Про пережитий досвід під час вибуху у Лозовій, де був зруйнований Будинок культури, розповідає Ксенія Добровінська, волонтерка, мешканка м. Лозова, що на Харківщині.
Розкажіть про себе, про вашу команду волонтерів.
Біля Будинку культури (БК) знаходиться волонтерський штаб, який я організувала буквально через тиждень після початку війни, бо до нашого міста приїхали біженці з Харкова, з Донецька, Сєвєродонецька, з Ізюму, з Луганської області. На сьогодні зареєстровано 5 тисяч 600 чоловік, які є внутрішньо переміщеними особами. Звичайно, ці воєнні дії були потрясінням для всієї країни, бо ніхто не був готовий до того, що до нашого міста приїде стільки багато людей. У місті діє п’ять штабів і ми всіма силами намагаємося допомогти людям, щоби вони не відчували себе покинутими. Населення міста Лозова становить 50 тисяч людей. Виходить, що десята частина цієї кількості – це переселенці, яким допомагають лозівчани.
Що ви пережили тоді, коли стався вибух у місті? Як ви оговталися після того як це сталося?
Чесно кажучи, ми дуже злякалися, бо наш штаб знаходиться поруч з Будинком культури. І за п’ять хвилин до вибуху ми проїхали біля БК, подивилися на нього і поїхали далі. За кілька хвилин пролунав вибух. Цього ніхто не очікував, тому що Будинок культури є Будинком культури. Жодних воєнних об’єктів там немає. Там займалися діти, був розташований РАГС, де реєстрували шлюби. Там поруч знаходяться дитячі і спортивні майданчики. Наша вся команда і все місто дуже злякалися, бо вибух був дуже потужний. Було відчуття, ніби відірвали шматочок душі, бо для міста будинок культури був перлиною міста, його серцем. У 2021 році приміщення повністю обновили, зробили його дуже гарним.
Як ви можете пояснити те, що обійшлося без жертв під час цього вибуху?
Це сталося по обіді, в час, коли зазвичай багато людей гуляють біля БК, чи знаходяться в приміщенні. Там поруч є місце для паркування автомобілів, у Будинку культури працівники РАГСУ, працівники БК, працюють дитячі гуртки. Але на той час закінчувався робочий день, люди розійшлися, лунала сирена, яка сповіщала повітряну тривогу. У людей спрацював інстинкт самозбереження і всі розійшлися. Дітей на майданчиках не було. За офіційними даними постраждали восьмеро людей від осколкових поранень. Коли ми переглядали відео, то було видно, що там знаходилися поблизу двоє людей і проїжджали дві машини. Це дійсно було чудо від Бога.
Розкажіть ваш досвід, як ваше життя було збережене.
Я за професією юрист, а за покликанням фотограф. І я три місяці не брала до рук фотоапарат і не робила жодних зйомок. Домовилася з однією дівчиною зустрітися біля БК, о 15 годині. Весь ранок я шукала зарядний пристрій до фотоапарату. І не знайшовши його, була дуже злою і обуреною. Довелося відмінити зйомки, ми обидві були дуже засмучені. О 15 годині ми поїхали зустрічати гуманітарну допомогу, проїжджали повз БК і о 15.21 пролунав потужний вибух. Я так зрозуміла, що мій ангел хоронитель зберіг мене, бо інакше на той я час мала знаходитися біля входу в БК.
Якщо Господь таким дивним чином зберіг ваше життя, значить у Нього є мета стосовно вас і вашої місії.
Питання – Іван Ярош, Володимир Боровий
https://www.youtube.com/watch?v=To4SMfM10oY
