Коли почалася війна, школа виявилася без засобів для існування, майже всі батьки заявили, що оплачувати за школу немає коштів. Ми не могли виплатити навіть зарплати вчителям. 90% учнів виїхало з країни.
Коли група вчителів школи (жінок та дітей) з Одеси приїхала до Чехії, то відразу вирішили, що ми тут для того, щоб допомогти тим, хто залишився в місті. А там залишилися саме ті, кому найбільше потрібна допомога: самотні матері, бабусі, які самостійно виховують дітей, волонтери, дружини та діти служителів.
Ми одразу взялися за молитву. Збиралися щодня і просили Бога показати нам, як ми можемо допомогти чи послужити тим, хто у воєнній Одесі.
Щороку, коли закінчувався навчальний рік, у нашій школі у червні проходив шкільний табір. Директор школи оголосила, що ми молимося і сподіваємося, що у нас буде незвичайний табір, – табір у Європі. Як пізніше розповідали батьки, їх здивували слова директора і вони говорили: «Який може бути табір у воєнний час та ще й у Європі, коли навіть на їжу грошей не завжди вистачає».
Але віра в нашого Всемогутнього Бога, щоденна молитва та величезне бажання творять чудеса.
«Ми не могли спокійно спати і їсти, коли там в улюбленій Україні вибухи та сирени, коли наші школярі прокидаються серед ночі від сирени і з тривогою чекають на її закінчення. Коли наші чоловіки, батьки та сини в Україні під постійним прицілом ворожих ракет, то ми, жінки та діти, ще більше стоїмо на колінах у молитві. Це наша передова. Церква працює і виконує служіння в Україні.
Працюють як волонтери, вивозячи із зони бойових дій людей, роздаючи їжу та хліб переселенцям і нужденним і це вони роблять уже не один місяць. Ми думали, наскільки може вистачити сил людині все це робити і бути в такій напрузі?» – міркували вчителі.
“Я не могла спокійно спати, коли знала, що 10% дітей школи залишаються в Україні, захотілося зробити для них щось незвичайне, такий подарунок від Бога”. – каже директор школи Тетяна Архангельська.
У м. Сазава в Чехії адвентистам біженцям віруючі чехи дали притулок. Вчителі-біженці та їхні діти стали щодня молитися та просити у Бога можливості для проведення табору в Чехії на території Адвентистської Духовної семінарії у м. Сазава. Ми молилися день і ніч. У наших молитовних гуртках ми роздавали теми молитви для кожного: молитва про міста Миколаїв, Херсон, Київ та Одеса та ін.; про окуповані території і людей, які там живуть; про збереження життів нашим військовим; про мудрість від Бога для Президента Володимира Зеленського; про наших служителів у зонах бойових дій; про церкви; про покаяння для російського народу та їх лідерів; про улюблену Одесу та нашу школу.
Ми молилися, щоб смертоносна зброя ворога не вилітала з гармат і не вражала українські будинки, щоб вибухнуло на місці вильоту, щоб було збито за допомогою ППО, про те, щоб російські війська були неорганізовані, розрізнені і в страху, щоб робили тактичні помилки, ми молилися, здавалося б, про неможливе: виграти цю війну і з малою зброєю та меншою чисельністю. Молилися, щоб Україна стала протестантською країною, яка вшановує Живого Бога і Його слово, молилися про перехід шкільних програм на креациністичну теорію створення життя. Молилися, щоб скоріше повернутися додому.
І Бог відповідав дивним чином. Катерина Архангельська, яка проживає в США, вирішила створити фандрейзингову кампанію для допомоги вчителям і дітям «Школи майбутнього». Вона зібрала гроші і табір став можливим.
34 особи приїхали автобусом з Одеси в Чехію на 20-ти денний табір з 1 по 20 червня 2022 року.
Уніон Чехії надав проживання та харчування, а про всі інші витрати на проживання батьків, оренду автобуса, екскурсію та оплату персоналу подбали невідомі нам спонсори зі США, які не є адвентистами сьомого дня.
Ми знаємо, що Бог любить своїх дітей і може зробити по вірі неможливе. Канікули у Європі під час війни, хіба можна про це мріяти? Але з Богом ми можемо мріяти про неможливе!
Група одеситів вчителів та батьків школярів провели місіонерський концерт «Українське спасибі Чехії» у м. Сазава. У цьому місті проживають 4000 людей і немає жодного адвентиста. Чехія колись була протестантською країною, але від цього залишилася лише назва. Тепер чеські люди – атеїсти. Більшість не вірить у Бога і не хоче про Нього чути. І хоч нас попередили, що, як ми тільки почнемо співати чи говорити про Бога, люди встануть і підуть. Але на наш концерт прийшло понад 70 людей і майже ніхто не пішов.
Ми співали українські пісні, пісні про Бога, розповідали свої військові історії та закликали людей віддати своє життя Господу та почати молитися Богу, щоб війна не прийшла до них. Весь зал плакав. Після концерту ми пригощали гостей варениками та дарували їм українську символіку. На концерт прийшов майже весь склад адміністрації міста, і вони заявили, що це був найкращий концерт в історії їхнього міста.
Програма табору була насичена духовними настановами, відпочинком та купанням на річці та в басейні, вечірніми багаттями та кінотеатром просто неба, екскурсіями до Праги. Після закінчення табору прийняли хрещення троє осіб: Арсеній Верещак, Олександр Лазаренко та Лаура Діденченко. Хрестив їх пастор Празької слов’янської громади Євген Чебан. Багато учнів нашої школи, які приїхали, навіть не є адвентистами сьомого дня, але для них ця поїздка була свідченням того, які дива можливі з Богом. Вони дізналися багато нового і відкрили для себе люблячого і дбайливого Небесного Отця.
Всі дякують Богові та спонсорам за такий подарунок!
Одеська школа планує з Божою допомогою відчинити свої двері з 1 вересня та навчати дітей. Українським Уніоном 2022 рік був названий «Роком надії», тому ми запрошуємо всіх, хто опинився у важких умовах чи в окупації, приїжджайте до нашої школи вчити своїх дітей. Ви побачите чудеса Бога, Який вас любить і бажає охороняти! Довірте своїх дітей Йому!
Тетяна Архангельська
