Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, Яким Він і духам, що у в’язниці були, зійшовши, звіщав; вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води
1Петра 3:18-20
Багато людей сьогодні продовжують вірити у те, що Христос, у проміжку часу між Своїм розп’яттям і перед воскресінням, проповідував духам, зійшовши до в’язниці. І це, на їхню думку, доводить існування безтілесних духів померлих людей, які відділяються від тіла у момент смерті. А це, в свою чергу, нібито підтверджує ідею, що нечестиві люди часів Ноя отримали другий шанс на покаяння, у той час як інші люди всіх віків – ні, бо тільки до них приходив Христос.
Найближчий контекст цього послання розповідає про християн того часу і про їхню віру, яка зазнала випробувань (1:6,7), а також про те, що християн зневажали та глузували з них через те, у що вони вірили (тексти 2:12; 3:9, 16; 4:14). Христос терпеливо переніс страждання заради Своїх вірних послідовників, щоб залишити ідеал для наслідування, стійкості духа у часи несправедливого поводження, гонінь та горя (2:20-23; 3:17,18). Апостол Петро говорить про те, що Христос постраждав за нас, щоб «щоб привести нас до Бога» (3:18). А далі надається посилання на смерть і воскресіння Христа. Христос «хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений». Яким Духом оживлений? Святим Духом.
Деякі християни вважають, що у проміжку часу між смертю Христа і Його воскресінням існував час, коли Він зійшов до пекла і там проповідував безтілесним духам звістку спасіння. За основу береться посилання / алюзія на текст книги Буття 6:4, згідно якого існував юдейський міф, що начебто деякі небесні ангели, спокусившись вродливістю людських дочок, «взяли їх собі за жінок». У результаті сексуального акту у них народжувалися велетні. Не дивлячись на те, що потоп знищив тіла цих велетнів, їх дух продовжував жити у формі злих духів. Згідно цього міфу, ці духи були поневолені Богом у в’язниці і утримуватимуться в ній до дня суду (1 Єноха 6:1-7:1; 9:7, 8).
Проте, досліджуючи Писання, стає очевидним той факт, що цей уривок не може слугувати підставою для підтримки ідеї, що Христос проповідував усім померлим духам, як про це говорить більшість сучасних перекладів Біблії. У тексті 1 Петра 3:19 є чітко визначений час, коли саме відбувалася ця проповідь. А саме, це було за часів Ноя, коли будувався ковчег. Саме тоді, через проповідь Ноя і його запрошення прислухатися до Божої звістки і увійти до ковчегу, який він за повелінням Бога будував, означало врятуватися від вод потопу.
Але як же сам Христос відвідав цих духів, або живих душ? Завдяки Духу Христа – Святого Духа! Про це красномовно сказано в 1 Петра 2:4-9 «Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них». Святий Дух надихав пророків, щоб вони повідомили про те, що спасіння прийде через Ісуса Христа. Навіть Ной проголошував про прийдешнього Месію і вістку спасіння в Ісусі Христі. Петро називає його «вісником, проповідником праведності» (2 Петра 2:5). Цей самий вираз зустрічається і в 1 Петр. 3:19 «Яким Він і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав». Фактично, у Новому Завіті ці слова здебільшого використовуються авторами Біблії для проповіді, сповіщення Євангелія.
Неймовірно, але на перший погляд здається, що досліджуваний нами уривок говорить, ніби Христос зійшов у в’язницю землі, щоб проповідувати про перемогу над демонічними силами звістку спасіння. Але виникає питання, якщо всі ці нечестиві духи були вже переможені Христом і зберігалися у в’язниці до дня суду, то чому існує стільки біблійних посилань у Діях апостолів, посланнях Павла та Об’явленні про те, що боротьба між добром і злом все ще продовжується, і злі духи все ще продовжують свою руйнівну діяльність? Апостол Петро також не говорить тут, що Бог тільки деяких духів поневолив у в’язниці і тільки їх зберігає на судний день.
Найкраще розуміння цього складного тексту є у тому, що Христос проповідував духам у в’язниці за часів Ноя завдяки Святому Духу. Сам Христос сказав Своїм учням, що Святий Дух «світові виявить про гріх» (Івана 16:8). І точно так, як Святий Дух говорив через учнів Христа в першому столітті, так само Святий Дух говорив через Ноя у час потопу. Через пророка Ісаїю Христос сказав, що Його місія полягає у тому, щоб відпустити поневолених на свободу (Луки 4:18; Ісаї 61:1; Ісаї 42:7). Часто слово «духи» звучить для людей якось дивно, але в апостольські часи «духи» переважно означали живих людей. У Біблії грецьке слово «дух» (pneuma) дуже часто використовується в розумінні “людська істота” (Числа 16:22; 27:16; 1 Коринтян 14:32; Євреям 12:23; 1 Івана 4:1; Об’явлення 22:6).
Апостол Петро бажав, щоб його слухачі могли усвідомити подібність їхнього часу із днями часів Ноя (Матвія 24:37-39). Апостол звертається з почуттям важливості часу, розуміючи, що вже недовго залишилось часу до приходу Христа ̶ Судді цього світу, Який в решті-решт знищить цей світ гріха вогнем (1Петра 1:3-7; 4:17; 2 Петра 3:5-7). Уривок із 1 Петра 3:18-22 має на меті піднести дух усіх тих, хто страждає за віру в Ісуса. Петро запевняє своїх читачів, що через страждання Христа і Його смерть, Він воскрес із мертвих, проголосив тріумф над сатаною та павшими ангелами, піднявся на небо і як Переможець сів по правиці престолу Божого.
Через заслуги Христа кожен може скористатися Його перемогою. Тому сьогодні, якщо іноді доводиться страждати за ймення Христове, пам’ятаймо про заклик Христа іти за Ним, навіть у час найбільших випробувань, який є прелюдією до життя в узгодженні з волею Божою:
Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі. Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гулянках, у пиятиках, у беззаконних ідолослужбах
1Петра 4:1-3
Доктор богослов’я В’ячеслав Корчук
