Сьогодні вплив неправди та обману можна побачити у всіх сферах життєдіяльності людства. Куди б ми не звернули свій погляд — скрізь брехня пустила своє коріння, на якому будується усе земне розуміння світу.
Хтось може сказати, що це не така вже й важлива тема, на яку потрібно витрачати час. Однак, якщо її замовчувати, проблема все одно залишається. Найгірше те, що обман підтримують навіть у християнських колах, які називають його святим, виправданим при певних обставинах. Однак, якщо межі істини та неправди так розмиті, необхідно просто бити на сполох.
Понад десять років тому британська компанія Beverage Brands провела дослідження, за допомогою якого визначила, що кожна людина протягом свого життя (візьмемо, наприклад, 60 років) в середньому скаже неправду 88 тисяч разів. Не знаю, читачу, чи це багато, чи мало, але зауважу, що така кількість обману відверто свідчить про нещирість у стосунках між людьми. Але не всі так вважають. Наприклад, Чарльз Форд, автор книги «Брехня! Брехня! Брехня! Психологія обману», стверджує, що для того, щоби бути людиною, необхідно вміти обманювати. Він заявляє, що бажання сказати неправду — це цілком природне бажання, яке притаманно кожній людині.
Як на мене, неправда сьогодні як смертельний вірус розповсюдилася по усіх куточках планети. Від неї просто неможливо сховатися! Але я часто запитую себе, чому люди обманюють?
► Причини неправди
По-перше, як стверджує психолог Роберт Фельдман з університету штату Массачусетс, що в США, людина обманює, щоб уникнути зайвих незручностей.
Як це можна проілюструвати? Наприклад, уявіть ситуацію: ваша подруга запитала, чи подобається вам її зачіска. По правді сказати, частіше всього нам все одно або взагалі не подобається, однак ми ж не зізнаємося в цьому. Натомість з усмішкою переконуватимемо, що ця зачіска — просто шедевр, вона створює шикарний образ людині. І щоб ми не казали, ми прекрасно розуміємо, що це все награно для того, щоб нікого не розчарувати.
По-друге, люди говорять неправду, щоб досягти позитивного, або уникнути негативного результатів. На реальному прикладі це зрозуміти легше, тому уявімо ситуацію, коли маленький хлопчик випадково розбив улюблену вазу мами. Коли батьки запитали, що сталося з вазою та хто це зробив, хлопчик, звичайно, ж розуміючи, що не уникне покарання, починає вигадувати щось, не зізнаючись у скоєному. Він гадає, що таким чином зможе позбутися негативних наслідків. Але чи вдасться йому це?
Люди також можуть обманювати, щоб досягти приємних, гарних результатів. Так під час співбесіди нерідко спостерігається перебільшення з боку людини відносно своїх компетенцій, навичок і вмінь. Заради чого вона так робить? Безумовно, щоб її взяли на цю посаду. Можна наводити ще приклади, але перейдемо до ще однієї причини.
По-третє, люди обманюють, щоб приховати попередню неправду. У цьому випадку можна порівняти обман з ефектом снігової кулі, яка спускаючись схилом, стає все більшою й більшою. Народна мудрість говорить: «Брехня брехнею поганяє». І тут нічого додати. Щоб замести сліди обману, людина починає вигадувати ще щось, що в результаті все одно приводить до гіркого викриття. Життя такої людини проходить у постійному страху, що правда колись вилізе.
Англійська письменниця Остін О’Меллі свого часу сказала: «У неправди немає ніг. Для її підтримки потрібний інший обман. Скажіть одну нісенітницю, та ви будете змушені сказати іншу, щоб це підтвердити. Ті, хто вважає допустимим говорити «білу брехню», незабаром стають дальтоніками».
А тут вже цікаво дослідити, як християни, люди, які називають себе віруючими в Бога, стають дальтоніками стосовно неправди. Невже Біблія підтримує обман?
► Що Біблія говорить про неправду?
Давайте разом поглянемо, як взагалі Господь на сторінках святого Слова описує нам Свою позицію щодо обману. Хочу запропонувати відкрити Приповісті Соломона 6:16-19: «Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!»
Дорогий читачу, зверни увагу, що в цьому списку двічі згадуються речі, які містять неправду.
Як в цих текстах описано ставлення Бога до обману? Написано, що Він ненавидить брехню та вона огидна для Його душі. З цього випливає, що Господь не може брехати й вводити в оману.
Апостол Павло у посланні до Тита пише: «… в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог…» Тита 1:2
А в іншому місці Мойсей стверджує: «Бог не людина, щоб говорити неправду, – Він не людський син, щоб жалкувати за сказаним. Хіба Він може сказати і не зробити, пообіцяти і не дотриматись слова?» Числа 23:19
Якщо Бог немає неправди, Він також такими прагне бачити кожного зі Своїх дітей, тому недарма одна з Божих Заповідей звучить так: «Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього» Вихід 20:16
Той, хто дійсно є послідовником Ісуса Христа, буде уникати брехні у своєму житті, тримаючись принципу, який Бог відкрив у Декалозі.
Говорячи про природу обману, варто зазначити, хто є її «батьком». Апостол Іван стосовно цього написав так: «…той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди» Івана 8:44
Існує така думка: «Людина ніколи не схожа на диявола більше, ніж тоді, коли говорить неправду».
І це дійсно так, адже брехня — найпоширеніший гріх, який торкається як старих, і молодих, і малих.
Кожна неправда має свої наслідки. І добре, коли людина втратить щось несуттєве, але найгірше, коли на кону стоїть її спасіння та вічна участь.
В Об’явленні Івана Богослова 21:8 читаємо: «А лякливим і невірним, і нечистим, і вбивцям, і тим, які чинять розпусту та чари, ідолопоклонникам і всім неправдомовцям — їхня частка в озері, яке горить вогнем і сіркою, що є другою смертю».
Цей текст свідчить про те, що обман по своїй сутності не поступається іншим гріхам у своїй небезпечності. Кінець брехунів — в озері вогняному.
Переконана, що такий фінал не всім до вподоби. Вірю, дорогий читачу, що ці слова, написані апостолом Іваном, змусили тебе замислитися над своїми життєвими стежинами. Можливо у твоїй голові промайнуло: «А як же вилікуватися від цього смертельного недугу — обману?».
► Лікування неправди
У своїй пісні «Свята брехня» Алла Пугачова знаходить вихід з сітки брехні. У приспіві читаємо:
Мне правда горькая сказала: «Не робей!»,
И стала я от этих слов еще сильней!
И потому не надо ложью помогать,
Не надо лгать, не надо лгать!
Єдиний вихід з цієї проблеми — повністю виключити обман зі своїх уст. І хоч правда часто видається гіркою та незручною, а наслідки бувають трагічними, це єдиний шлях слідування за Христом.
Колись французький романіст і філософ Альбер Камю сказав: «Вільний лише той, хто може дозволити собі не брехати».
І в цьому висловлюванні є сенс, адже Сам Христос підкреслював: «І пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» Івана 8:32
Якщо ми дійсно пізнали у своєму житті Бога, тільки Він Один може звільнити нас від обману, в якому ми перебували. Неправда вбиває нашу віру в себе, інших людей і навіть Бога. Адже навіть маленький обман — відхилення від Істини. А Хто є Істина? Так, Ісус Христос — дорога, правда та життя. Якщо ми відхиляємося від Його шляху, ідучи стежкою обману, вона неминуче приведе нас до розриву з Богом і смерті. Тому сьогодні важливо зупинитися та проаналізувати своє життя, поставити собі питання, в якому напрямку я рухаюся, що ставлю в пріоритеті: догодити собі чи Богу?
Альона Білик
