
Найбільша заповідь.
Насамперед, прочитаємо слова Самого Христа про найбільшу заповідь:
Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою; це є перша і найбільша заповідь. Друга – подібна до неї: люби свого ближнього, як самого себе. На ці дві заповіді спираються увесь Закон і пророки
Євангеліє від Матвія 22:37-40
Запрошую дослідити цей текст, аби зрозуміти, чи дане твердження Ісуса Христа мало на увазі скасування Десяти Божих заповідей?
По-перше:
Сам факт існування найбільшої заповіді свідчить про існування й інших заповідей, як посада головного інженера на виробництві передбачає наявність інших інженерів. Даючи відповідь на питання законовчителя, Христос не мав і гадки двома згаданими заповідями змінювати чи замінювати Декалог, а лише прагнув показати сутність Божого Закону.
По-друге:
Ісус стверджує, що на ці дві заповіді спираються Закон і пророки. Термін «Закон і пророки» – сталий новозавітній термін, що найчастіше означає богонатхненні Писання усього Старого Завіту. Вжите Христом слово «спираються» – гр. кре́матай, означає підвішувати, повісити (в Синод. перекладі «утверждается»). Тобто, умовно кажучи, увесь Закон «підвішений» на цих двох принципах. Ісус говорить, що на цих двох заповідях тримається весь Старий Завіт.
По-третє:
Варто запитати: наскільки заповіді, проголошені Ісусом, були новими, у значенні незнайомими для Його сучасників? Перша з двох заповідей процитована Христом, була частиною щоденної молитви, записаної у П’ятикнижжі, котру юдеї називали Шма:
Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог ваш, Господь єдиний є. І люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю
Книга Повторення закону 6:4,5
Її цитує Ісусові законник (див. Лук. 10:25-27). А друга заповідь узята Христом із книги Левит:
Не мстися і не носи в собі невдоволення на синів народу твого; але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь
Книга Левит 19:18
Четверте:
Якщо ці дві заповіді відміняють Десять, то як вони могли співіснувати в часи Тори? Якщо дві заповіді любові були присутні в старозавітні часи, то навіщо тоді Бог давав на Синаї ще й Десять заповідей? Зрозуміло, що ці дві заповіді не дані Господом, аби замінити десять.
Як свідчить історія доктринального розвитку християнських деномінацій, ці дві заповіді без Десяти – дуже скоро перетворюються на просту сентиментальність, бо хто має врешті-решт визначати, що ж, насправді, означає «любити ближнього, як себе»? Усуньте Декалог, і ви будете безсилими довести гріховність беззаконня.
Тому Десять заповідей мають потребу у двох, щоб уберегти християнина від фарисейського, формального та поверхового їх виконання. А Десять заповідей необхідні для двох, аби людина не губилася в здогадках та фантазіях, що Бог має на увазі, коли говорить про любов до Себе та до ближніх, і в чому ця любов по-справжньому виявляється. Сам Бог розтлумачує у Своїх десяти заповідях, що Він вкладає в поняття «люби».
Це унікальне поєднання двох заповідей любові із десятьма якраз і мав на увазі Христос, проголосивши, що
Богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі [дві заповіді любові] та в правді [десять заповідей], бо Отець Собі прагне таких богомольців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі [дві заповіді любові] та в правді [десять заповідей] вклонятись
Євангеліє від Івана 4:23,24
«Як Я полюбив вас»
Чому ж тоді Спаситель називає заповідь новою? Він Сам і пояснює:
Оце заповідь Моя: щоб любили один одного, як Я полюбив вас
Євангеліє від Івана 15:12
Новизна заповіді полягала в тому, що вперше вона була не просто проголошена словами, а продемонстрована в жертвенному житті Божого Сина.
Заголовок десяти заповідей: «Любов»
Таким чином, за словами Христа, дві заповіді містять у собі все вчення Старого Завіту. Так чим є дві заповіді для Десятьох: узагальненням чи їх заміною? Хотів би навести однозначне твердження апостола Павла:
Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!
Послання апостола Павла до Римлян 13:9
Апостол цитує 5 заповідей із Декалогу, вказуючи, що вони містяться у заповіді «люби ближнього», а не відмінені нею. Вжите апостолом Павлом давньогрецьке дієслово анакефалайо́о («міститися», рос. «заключаться»), буквально означає з’єднувати під одним заголовком. Тому дві заповіді Христа – це заголовок до двох скрижалей Декалогу, а не їхня заміна.
Інші запитання рубрики «Про Закон Божий»
- Що таке гріх?
- Чи потрібно дотримуватися всіх 10 заповідей?
- Виконання Десяти Божих заповідей є законництвом?
- Чи відміняє благодать Закон Божий?
- Коли змінюється Завіт – не відбувається зміна і Закону?
- Чи настав час заміни Закону, даного на Синаї?
- Чому Церква АСД так акцентує увагу на дотриманні суботи?
- Який із днів є справді Господнім і сьомим?