Педагогиня з 16-річним стажем роботи в одному з навчальних закладів Львівщини принижувала дітей, називаючи їх “бомжами”, “коровами”, “королевами секонд-хенду” та іншими образливими словами. Батьки намагалися протистояти цим методам виховання не один рік. Нещодавно суд визнав 67-річну директорку винною та призначив штраф розміром 1500 грн. Утім, жінка не визнає своєї провини і збирається подавати на апеляцію. Про це у новому випуску “Вістей Надії”.
Батьки постраждалих учнів скаржаться, що через приниження та образи діти не хочуть ходити до школи. Педагогиня, яка не лише керує навчальним закладом, а й викладає зарубіжну літературу, жорстко критикує зовнішній вигляд учнів, вживаючи некоректні слова та порівняння.
Мар’яна, мати семикласниці розповідає: “Протягом багатьох років наш директор ображає дітей. Діти жалілися, але батьки думали, що діти щось перебільшують, вигадують, ще щось. Діти записали це на аудіо і дали послухати батькам. І батьки зрозуміли, що це не є жарти – там є дійсно образи. Вона їх називала там і чучелом, все про зовнішній вигляд. Про поведінку нічого не говорила. Говорила суто про одяг, про зовнішній вигляд”.
Батьки неодноразово подавали скарги до місцевого відділу освіти, натомість жодних дій з боку представників установи не було. Тоді вирішили подати заяву у поліцію, де склали протокол. Нещодавно суд визнав горе-педагогиню винною у вчиненні булінгу, тобто цькуванні дітей.
“Ми як направили заяву від 7 класу, після того вона почала дуже принижувати дітей. Хотіла зробити з них винуватих. Викликала дітей до себе у кабінет. Особисто мою дитину теж викликала. Казала: “Твій тато постійно на роботі цілими днями. Йому не до тебе. Він не має часу на тебе. Мама з меншим братом вдома сидить – так само мамі не до тебе. Ніхто тобою не займається. Тільки вчителі мають до тебе відношення. Ти прислухайся тільки до вчителів, бо у тебе вдома немає, до кого прислухатися. На тебе ніхто уваги не звертає”, – говорить Мар’яна, мати семикласниці.
Дочка Мар’яни повернулася додому засмучена. Почала розпитувати батьків, чи люблять її, а також про бажання приділяти їй час. Незважаючи на те, що подібна ситуація регулярно повторюється у більшості сімей, діти з яких навчаються у цій школі, директорка своєї провини не визнає. Стверджує, що усі звинувачення на її адресу – лише дитячі фантазії. Також її дії виправдовують колеги. Мовляв, чимало школярів одягаються таким чином, що їм справді потрібно робити зауваження.
“У 2019 році було узаконене поняття булінгу. Тобто, термін був визначений. І, відповідно, встановлено відповідальність за вчинення булінгу. Основним критерієм, як відбувається булінг – є систематичність. Тобто, якщо є систематичність, то це можна вважати булінгом. Якщо немає систематичності, то це можна списувати на конфлікти. За вчинення булінгу зі сторони працівників освіти по відношенню до дітей встановлюється адміністративна відповідальність. Розмір штрафу становить від 320 грн до 1700 грн. У залежності від того, чи вчинявся раніше булінг тими чи іншими особами, чи не вчинявся. Вчинений він групою осіб чи не групою осіб. А також встановлена відповідальність для директора школи. Або для особи, яка бачить, що відбувається булінг стосовно дітей. Встановлена відповідальність за неповідомлення органів національної поліції про застосування булінгу стосовно дітей у закладі освіти. Там також є штраф – адмінвідповідальність. А також є громадські роботи зі стягненням 20 відсотків у дохід держави”, – каже Олександр Золотухін, адвокат.
Директорка закладу не лише заперечує факт булінгу, а й планує продовжувати працювати на цій посаді після закінчення річного контракту. Батьки учнів категорично проти, адже діти, за їхніми словами, систематично потерпають від стресу. Спеціалісти вважають, що така поведінка директорки може свідчити про наявність психологічних проблем.
Анастасія Поваленна, психологиня говорить: “Що таке агресія? Це наше невдоволення своїм життям. У кожного з нас воно буває. Але виражати це можна екологічно і неекологічно. Екологічно – це ми займаємося собою, своїми мріями, займаємось спортом, займаємось своїм життям. Неекологічно – ми цю агресію зганяємо, ми її вивільняємо на тих, хто слабший за нас. Це є колеги, це є наші близькі люди. Дуже важливо, коли працюєш з дітьми, з підлітками, та й у будь-якій ситуації, мати певне психологічне підгрунтя, психологічні знання. Але, на превеликий жаль, можливо, цих знань бракує. Самоусвідомлення тут також важливо. Щоб педагог розумів не лише, що відбувається у класі, на роботі, у родині, а й що зі мною зараз відбувається? Чому у мене виникла така емоція? Також дуже важливо дивитися на нервову систему тої чи іншої дитини. Можливо, з однією дитиною можна строгіше, а з іншою – навпаки, враховуючи її творчість, вразливість, підійти більш м’яко, підкреслити сильні сторони”.
Хоча закон про булінг прийняли відносно недавно, саме явище давнє як світ. Під ним розуміють цькування, психологічний тиск у вигляді принижуючих жартів, свідоме перекручування прізвищ тощо. У літній період, коли діти, вільні від навчання, проводитимуть багато часу на вулиці без нагляду дорослих, випадки булінгу серед них можуть почастішати.
“Діти, які мають агресивні моменти у своїй поведінці, швидше за все є прихованими лідерами. Направляємо дітей у гуртки, у різноманітні заняття, в ораторське мистецтво. Де вони можуть розвинути себе як лідери, а не принижувати і цькувати слабших за себе, бо вони просто не мають інакшої схеми взаємодії і самовираження або привернення уваги”, – каже Анастасія Поваленна, психологиня.
Навіть одноразовий серйозний конфлікт з психологічним тиском, знущанням, приниженням необхідно зупиняти. Це важлива профілактика булінгу. Адже кривдник, вбачаючи свою безкарність, повторюватиме такі вчинки. Якщо інцидент стався у школі, необхідно повідомити про нього керівника закладу освіти. У будь-якому випадку, потрібно подати заяву у поліцію. Саме на її представників покладений обов’язок складення протоколів за вчинення булінгу стосовно дітей. Потім цей протокол скеровується до суду.
Лариса Попроцька, Микола Івахненко, “Вісті надії”
