Екосвідомість входить у моду. Кількість українців, які відповідально ставляться до відходів, зростає.
П’ять років тому у Львові почали курсувати «Екобуси», які збирають батарейки, ртутні термометри та лампочки, що віджили свій вік. Також працюють стаціонарні пункти, які приймають загрозливе для здоров’я сміття. Їх везуть на Дільницю поводження з небезпечними відходами для утилізації. Як це відбувається – дивіться вже за мить.
Не кожен замислюється над тим, що батарейки, лампочки та термометри, залишені на смітнику, призводять до суттєвого погіршення екології, і як наслідок – до неабияких проблем зі здоров’ям населення. Львів’яни цей факт узяли до уваги. Ідею правильного поводження з відходами запозичили у жителів польського Любліна. Двічі на тиждень протягом трьох годин мешканці різних районів міста мають змогу принести небезпечне сміття до «Екобусів». Хто не встиг – може здати його у стаціонарні пункти. Чимало міст України взяли приклад зі Львова і впроваджують систему утилізації у себе.
Андрій Скоропад, майстер Дільниці поводження з небезпечними відходами: «Сьогодні зі стоянок ми привезли понад сто кілограмів батарейок».
Наразі на складі дочірнього підприємства «Боднарівка», що працює на базі комунального підприємства «Зелений Львів», зібрали 20 тонн використаних батарейок. Оскільки в Україні їх не переробляють, підготували до відправки на утилізацію до Польщі. Зробити це – нелегко. Для транспортування небезпечного вантажу необхідно зібрати великий пакет документів.
Олег Ядчишин, начальник дільниці підприємства «Боднарівка»: «У нас відпрацьовані батарейки збираються з допомогою мобільних пунктів збору «Екобус» та пунктів збору, яких є близько 212. Ці стаціонарні пункти розташовані в районних адміністраціях, міській раді, торгово-розважальних центрах, супермаркетах та закладах освіти. Це школи, садочки та вищі навчальні заклади. Надалі всі відпрацьовані батарейки переміщаються на склад ліцензований. Де вони вже готуються до подальшої відправки на утилізацію до Польщі. Батарейки зі знаком «+» містять у собі багато токсичних речовин. Це ртуть, свинець, а також різноманітні важкі метали».
Потрапляючи у навколишнє середовище, шкідливі речовини, що містяться у батарейках, забруднюють ґрунт та воду. Не меншої шкоди завдають вживані лампи та градусники, оскільки містять ртуть. Їх переробляють в утилізаційному цеху.
Руслан Платошин, водій: «Ці лампи ми забрали від населення та від юридичних осіб. Вони переробляються: відділяється скло, відділяється цоколь…»
В утилізаційному цеху міститься дистилятор для відновлення ртуті. Протягом 18 годин вона відділяється від люмінофора при високій температурі. Це дає змогу отримати чисті продукти та надалі використати їх для промислових потреб.
Олег Ядчишин, начальник дільниці підприємства «Боднарівка»: «Поміщаються в установку, де вони подрібнюються. Відділяється окремо скло, яке надалі може використовуватися для промислових потреб. Також відділяється люмінофор зі ртуттю. І вже в іншій установці окремо відділяється ртуть, яка також може надалі використовуватися.»
Небезпечні відходи утилізують – щодня. Протягом року на дільниці переробляють пів мільйона лампочок. Лише 20 тисяч з них надходить від населення. Решта – від юридичних осіб. Львів’яни щорічно приносять близько тисячі термометрів, які вийшли з ладу. Організації за цей період здають приблизно десять тисяч ртутних градусників.
Олег Ядчишин, начальник дільниці підприємства «Боднарівка»: «Ртуть – це речовина першого класу небезпеки. Вона міститься як у відпрацьованих компактних та трубчасто-люмінісентних лампах, так і у термометрах. Вона досить негативно впливає на здоров’я людини, оскільки є дуже токсичною. І потрапляючи у навколишнє середовище, зокрема у воду та ґрунт, надалі, все ж таки, різними шляхами потрапляє в організм людини та призводить до широкого кола різноманітних захворювань.»
Найімовірніше, найближчим часом українцям доведеться відмовитися від використання ртуті. Наразі статистика збору небезпечних відходів свідчить про те, що люди все більше стають екологічно свідомими, адже кількість зібраних відходів щороку зростає. Утім, чимало шкідливих речовин потрапляє на сміттєзвалища, адже не кожен замислюється над тим, що це – бомба сповільненої дії. Крім пунктів зборів, існують окремі контейнери для пластикових пакетів і пляшок, які також можна переробити. Також проводиться сортування органічних відходів, які відправляють на компостувальну станцію. Перегній використовують для підживлення ґрунту. Головне – пам’ятати, що збереження довкілля – у руках кожного з нас.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, Львів, «Вісті надії»
