У травні адвентистська церква м. Білгород-Дністровська Одеської області почала займатися благодійним служінням – роздачею хліба. Спочатку охочі просто отримували хліб та розходилися. Поголос зростав, і людей приходило все більше. Це тішило церкву, турбувало питання, як пропонувати разом із насущним хлібом ще й духовний.
Почали разом з хлібом пропонувати листки із Заповідями Божими, адвентистські книги, буклети. Черга по хліб росла. Люди приходили набагато раніше призначеного часу і чекали.
З’явилася нова думка – запрошувати людей до зали для богослужінь, спілкуватися з ними, а потім видавати хліб. Так люди почали приходити у кілька змін, і під час кожної з них відвідували богослужіння. Як сказала одна із відвідувачок: “Ми звідси виходимо іншими, адже ніколи раніше не чули таких ясних та правильних слів.”
На даний час до церкви приходять близько дев’яти груп, кожна з яких складається від 50 до 100 осіб. Зал майже завжди повний. На цих зустрічах присутні слухають проповіді, християнську музику та спів. Деякі відвідувачі не поспішають додому і залишаються з іншою групою, щоб ще послухати духовні настанови. Охочі вивчати Біблію, а їх від 25 до 50, приходять в окремі дні. Поступово пастор церкви Євген Колесник готує людей до ухвалення рішення слідувати за Христом.
Сьогодні церква роздає хліб у двох місцях: у Молитовному будинку, а також у спальному районі міста, де також виділили два дні для охочих вивчати Слово Боже. Перше заняття відвідали 28 людей.
Брати та сестри активно задіяні у цьому благодійному служінні. Щодня, крім суботи, водії привозять свіжий хліб із Одеси, роздаючи його не лише серед білгород-дністровців, а й у селі Шабо та селищі Сергіївка. Деякі люди, які отримують хліб, стали друзями церкви, і теж допомагають у волонтерському служінні, розкладаючи та видаючи буханці.
Багато знайомих при зустрічі дякують, говорячи, що йдуть до церкви як на свято, адже це велика підтримка як матеріальна, так і моральна. На протязі багатьох років я молюся за спасіння не тільки рідних і друзів, а й моїх сусідів, просто знайомих і незнайомих. Список дуже великий.
Сьогодні люди приходять не тільки за хлібом насущним, вони також слухають Слово Боже та приймають слова спасіння та надії. Тепер брати та сестри моляться про створення ще однієї церкви у Білгород-Дністровському.
Лариса Деміна, м. Білгород-Дністровський.
