
Усі християни виступають за законослухняність громадян країни. Але коли стосується Морального Божого Закону, який лежить в основі переважної більшості державних Конституцій країн світу, тут думка багатьох змінюється у бік – Декалог скасований і недійсний.
Оскільки християни – це послідовники Ісуса, запрошую придивитися до життя нашого Спасителя і Господа як прикладу гідного наслідування.
Приклад Христового життя.
Аби зробити певні висновки, процитую слова Самого Ісуса:
Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його
Євангеліє від Івана 15:10
Це лише один з багатьох новозавітних текстів. Втілений Господь дотримувався Божого Закону і нас до цього запрошує.
Єдність волі Отця та Сина.
Деякі богослови розмежовують «волю Отця» та «волю Сина». Вони твердять, що Отець виявив Свою волю у Старому Завіті в Божому Законі, але у нас, християн, є «нова» воля – воля Сина, відкрита у Нагорній проповіді.
Ось лише кілька євангельських текстів, аби переосмислити розуміння цього питання. Ісус твердить, що від виконання волі Отця залежить наше спасіння:
Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!
Євангеліє від Матвія 7:21-23
Бо хто виконує волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати
Євангеліє від Матвія 12:50
Вчення Христа за своєю сутністю не різниться від старозавітного, оскільки Христос твердив:
Моє вчення – не Моє, але Того, Хто послав Мене
Євангеліє від Івана 7:16
Отець та Син не розділилися у Своїй волі та вченні. Вони єдині! (Ів. 10:30).
Якщо ж вважати інакше, то можна прийти до абсолютно невірних висновків: Якщо ти виконуєш заповіді Сина – ти істинний християнин і живеш по благодаті, а коли ти дотримуєшся заповідей Отця – ти законник, позбавлений Божої благодаті.Та в Писанні, як було зазначено вище, немає такого розмежування!
Запрошую Вас, самостійно з молитвою дослідити й інші євангельські тексти на цю тему: Матв. 7:24-27; 12:50; 18:15, 18; 28:20; Марк. 3:35; Лук. 6:47; 8:21; 11:28; Ів. 8:51, 55; 13:17; 14:15, 21-25; 15:10, 14; Дії 3:23; Як. 3:17; 1 Пет. 1:2, 14, 22; Рим. 2:25; 6:16-17; 10:16; 1 Кор. 7:19; 14:32; 2 Кор. 10:5; Єф. 6:6; Фил. 2:12; Кол. 1:9; Євр. 5:8-9; Як. 1:22; 2:8; 1 Ів. 2:3-5, 17; 3:22; 5:2-3; Об. 1:3; 2:26; 14:12; 22:14.
Інші запитання рубрики «Про Закон Божий»
- Що таке гріх?
- Виконання Десяти Божих заповідей є законництвом?
- Які з біблійних заповідей – найголовніші?
- Чи відміняє благодать Закон Божий?
- Коли змінюється Завіт – не відбувається зміна і Закону?
- Чи настав час заміни Закону, даного на Синаї?
- Чому Церква АСД так акцентує увагу на дотриманні суботи?
- Який із днів є справді Господнім і сьомим?