
Сучасним протестантським богословам властиво протиставляти Закон і благодать, як поняття, що виключають одне одного. Чимало з них вважають, що Синайський Декалог написаний по-законницькому у вигляді жорстких заперечень, а ось Новий Завіт – цілком інший… Справді 7 із 10 заповідей починаються зі, здається, жорсткого «не». Але і в Нагорній проповіді Христа (Мт. 5-7 рр), десятки разів Господь вживає заперечну частку «не». Невже тоді і Нагорна проповідь Ісуса – законницька?
Унікальні характеристики Декалогу
Пильно заглибившись у сутність Синайського Закону Десяти заповідей, можна впевнено сказати, що це Закон благодаті! Ви здивовані чи сумніваєтесь? Про це свідчать щонайменше три фактори:
1.«Я Господь Бог твій»
На самому початку проголошення Декалогу, Бог промовляє:
Я Господь Бог твій
Книга Вихід 20:2
Зауважимо, без існування Божественної благодаті, тобто з точки зору законництва, початок тексту Закону повинен формулюватися абсолютно інакше: «Ти станеш моїм на умови виконання цих заповідей». Однак нічого подібного в тексті закону немає! Господь говорить: «Я твій Бог, Я тебе вже вибрав!». Христос в Новому Завіті повторює те ж саме:
Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас
Євангеліє від Івана 15:16
2. «Я … вивів тебе … з дому рабства»
Бог в заповідях стверджує, що Він вивів народ з єгипетського рабства (Вихід 20: 2). Хіба це не звістка благодаті? Знову ж, Бог не каже Мойсеєві: «Принеси скрижалі в Єгипет, зачитай народу і тоді, коли вони стануть бездоганними, тобто виконають Закон, Я виведу їх з поневолення». Господь виводить Ізраїль з рабства не за якісь заслуги або чесноти, а виключно по Своїй безмежній благодаті та милості, яка рясно виливалася на людство в усі часи історії людства. Джерелом Божої благодаті є Його незмінна любов, і ця любов вічна, як і Сам Бог (див. Єремії 31: 3).
Іншими словами Пролог до Декалогу можна було б висловити так: «По Своєї любові та благодаті Я так багато зробив для твого блага … Не хотів би ти у відповідь виявити послух, виконуючи заповіді Мої?».
3. Якщо любиш, «ти не будеш»
Чи не найбільш вражаючою, унікальною особливістю Десяти Заповідей є те, що кожна з них — це дорогоцінна Божа обітниця. Подібний висновок роблять сучасні богослови-гебраїсти. Ось що пише Річард Девідсон — один з кращих знавців мов оригіналу Письма:
Я уважно дослідив єврейський текст Декалогу, розглядаючи граматичні форми, які використані в кожній з десяти заповідей. На мій подив, я виявив, що вісім заповідей, які починаються з "ти не повинен" можуть, згідно з граматикою івриту, переводитися або як негативні команди (заборони), або як емфатичні обіцянки. Відповідно до граматичної структури речень, ці заповіді можна перекласти наступним чином: "Ти не будеш мати інших богів перед лицем Моїм … Ти не будеш робити собі ніякої різьблення …. Ти не будеш закликати ім'я Господа Бога марно … Ти не будеш вбивати, чинити перелюб, красти, лжесвідчити, вимагати чужого."
Річард Девідсон
Тобто, коли ти усвідомлюєш і приймеш прояви Божої любові та благодаті, «ти не будеш» творити беззаконня.
Інші запитання рубрики «Про Закон Божий»
- Що таке гріх?
- Чи потрібно дотримуватися всіх 10 заповідей?
- Виконання Десяти Божих заповідей є законництвом?
- Які з біблійних заповідей – найголовніші?
- Коли змінюється Завіт – не відбувається зміна і Закону?
- Чи настав час заміни Закону, даного на Синаї?
- Чому Церква АСД так акцентує увагу на дотриманні суботи?
- Який із днів є справді Господнім і сьомим?