• Головна
  • Блог
  • Статті
Субота, 1 Серпня, 2026
Церква Адвентистів сьомого дня в Україні
  • Хто ми
    • Наша історія
  • У що ми віримо
  • Наші цінності
    • Служіння
    • Свобода
    • Розвиток
    • Здоров’я
    • Сім’я
    • Віра в Бога
  • Новини
    • Аналітика
    • Блоги
    • Відео новини
    • Інтерв’ю
    • Новини в Україні
    • Огляд ЗМІ
    • Періодика і книги
    • Події у світі
No Result
Переглянути всі результати
Церква Адвентистів сьомого дня в Україні
  • Хто ми
    • Наша історія
  • У що ми віримо
  • Наші цінності
    • Служіння
    • Свобода
    • Розвиток
    • Здоров’я
    • Сім’я
    • Віра в Бога
  • Новини
    • Аналітика
    • Блоги
    • Відео новини
    • Інтерв’ю
    • Новини в Україні
    • Огляд ЗМІ
    • Періодика і книги
    • Події у світі
No Result
Переглянути всі результати
Церква Адвентистів сьомого дня в Україні
No Result
Переглянути всі результати

У таборі на Буковині побували вихованці з реабілітаційного центру на Івано-Франківщині

05.09.2022
A A

На фронті йде війна із загарбниками, а в таборі «Your Camp» на Буковині – з безнадією і розпачем. Тут приймають все нових і нових людей, прагнучи допомогти їм і подарувати віру в краще.

На останньому заїзді, з 16 по 19 серпня, табір прийняв більше 20 дітей та дорослих з особливими потребами. Вони прибули з центру реабілітації «Світла Надія», що в Богородчанах на Івано-Франківщині, разом з керівницею закладу Надією Стефурак, чий життєствердний дух не зламав навіть інвалідний візок. Хочеться відзначити саме цей факт, бо пані Надія – не жінка, що вчить інших, як цінувати життя, будучи здоровою, а людина, яка поряд з ними і разом з ними на інвалідному візку долає невпевненість, перешкоди і біль. Вона хотіла, щоб діти та дорослі з її центру, попри свої хвороби, відчули себе краще, і тому приїхали на Буковину в табір «Your Camp». Команда табору, в свою чергу, підготувалася якнайкраще – хоч ще ніколи таких заїздів у таборі не було, волонтери все одно віддавали гостям всю турботу. І це дало свої плоди.

Діти і дорослі з ДЦП, аутизмом, травмами опорно-рухової системи кожного ранку відвідували зарядку і «нарізали» круги на футбольному полі з інструкторами. Також наставники та інструктори намагалися залучити їх до різних нових речей на спеціалізаціях. Грали з ними у шахи, виготовляли фігурки з гіпсу, малювали та робили орігамі.

Масажист центру Микола Говера ділиться своїми спостереженнями: «Найбільша проблема цих дітей – це страх. Під час терапії або просто по життю, коли вони намагаються щось зробити, то бояться, бо їм здається, що зараз обов’язково буде боляче. Але саме тут, у таборі, їм показали, що лікування може бути приємним, що можна розслабитися. Особливо вони відчули тут підтримку наставників, і це допомогло їм побороти свій страх. Діти були на переправі, на скеледромі, і коли вони піднялися на висоту десять метрів, то для них це був приємний шок, бо більшість з них не піднімалися вище кушетки, на якій їх масажують».

Гості також поділилися своїми враженнями від проведеного часу в таборі.

Надія Стефурак, організаторка центру «Світла Надія»: «Коли я приїхала, то була вражена тим, що ваша церква змогла організувати таке місце і побудувати цей табір. І ви, мабуть, єдина церква, яка так займається з дітьми і допомагає їм. Тому дякуємо щиро вам за те, що ви робите цю справу. Ці молоді волонтери настільки стараються допомогти, що ми відчуваємо турботу. І особливо дякуємо директору за те що організували цей заїзд, за цю можливість».

Її особиста історія – це історія людини з величезною жагою до життя. Вона не завжди була у візку, але після того, як впала і отримала травму спини – лікарі пророкували Надії півроку і жодної надії. Але вона не здалася. Жінка організовувала творчі вечори, писала вірші, займалася спортом, і згодом навіть брала участь у паралімпійських змаганнях. Десять років тому вирішила, що має бути організація, яка допоможе таким, як вона. Але такої не було, тож вона почала будувати її самостійно. І ось останніми роками організація «Світла Надія» змогла собі дозволити ще й власний центр реабілітації. Тож жінка постійно рухається вперед, а діти наслідують її приклад і розуміють, що у них є та, хто підтримає і покаже на власному досвіді, як не здаватися.

Марина Савчин, 16-річна дівчина зі спинобіфідою, розповідає: «Лікування проходить тяжко, але я борюся за життя вже 16 років. І буду далі боротися. Ось я потрапила в цей табір, і мені справді тут дуже сподобалось. Нові знайомства, нові емоції. Навіть на канатах ми були. Страшно було, але я себе переборола. Всі ці чотири дні – це було круто».

Дмитро Паньків, 17-річний хлопець з низькорослістю та дефектом мови розповів про свої враження: «Дуже добре тут, дуже класно. Бомба. Грав в футбол, стріляв з лука, грав в дартс. Дуже сподобалось. Директор гарний чоловік, добрий. Тримає це місце. От ще посуд допомагаю мити, заробляю грошей трохи».

А ще кожного вечора ми співали пісні під гітару, і це теж сподобалось гостям. В такий спосіб розповіли їм про Бога, Який всім дарує надію.

Таким був чотириденний заїзд у таборі Your Camp. Чекаємо друзів з Богородчан і наступного року. В таборі «Your Camp» завжди раді гостям!

Підготував Марк Нортвест

Церква Адвентистів сьомого дня в Україні

© 2026 Українська Уніонна Конференція

Navigate Site

Follow Us

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In
Церква Адвентистів сьомого дня в Україні
No Result
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Хто ми
    • Наша історія
  • У що ми віримо
  • Наші цінності
    • Служіння
    • Свобода
    • Розвиток
    • Здоров’я
    • Сім’я
    • Віра в Бога
  • Новини
    • Аналітика
    • Блоги
    • Відео новини
    • Інтерв’ю
    • Новини в Україні
    • Огляд ЗМІ
    • Періодика і книги
    • Події у світі
  • Статті
    • Біблія
    • Здоров’я
    • Молитва
    • Стаття

© 2026 Українська Уніонна Конференція