Вітрини дитячих магазинів заполонили яскраві іграшки. Завдяки соцмережам вони набули широкого розповсюдження та наразі популярні серед дітей. Якщо ви ще не здогадалися, то мова йде про “поп-іт” та “сімпл дімпл” – силіконові іграшки антистрес. Думки українців стосовно нової забавки розділилися – дехто вважає, що це просто іграшка, а інші бачать у ній небезпеку. Отже, що це? Відповіді шукали наші харківські журналісти.
Нещодавно спілкувалась з компанією дітей і побачила, що більшість гралися яскравими силіконовими іграшками. Зацікавилась і запитала, що це за річ.
Анастасія – 12 років: “Ця іграшка називається поп-іт. А грати з нею дуже легко – просто треба натискати на пухирці з різних боків і видається звук”.
Тобто такий собі антистрес – натискаєш на кульки і заспокоюєшся. Так масове захоплення пояснюють самі діти.
Анастасія – 12 років: “Мені спочатку вона дуже сподобалась, так як вона була дуже популярна. Її купували практично всі діти та дорослі. І я її вирішила купити”.
Популярність забавка набула завдяки соцмережам. Навіть найменші дітки знають, що це таке.
Дар’я Сметанкіна – психологиня: “Сьогодні я попросила у свого сина, йому чотири з половиною роки. Кажу: дай мені, будь ласка, іграшки, навіть не підказувала йому які, сказала: дай мені ті іграшки, котрі зараз є у всіх дітей. І першою він приніс цю іграшку”. За словами психологині – популярні іграшки були, є і будуть. Це частина життя суспільства. Варто лише пригадати спінери чи резиночки, які теж мали багато хто.
Дар’я Сметанкіна – психологиня: “Такий цікавий момент – чим простіша іграшка, тим більше вона стимулює інтерес у дитини. Діти люблять щось просте. У моєму дитинстві було йо-йо і це теж проста іграшка”.
Як говорить пані Дар’я, гра – важлива складова становлення дитини. Малеча розвиває розумові здібності, вчиться поводитися в різних ситуаціях, здобуває необхідні навички. Тому важливо, щоб іграшки були корисними.
Дар’я Сметанкіна – психологиня: “Іграшка повинна бути цікавою для дитини і в дитини повинен бути запит на цю іграшку. Наприклад, хлопчик цікавиться динозаврами або дівчинка дуже полюбляє майстрів з манікюру і хоче спробувати себе в цій ролі. Тому ми дивимось на інтереси дитини і йдемо вперед за її інтересами”.
Є три критерії для вибору іграшок: безпека, відповідність віку та функціональність. Вікові обмеження позначають на упаковці товару.
Ольга Логвінова – лікарка-педіатриня: “Брязкальця – це така вікова особливість дітей до шести місяців. Вони цікавляться цими брязкальцями і вже можна їм давати ці іграшки з двох місяців. Що важливо – в такому віці не купувати дуже багато іграшок”. Діткам віком до року пані Ольга радить давати речі різної фактури. Можна іграшку зробити самостійно.
Ольга Логвінова – лікарка-педіатриня: “Якщо ми говоримо про більш старший вік – це конструктори. Конструктори розвивають дитину”.
Важливою є якість іграшки: відсутність запаху, гострих країв чи дрібних деталей, які можна відірвати та з’їсти. Фарба не повинна залишатись на шкірі.
Ольга Логвінова – лікарка-педіатриня: “Якщо ми обираємо невідомого виробника іграшки і не знаємо як вона вироблялася, то можуть бути, я дуже часто бачу, оральні алергії. Дитина гризе іграшку або торкається її руками і виникають дерматити, запалення”.
Пані Ольга радить надавати перевагу якості іграшки над кількістю. Що ж стосується популярних нині яскравих забавок, лікарка говорить, що це просто мода, яка швидко мине.
Ольга Логвінова – лікарка-педіатриня: “Що я бачу як педіатр – що ми останніми роками стали більше знімати стрес сидячи. Чи то іграшка якась, чи то сидячі ігри на телефоні. І дитина не вільна, знімає таким чином стрес. А їй потрібно інше – їй потрібний спорт, бігати, стрибати, плавати”.
Якщо ж дитина хоче гратися з популярною іграшкою, то використовуйте її, щоб разом провести час та навчитися новому.
Дар’я Сметанкіна – психологиня: “Є дуже багато розвиваючих ігор. Ми можемо і рахувати. Наприклад, з дитиною ми граємо через одну цифру – один, три, п’ять і в зворотному напрямку. Ми називаємо тварин, кольори”.
Як швидко іграшки набувають популярності, так само миттєво вони стають непотрібними. Про це свідчать самі діти.
Анастасія – 12 років: “Я з нею теж грала, але потім вона стала набридати і я зрозуміла, що ця іграшка для мене – марна річ, що я її купила даремно”.
Будь-яка забавка – це лише засіб, який можна використати, щоб якісно провести час. А тому варто використовувати її з розумом.
І жодна іграшка не замінить особистого спілкування з дитиною.
Інна Сокольська, Олександр Федоров, Харків, “Вісті надії”
