Червона зона. У цій зоні адаптивного карантину опинилися 15 областей України. Обмеження не діють для розважальних закладів, торгових центрів, непродовольчів ринків, спортзалів і фітнес-центрів, закладів громадського харчування, якщо 100 % працівників і відвідувачів повністю вакциновані або мають негативний ПЛР-тест.
Зважаючи на це, чимало антивакцинаторів вишиковуються в черги за щепленням проти COVID-19. Утім, перерва між першою та другою дозою може тривати 21-28 днів, тож для нещодавно вакцинованих міське життя зупинилося. Більше того, без другої дози вакцини багато хто не може вийти на роботу. Це викликало протести як щойно вакцинованих, так і тих, хто має протипоказання до вакцинації, щойно перехворів або відмовився від щеплень з власних міркувань. Інтернетом ширяться поради щодо того, як захищати свої права, коли вимагають сертифікат або ПЛР-тест. Чи законно це з точки зору Конституції України та чи варто боротися проти “добровільно-примусових” щеплень, з’ясовували наші журналісти.
Сертифікат вакцинації. Щоб придбати одяг, нову книгу чи зустрітися з друзями у кав’ярні, відтепер потрібно бути вакцинованим. І двома дозами. Триває справжній ажіотаж серед антивакцинаторів. У центрах вакцинації вишиковуються черги. Деколи доходить до бійок за дозу щеплення. Чутки про те, що саме у цих чергах люди додатково інфікують один одного ковідом, не зупиняють. Як виявилося, жити без сертифікату вакцинації тепер непросто.
Уляна Кулініч, львів’янка: “Проаналізувавши своє здоров’я і свій організм, і те, як він реагував на перше захворювання, я зрозуміла, що можна не вакцинуватися. Я впевнена, що він добре впорається з наступним захворюванням. Просто потрібно активно займатися фізичними навантаженнями, їсти вітаміни і тому подібне. І я думаю, що організм дасть раду з наступним захворюванням. Я сама з Рівного і для того, щоб приїхати до батьків, мені потрібне міжміське сполучення. І у цьому проблема, бо у мене немає сертифікату вакцинації. Так само просто купити якісь побутові речі – теж потрібні сертифікати вакцинації. І тому я задумалася над тим, що мені потрібно вакцинуватися, щоб просто комфортно жити”.
Перша доза не рятує. Жовтий сертифікат після першого щеплення мало де приймають. Зазвичай необхідні дві дози – тобто, зелений сертифікат. Відкритим залишається й доля тих, які мають протипокази до вакцинації.
Андрій Петришин, юрист: “Це порушення є однозначним. Воно вбачається одразу ж, як людині пред’являють претензію про те, що вона не може зайти, оскільки вона невакцинована взагалі або вакцинована лише один раз. Це є порушення принципу вільного вибору. Про вільний вибір неодноразово наголошує практика Європейського суду з прав людини. І говорить про те, що держава, яка впроваджує ті або інші обмежувальні правила, має подбати як про одну категорію людей, які бажають піддатися правилам тої чи іншої держави-учасниці. Так само іншої категорії людей, які в силу певних обставин не бажають підтримувати, наприклад, правила, у даному випадку, щодо вакцинації”.
Чимало людей мають проблеми зі здоров’ям або вважають, що вакцина їм зашкодить. Юрист каже, що кожен повинен мати право вільного вибору.
Противників вакцинації очікують штрафи та обмеження. Тобто, схоже що вибору немає. Юрист вважає, що українці захищатимуть свої права у Конституційному суді та Європейському суді.
Андрій Петришин, юрист: “Однозначно звертатися з заявами до поліції. Не дивлячись на те, що поліція веде себе упереджено. Однозначно фіксувати даний факт на фото і відео прилади. Щоб у подальшому, коли вже ситуація з такою репресивною агонією стихне, вдатися до судового захисту. А саме – відшкодування та матеріальної шкоди, а то й упущеної вигоди, яку людина могла би отримати від тих або інших дій”.
Обмежуючи доступ у громадський заклад, адміністрація не може достовірно обгрунтувати свою позицію. Зазвичай говорять про постанову Кабінету міністрів, яка це регулює. Та юрист твердить, що цей документ регулює правила щодо закладів, які є громадськими та публічними.
Олександр Золотухін, юрист: “Постановою Кабміну визначаються певні рівні епідеміологічної небезпеки. Кожна місцева адміністрація, на своєму рівні, може вводити певні заходи для того, щоб стримувати цю епідемію. Тобто, захищати населення від тих чи інших інфекційних хвороб. У даному випадку – від ковіду. У даному випадку створений певний механізм того, аби допускати людей до певних привілей. У даній ситуації є те, що аби людям дозволити, наприклад, скупитися у магазині або відвідати той чи інший розважальний захід, потрібно набути відповідних правил. А саме бути захищеним для того, щоб якось стримувати поширення цієї хвороби. Перевірка ковід-сертифікатів у громадян як, наприклад, органами центральної поліції, на мою думку є законна у тому, що відповідно до закону про нацполіцію, поліція має право перевіряти документи, що уповноважують особу громадянина або інші документи, які надають йому певне право. У даному випадку йде мова про право, наприклад, відвідувати торговий центр або розважальні заходи у зв’язку із поширенням інфекційних хвороб.”
У соцмережах пишуть, що ковід-сертифікат – це інформація про стан здоров’я. Але цей документ доводить факт щеплення. Тобто він не характеризує стан здоров’я людини, а лише дає зрозуміти, чи особа має право на ту чи іншу дію.
Олександр Золотухін, юрист: “Тому перевірка ковід-сертифікатів як поліцією, так і суб’єктами господарювання, які мають право допустити особу до певного блага або не мають права цього робити – є законною. І у даному випадку є закон про нацполіцію,є закон про захист населення від інфекційних хвороб, є постанова Кабінету міністрів. У взаємозв’язку усіх цих нормативно-правових актів дії, власне, є законними”.
У червоній зоні потрібен зелений ковідний сертифікат про дві дози. Під час помаранчевого – достатньо жовтого, тобто – однієї дози. Людям, які мають суттєві протипоказання до щеплень, щойно перехворіли на ковід, сімейний лікар видає довідку, яка на півріччя дає право відвідувати громадські місця і користуватися міжміським транспортом. В інших випадках альтернативою сертифікату є лише свіжий ПЛР-тест.
Лариса Попроцька, Сергій Лужний, Львів, “Вісті надії”.
