Коли Аніта та її чоловік очікували на дитину, то заздалегідь вирішили, що назвуть хлопчика Ісус Навин. Вони були надихнуті текстом із Нав.24:15:
«А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві.»
Аніта виросла в притулку. Вона молилася про те, щоб передати своїм дітям впевненість у причетності до високої мети.
На третій день після народження дитини, жінка отримала шокувальні новини — їхній син був аутистом.
Аніта зрозуміла, що попереду на них із чоловіком чекає довгий та важкий шлях.
«Мій син небалакучий. Він використовує жести, щоб повідомити про свої потреби, а ще в нього є інтелектуальні проблеми. Це дуже ускладнило соціалізацію, аж до неможливості відвідувати церкву», — розповідає Аніта.
Але добрий прийом з боку членів церкви дуже зворушив її. Аніта іммігрантка з Індії, яка проживає в Лондоні. Її запросили відвідати Лондонську церкву Адвентистів сьомого дня «Нове життя».
«Того суботнього ранку я відчула, що дуже зблизилася з членами цієї громади, тому що вони прийняли унікальність нашого сина. Мені не довелося пояснювати або відводити сина в окрему кімнату. Я відчула присутність Ісуса в цій Церкві.»
Аніта навіть вийшла на сцену, щоб поділитися своїми враженнями.
«Коли я розповідала про себе, як про матір дитини з аутизмом, то відчула гордість за свого сина, знаючи, що він створений Богом для певної мети, та створений таким, яким він є. Все творіння Бога може свідчити про Його любов.»
Історія Аніти може бути схожа на досвід багатьох інших жінок і чоловіків. Ці сім’ї повинні отримати таку ж турботу. І це починається з лідерів, які розуміють ці проблеми та практикують форми вітання, які зробили б їхні громади простором співчуття.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, розладами аутичного спектра страждає приблизно 1% населення світу.
Люди з обмеженими можливостями: труднощами зі слухом, зором, можливістю переміщення — ще одна велика група, яка потребує особливої підтримки церкви.
Адвентистське служіння можливостей прагне підвищити обізнаність про необхідність доступності наших громад.
В основі цього служіння лежить усвідомлення того, що через гріх не існує досконалих людей у цьому світі, а Євангелія змінює наш погляд на себе та інших.
Гідність кожної людини, дана їй Богом, заслуговує поваги та такої допомоги, яка дозволить розкрити потенціал людини повністю.
Лідерам церкви необхідно більше дізнаватися про підходи, які розширюють доступність церковного простору та служіння.
Херон Сантана, Південно-Американський дивізіон та Adventist Review
За матеріалами Міжнародні новини АСД на Facebook інформація з офіційного джерела була представлена Романом Гейкером
