О 2 годині ночі 14-річна дівчинка збігає з дому. Всю ніч вона йде, уникаючи хатин і сіл. А на світанку знаходить укриття серед скель, щоб наступної ночі знову продовжити шлях.
За кілька днів до цього, батько сказав їй, що старий чоловік, у якого вже є три дружини, погодився взяти її четвертою дружиною в обмін на кілька корів. Батько дівчинки погодився на угоду, попри те, що нареченому вже майже 70 років і він ВІЛ-інфікований. А кількома тижнями раніше, родички дівчинки насильно зробили їй жіноче обрізання.
І ось тепер вона вирішує втекти з дому. Дівчинка десь чула, що у великому місті зможе знайти школу, яка врятує її від життя від цих та інших злодіянь.
«Адвентистська школа Каджіадо», — так їй сказали.
Дівчинка поняття не має, де шукати школу та боїться запитати, щоб її не схопили та не повернули додому. Вона навіть не наважується попросити у кого-небудь води або їжі.
Але через кілька довгих ночей вона добирається до міста, а там їй пояснюють, як пройти до школи.
Після заходу сонця, майже знепритомніла від втоми та зневоднення, вона підходить до металевих воріт адвентистської школи, а коли охоронці відкривають двері, дівчина просто падає на землю.
Ця історія не єдина серед дівчат з народу масаї, що в Кенії. Подібні історії тою чи іншою мірою повторювалися сотні разів відтоді, як у 2000 році тут відкрилася Адвентистська школа.
У 2018 році школа отримала новий імпульс для розвитку, після підтримки організації «Маранафа». Зараз волонтери «Маранафи» будують дві нові будівлі школи.
Не всі подробиці настільки драматичні.
В іншому випадку дівчинку до школи приводить поліція після арешту її батька — в Кенії ранні шлюби та операції, які калічать дітей, заборонені законом, проте ця практика зберігається в багатьох ізольованих громадах.
Більшість врятованих в Каджіадо знають, що назавжди втратили свої сім’ї. Вони не можуть повернутися у свої села навіть під загрозою смерті.
Того вечора, коли три дівчини наважуються розповісти свої історії, в кімнаті, де зібралися волонтери «Маранафи», практично не залишається сухих очей.
Багатовікові традиції змінити дуже складно, але Адвентистська школа Каджіадо показує, що зміни можливі.
На одному з недавніх випусків початкової школи серед численних гостей був батько дівчинки, яка втекла з дому кілька років тому. Під час церемонії він попросив можливості сказати кілька слів:
«Я був дурним чоловіком», — сказав він, — «але зараз мої погляди змінилися. Дякую.»
«Ви не можете змінити своє минуле», — нагадує дівчатам Ньясані Бісонга, директор школи, — «але сьогодення та майбутнє у ваших руках.»
Маркос Паседжі, Adventist Review
За матеріалами Міжнародні новини АСД на Facebook інформація з офіційного джерела була представлена Романом Гейкером
