Оператори пошуково-рятувальної служби в Орегоні заново відкривають для себе, що таке бути хорошим сусідом.
Недавній недільний ранок був одним з найбільш напружених днів року в молодіжному таборі Біг-Лейк в штаті Орегон, що у Сполучених Штатах Америки. Поки персонал займався прибиранням після проведеного тижня літнього табору та підготовкою Біг-Лейка до сімейних таборів, менеджер з обладнання Росс фон Поле отримав дзвінок щодо пошуку та порятунку.
За попередню зиму фон Поле та ще один співробітник, Ренді Страуд, пройшли навчання й отримали сертифікат з пошуково-рятувальних робіт, що дозволило їм приймати виклики про надзвичайні ситуації в околиці.
Не бувши сам альпіністом, фон Поле передав виклик директору табору Лісі Золлбрехту.
«У той день у нас був величезний список справ; потрібно було багато що зробити», — сказав Золлбрехт.
«Але це не важливіше, ніж чиєсь життя, яке залишалося там, на горі.»
Золлбрехт сказав, що він не може з чистою совістю послати когось іншого.
«Я був членом команди вертикальних рятувальників», — сказав чоловік. — «Отож, я знаю цю гору краще, ніж будь-хто з моїх колег.»
Ідея полягала в наступному: «Що означає бути сусідом?».
«З дозволу місцевого шерифа Золлбрехт і Касондра Ріл, медсестра відділення невідкладної допомоги, яка працювала в програмі скелелазіння за межами Біг-Лейка, вирушили в похід на гору Вашингтон, розташовану в декількох милях.»
◆•• Рятувальна команда виїжджає на місце
«Це був 17-річний юнак. За нашими першими даними, він знаходився на західному гребені гори Вашингтон. Наш план полягав у тому, щоб піднятися та бути поруч з ним до прибуття пошуково-рятувальної служби, але ми знали, що доберемося туди на кілька годин раніше, ніж хто-небудь прилетить, якщо тільки вони не надішлють вертоліт», — розповідав пізніше Золлбрехт.
«Ми почали підйом і дійшли до повороту, де потрібно піднятися по стандартному північному гребеню гори Вашингтон або продовжити підйом по західному гребеню, де, за початковими даними, він і знаходився.»
У цей момент ми отримали повідомлення від шерифа: «Насправді він на східному схилі.»
Східний схил гори Вашингтон — це кілька тисяч вертикальних футів. Це масивна стіна.
У 2016 році там загинув один з наших співробітників. Це дуже, дуже небезпечне місце — просто розсипчаста, гнила порода. Місцевість просто жахлива. Тому, коли оператор сказав, що він знаходиться там, на східному схилі, я подумав: «Ймовірність, що ми зможемо дістатися до нього або зробити щось істотне, дуже мала, але якщо ми хоча б зможемо підібратися до нього ближче, можливо, за ним прилетить вертоліт.»
◆•• Досягнення альпініста
«Поки ми йшли, вертоліт Life Flight висадив пару членів команди гірських рятувальників нижче нас на горі.», — сказав Золлбрехт.
«Але вони були так далеко під нами, що ми все ще випереджали їх на півтори години. Тому ми зрозуміли, що будемо першими на місці.»
Коли вони підійшли до останнього жолобу на східному схилі, Золлбрехт і команда покликали юнака по імені та, нарешті, почули відповідь. Хлопчина сказав, що він все ще там і знаходиться в стабільному стані, й команда стала дертися вгору по важкопрохідній місцевості, щоб дістатися до нього.
«Ми забралися на самий край того, до чого змогли дістатися, й зазирнули в цей невеликий яр. А він лежав на животі, тримаючись за пісок під собою, та просто тремтів», — сказав Золлбрехт.
«Юнак був знесилений та у дуже поганому стані. Він знаходився на трампліні, який активно рухався та ковзав прямо до краю цього 2000-футового [600-метрового] обриву.»
◆•• Прибуття рятувального вертольота
Приблизно в цей час команда з Біг-Лейк отримала дзвінок від шерифа, який повідомив, що Національна гвардія направляє вертоліт Black Hawk (Чорний яструб) для надання допомоги в рятувальних роботах.
«Ми з Касандрою знаходилися на невеликому трапі, можливо, у двадцяти футах від юнака. Дивлячись вниз, бачили його там, як хлопчина буквально чіплявся за пухкий пісок і камінь, які постійно повільно осипалися.»
«Прилетів вертоліт. Чорний яструб гучний та виробляє багато коливань, тому, коли член із команди порятунку спустився з вертольота туди, де ми знаходилися, камені почали обсипатися з цієї гори та всіх нас закидати. Я став дуже, дуже турбуватися, що пораненого юнака буквально знесе з гори. Досить було б просто трохи поворухнутися, та він би пропав. Так що справа дійшла до нас.», — сказав Золлбрехт.
«Спочатку вони намагалися спустити до хлопця канатохідця, але з якоїсь причини той не зміг до нього дістатися, тому був піднятий назад у вертоліт. Тоді я подумав:
— Ми повинні дістатися до хлопця, тому що він зісковзує…
Отож, ми не могли лише спостерігати за порятунковими роботами, знаючи, що можемо швидко втратити молодого альпініста. Тому ми встановили якір.»
«Касандра закріпила якір, аж поки я піднімався та спускався в невеликий яр і хапався за кінець його обв’язки.»
За словами юнака, його ноги були у двох футах [60 сантиметрах] від краю. «Я підтягнув його, зачепив, а потім схопив юнака за всю його обв’язку та, нарешті, закріпив в канатній системі, звідки він не міг зіслизнути. Протягом наступних 20 хвилин я боровся, щоб підійняти хлопчину вгору з яру та якомога далі від великої прірви.»
Коли вони, нарешті, закріпили його в безпечному місці, повернувся вертоліт «Чорний яструб» з гірським рятувальником. Вони приземлили його на скелю внизу, та після приблизно 20 хвилин пішого переходу він приєднався до команди Біг-Лейк і юнака, щоб завершити оцінку стану пацієнта. Молодий альпініст був безнапасно піднятий у вертоліт і доставлений у відділення невідкладної допомоги.
◆•• Порятунок життя
«Цей юнак не міг протриматися довго через травми», — проговорив Золлбрехт, — «І він міг дуже легко скотитися за край.»
Ці важкі обставини нагадали йому про трагедію з минулого. «Мене не покидало відчуття, що це було те саме місце, де у 2016 році зірвався наш співробітник. І хоча я нічого не міг з цим зробити, але побачивши юнака, подумав:
— Я можу витягнути його. Він не повинен перетнути критичну межу. Ми можемо щось зробити…
У цій жорстокій боротьбі за його життя було щось прекрасне.»
За словами юнака, він піднімався по першому хребту та під ним відколовся камінь. В результаті чого він впав головою назад на 40 футів [12 метрів] вниз.
«Те, що він дивом зупинився в цьому слизькому яру, просто неймовірно», — сказав Золлбрехт.
Були й інші чудеса. Юнак приземлився на телефон, розтрощивши його. У нього також розрядилася батарея, але хлопчина встиг зробити екстрений дзвінок до служби порятунку.
◆•• Бути добрим сусідом
«Я ніколи так явно не був у стані, коли б розумів, що своїми руками фізично рятую когось від вірної смерті», — сказав Золлбрехт.
«Після завершення операції з порятунку, ми з Касандрою зупинилися в тиші та подивилися один на одного. Тоді ми сказали:
— Нічого з цього не повинно було статися так, як сталося…
Дякуємо Богу за привілей мати потрібний набір навичок та опинитися в потрібному місці в потрібний час.»
«Бути хорошим сусідом означає, що іноді доводиться жертвувати тим, що ти хочеш або навіть повинен робити заради когось, хто знаходиться в небезпеці», — сказав Золлбрехт.
«Звичайно, ми повинні були прийти. Це й означає бути хорошим сусідом…»
Калеб Айзеле, для Орегонської конференції та Adventist Review
Оригінальна версія цієї історії була опублікована на новинному сайті Oregon Conference.
За матеріалами Adventist World стаття взята з «Логос Інфо»
