількість людей, які вважають важливим виховувати дітей у слухняності.
У американців релігійна цінність стоїть на 7-му місці, а в Росії — на останньому.
Можливо, в Україні подібні звичаї спостерігаються через вплив західної Європи, де церква істотно втратила свою популярність за останні двадцять років.
В Україні ж, цінності, які поставлені на чільне місце для того, щоб прищепити їх дітям — це рішучість і наполегливість. Їх відзначає 45,8 % українців. Важливою для 35 % населення вважається й незалежність.
Як і в більшості країн світу, в Україні спостерігається невеликий спад релігійності. Якщо подивитися на приналежність людей до якогось релігійного напрямку, то православні вважають, що їх близько 80 %, але якщо брати дослідження зроблені не православними людьми, то цей відсоток знижується до 62 % населення.
За даними статистичних досліджень, в Україні католиків — 8,1 %, а протестантів — 0,7 %.
Але за нашими дослідженнями, кількість адептів протестантських напрямків за останні десять років потроху зростає.
У 2020 році опитування «WVS-7» оцінювало також «Прояв релігійності серед людей в Україні».
Одним з головних питань було наступне «На скільки люди вірять таким речам, які є частиною релігійного світогляду: віра в Бога, життя після смерті, пекло та небеса?».
Отже, в Україні:
• 75,8 % — вірять у Бога,
• 14,3 % — не вірять у Бога,
• 41,9 % — вірять у життя після смерті,
• 33,1 % — не вірять в життя після смерті,
• 40,8 % — вірять в пекло,
• 33,5 % — не вірять в пекло,
• 42.1 % — вірять в рай,
• 32,4 % — не вірять в рай.
Цікавий відсоток частоти відвідуваності церкви, окрім такої причини, як весілля, хрестини та похорони.
За останні десять років відсоток людей, які відвідують церкву, не тільки у свята, зріс.
Люди стали частіше відвідувати церкву та молитися. Станом на 2020 рік:
• раз на тиждень відвідує церкву — 17 % українців, (для порівняння, у 2011 р. цей показник дорівнював 9,4 %),
• раз на день молиться — 15,1 %, (у 2011 р. — 13,6 %).
Найвищий відсоток відвідуваності церкви на свята — 34,6 %. І тільки 13,9 % українців не ходять до церкви взагалі та 3,3 % ніколи не звертається до Бога в молитві.
У рейтингу довіри церква в Україні завжди була на першому місці. Але за останні десять років, в порівнянні з іншими соціальними інститутами, такими як, наприклад, армія, президент, влада, суди, — Церква втратила свою першість, хоча кредит довіри до неї все ще залишається досить високим.
За даними Центру Разумкова, церква є моральним авторитетом тільки для 40 % українців. А довіру до церкви у 2020 році знаходить в собі 72,6 % українців, тоді як до армії — 74,4 %. Також зросла довіра до благодійних і гуманітарних організацій, так само як і інтерес до банківської системи та політики. Важливо відзначити, що в опитуваннях Центру Разумкова були включені церкви всіх православних і католицьких напрямків, не враховуючи протестантських.
Відзначається також зростання підтримки населення за відокремлення церкви від держави — з 36 % цей показник збільшився до 41 %.
У 2020 році існує неприємна тенденція в тому, що 45 % населення України не згодні з тим, щоб релігія викладалася в загальноосвітніх школах. Вони вважають це неважливим. Ті ж 45 % населення України відзначили, що релігійні організації беруть дуже слабку участь у соціальній роботі (допомога нужденним, інвалідам, хворим, людям похилого віку). У 2010 році така думка була лише у 36,4 % людей.
Можливо, ця тенденція пояснюється тим, що у 2014 році, з початком військових дій, церкви брали більш активну участь в гуманітарній і соціальній допомозі, а на цей активність в подібній діяльності ослабла в порівнянні з першими роками конфлікту на Донбасі.
► Оцінка добробуту та задоволеність рівнем життя
Існують всесвітні дослідження з оцінки добробуту та задоволеності. Скільки ж людей задоволені своїм життям і пишаються своєю національністю?
Опитування показало, що в Україні за останні десять років збільшилася кількість людей, які пишаються тим, що вони українці.
Якщо у 2011 році показники були такі:
• пишаюся — 41 %,
• дуже пишаюся — 26 %,
◇ то у 2020 році:
• пишаюся — 47,5 %,
• дуже пишаюся — 34,7 %.
Але в порівнянні з країнами Євросоюзу, в цьому питанні ми не лідируємо.
Наприклад, такий дивовижний показник: у Греції людям так само важко жити, важка економічна ситуація, політично країна знаходиться в стані конфлікту, але 68,8 % людей дуже пишаються своїм походженням.
На питання «Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?», показники так само зросли:
• щасливими вважають себе 60,3 %,
• дуже щасливими — 18 % українців.
В цілому, українці вважають себе більш щасливими, ніж вони вважали себе раніше.
У цей показник входить ще й інший, а саме показник достатку економічним становищем. Попри економічну кризу, на цей час більшість українців вважає, що вони живуть краще, ніж їхні батьки у відповідному віці. Якщо порівняти ці показники з Америкою та Росією, то Україна тут лідирує.
В Україні 20,7 % людей вважають, що живуть гірше, ніж їхні батьки в тому ж віці, в Америці — 17,9 %, а в Росії — 19,4 %.
Якщо в Росії 47,1 % вважає, що живе краще, а в Америці — 44,9 %, то в Україні цей показник становить 50,4 %. Напевно, молодь вважає, що вони живуть краще, а у людей більш старшого віку інша думка.
Входить в ці показники й медичне забезпечення. У 2020 році 45,4 % людей відзначають своє здоров’я, як хороше. Ці ж люди бачать більше можливостей для підтримки свого здоров’я, оцінюють медицину та інфраструктуру на більш високому рівні.
Можливо, через низький рівень фінансового забезпечення, 13,3 % українців відзначили стан свого здоров’я як поганий.
На питання «Чи відчуваєте ви або ваша сім’я себе в безпеці у своєму будинку або квартирі?» 73,8 % відповіли позитивно. Великий відсоток людей в Україні вважає, що криміногенна ситуація в нашій країні поліпшується.
Однак, на жаль, Україна на першому місці по розпиванню алкогольних напоїв на вулиці, за рівнем насильства, крадіжки, вуличних бійок. Щодо продажу наркотиків, сексуального насильства та прояву расизму Україна не лідирує, існують країни, де цей відсоток вищий. Ці відомості бралися шляхом опитування людей, яким самим довелося бути очевидцями такого прояву на вулицях.
У різних регіонах країни люди бачать це по-різному, але в цілому зазначалося, що ситуація покращилася. І, якщо раніше Україна займала провідне місце за багатьма негативними критеріями, то зараз вона зберігає цю позицію тільки по розпиванню алкоголю.
Індекс гордості за свою Батьківщину дуже сильно впливає на рівень готовності її захищати. За останні десять років кількість людей, які не намагаються уникнути військової служби та мають бажання захищати свою країну, значно збільшилася, — більше ніж на 16 %. Якщо у 2011 році бажання захищати країну було у 40,3 % українців, то до 2020 року цей показник зріс до 56,9 %.
Для порівняння візьмемо інші країни:
• Кіпр — 75,1 %,
• Греція — 59 %,
• Румунія — 50,6 % і
• Німеччина — 47,6 %.
Ця статистика свідчить, що українці вірять у те, що є надія для України та все зміниться на краще.
В Україні зменшилася кількість населення, які незадоволені своїм фінансовим становищем. Якщо у 2011 році незадоволених було 48 %, то у 2020 році — 38,9 %, — тобто відсоток незадоволених зменшився на десять одиниць. А ось кількість людей, повністю задоволених своїм фінансовим станом збільшився — зараз таких 25,1 %.
Ця суб’єктивна оцінка підтверджується й іншими критеріями.
Наприклад, ставили запитання: «Як часто за останні 12 місяців ви або ваша сім’я недоїдали або мали недостатню кількість їжі?» Отож, відсоток відповідей на це питання показав, що добробут українців значно зріс.
Було питання: «Як часто ви залишалися без екстреної медичної допомоги або без медикаментів?»
Відсоток людей, які ніколи не були в такій ситуації також зріс. Люди відчувають себе більш захищеними в цій сфері. Рівень доходу дозволяє їм вчасно користуватися медичною допомогою.
Разом з тим за останні десять років збільшилася кількість людей, які живуть одні, тобто людина одноосібно зробила вибір жити сама та вести своє господарство. Це стало навіть популярно. У деяких країнах Європи відсоток людей, які живуть самотньо, становить понад п’ятдесят відсотків. Велика кількість людей дозволяє собі жити окремо й повністю себе забезпечує. А відсоток людей, які вважають, що мають низький рівень доходу, зменшується.
► Ставлення до різних груп
Проводилося опитування ставлення людей до різних релігійних груп і меншин. Ми побачили, що за останні двадцять років населення змінило своє ставлення до різних релігійних напрямків.
Наприклад, ставлення людей до православної церкви трохи погіршилося, — найвищий рейтинг довіри та популярності до цієї інституції був у 2013 році, а у 2020 році цей показник знизився на 7 %.
А ось популярність католицької церкви значно зросла, особливо до греко-католицької.
Також зріс рейтинг довіри до протестантської церкви. Необхідно провести ще одне додаткове дослідження, щоб зрозуміти які критерії на це вплинули.
Коли ми проводили дослідження у 2017 році, то вибрали вісім різних критеріїв, які могли б вплинути на зміну позитивного або негативного ставлення людей до протестантських церков. Нас цікавив п’ятдесятницький напрямок, але ми помітили, що позитивне ставлення дуже сильно змінюється від регіону до регіону. На сході йде війна, тому гуманітарна допомога була дуже доречною, навіть вельми значущою, тому завдяки цьому люди стали значно краще ставитися до протестантських церков усіх напрямків. Допомога, яку надавала церква становила відчутну матеріальну підтримку солдатам і людям, постраждалим від військового конфлікту.
У Західній Україні велику роль відігравала просвітня діяльність церкви. Церква була помітна, бо вона здійснювала профілактичну роботу серед молоді.
В інших регіонах, — особливо в центрі, — найважливішим позитивним критерієм було життя віруючих згідно з Писанням.
Цікаво було зауважити, що люди, які не належать до протестантських церков, не віруючі, атеїсти, прекрасно знають, як повинні поводитися віруючі. Люди, дивлячись на життя протестантів та порівнюючи його з проголошуваними ними принципами, мали позитивне ставлення до протестантської церкви.
У 2019 році спостерігалося підвищення популярності ісламу, а у 2020 році почався значний спад.
Чомусь в дослідженні Разумкова євангельські та харизматичні церкви були виділені окремо від інших протестантів, і ми змогли побачити, що у 2000 році ставлення до них було вельми скептичним, але до 2020 року набагато покращилося.
Так само виглядає справа й щодо греко-католиків, ставлення до яких в цьому часовому проміжку покращилося досить радикально. Набули популярності й східні релігії. Сприйняття різних напрямків людей покращилося, стало відкритішим. Це говорить про те, що люди до 2020 року стали більш цікавитися релігійними питаннями.
Ми можемо відзначити, що в Україні щорічно зростає толерантність людей, терпимість.
Кількість людей, які не виправдовують аборти, знижується, але в порівнянні з іншими країнами, все одно в Україні досить велика кількість людей, які не підтримують аборти. Якщо у 2011 році негативно ставилися до абортів 58,1 %, то у 2020 не підтримують аборти тільки 53,9 %.
Так само збільшується кількість людей, які толерантно ставляться до нетрадиційної сексуальності, хоча для переважної маси населення така поведінка неприйнятна. По відношенню з іншими країнами терпимість до гомосексуалізму в Україні досить на низькому рівні. Тільки 10,2 % людей вважають, що гомосексуальні пари можуть бути такими ж хорошими батьками, як і традиційні, та 56,2 % українців до цього ставляться негативно. В Америці для порівняння негативно ставляться 16,4 %, а позитивно 51,7 %.
Останнім часом збільшився рівень ксенофобії. Разом з тим, п’яниці, наркомани, гомосексуалісти та неодружені пари — в десятці небажаних сусідів. Так само в цю групу увійшли емігранти, люди іншої раси та іншої релігії.
Дані дослідження на слайдах тут
Валерія Чорнобай,
кандидатка філософських наук за спеціальністю «Богослов’я»
