Нікіта Булатов, архітектор

Я народився в простій родині, де знання про Бога обмежувалися походом раз на рік – на Великдень – до церкви.
У 2009 році я познайомився з моєю майбутньою дружиною. Мені цікаво було з нею спілкуватися, і я хотів, щоб ми проводили більше часу разом. Але з якихось, тоді ще невідомих мені причин, вона не могла зустрічатися зі мною у суботу. Мене зацікавило – чому? І Катя розповіла, що в цей день вона відвідує служіння в церкві адвентистів сьомого дня. Я не знав, що це за церква, але захотів побачити, куди ходить моя дівчина.
З першого відвідування Богослужіння мені сподобалася панувавша в церкві спокійна атмосфера і почута проповідь, і я вирішив, що прийду ще. Спочатку я відвідував громаду тільки п'ятницями, але з часом став ходити і щосуботи.
Батьки Каті піклувалися про мій духовний стан і майже щосуботи запрошували мене на сімейний обід. Після спільного застілля ми багато спілкувалися на духовні теми, завдяки чому мої стосунки з Богом зміцнювалися. Біблія відкривала мені істину в тих питаннях, які у мене виникали, в тому числі й про святість суботнього дня. Згодом я зрозумів, що якщо Господь відкрився мені в цій церкві, значить, моє місце – тут. І вже у 2011 році я вирішив укласти заповіт з Богом, прийнявши водне хрещення.
Мої батьки були раді, що я відвідую церкву, а не ходжу по підворіттях. Я ж пізнавав все нові і нові істини і був щасливий поділитися ними зі своїми рідними. Але не завжди це вдавалося зробити з любов'ю і без сплеску емоцій. Зараз я це розумію і намагаюся відкривати їм Господа тільки через любов.
З шостого класу я мріяв стати архітектором і точно знав, куди буду вступати вчитися. Тому після школи став студентом Київського Національного університету будівництва і архітектури. Під час навчання мені не раз доводилося стикатися з випробуваннями віри. Найчастіше проблеми були пов'язані із заняттями і іспитами, які проводилися в суботу. Але, завдяки молитві, ці питання вирішувалися швидко і просто. Так, наприклад, одного разу, один з іспитів мені потрібно було здавати в суботу. Як здавалося спочатку, щось змінити було неможливо: викладач навідріз відмовився що-небудь міняти і не хотів переносити здачу іспиту на інший день. Я ж твердо вирішив, що при будь-якому результаті виниклої проблеми, на іспит в суботу не піду. В результаті Господь пом'якшив серце вчителя і він дозволив мені скласти іспит в інший день.
Ще бувши студентами, ми з Катею одружилися і, завдяки нашим міцним відносинам один з одним і з Богом, змогли подолати багато труднощів і випробувань, пов'язаних з моєю роботою.

Я дуже не люблю бути від когось залежним, тому після закінчення навчання вирішив працювати самостійно, так би мовити, на себе. Але, через три роки, почалися труднощі: кількість замовлень значно зменшилася, знизилася і заробітна плата. Тоді я вирішив, що, якщо протягом літа не знайду достатню кількість замовлень, восени буду намагатися потрапити в одну велику архітектурну кампанію, робота в якій відкривала великі можливості для професійного зростання. Ми з Катею постійно молилися про це, і відповідь Господа не змусила себе довго чекати: на початку літа, під час відвідин однієї з лекцій в цій компанії, мене несподівано запросили на співбесіду. А вже через два тижні я був прийнятий туди на роботу. Як я і припускав, тут мене чекали хороші перспективи.

Але через місяць я став розуміти, що це не те, про що я мріяв: методи роботи компанії не збігалися з моїми принципами. Це мене сильно дратувало. Крім того я все менше часу приділяв сім'ї … Потрібно було щось змінювати. Можна сказати, що досить таки швидкою відповіддю на моє прохання Господь підготував мене до розуміння того, що це не те місце, де мені потрібно було працювати, і показав краще. Цим «кращим» стала невелика студія мого приятеля, який запросив мене на посаду керівника, де на даний момент я і працюю. У мене є всі можливості для розвитку, свобода в діях, хороший колектив, час на сім'ю і служіння в церкві.
З цих, поки невеликих, життєвих і молитовних дослідів я зрозумів, що, звертаючись до Бога, не варто зосереджувати свою увагу на питаннях, набагато важливіше навчитися чути та розуміти Його відповіді, навіть якщо вони іноді не збігаються з нашим баченням того, що для нас краще.
Нікіта Булатов
