Бог. Люди. Надія. Для України.

Апостол Павло в Еф.1:1, 1 Кор. 1:2, Рим. 1:1,7,8 і в багатьох схожих текстах називає віруючих першоапостольської церкви святими. Варто подивитися на етимологію слова «святий».

Так як оригінальний текст Нового Завіту був написаний давньогрецькою мовою (койне), то шукати значення цього слова варто в тому, що мав на увазі автор. Грецьке слово ἅγιος (хагіос) має наступні значення: святий, присвячений, благочестивий, праведний. Дієслово «освячувати» (хагіадзо) означає відокремлювати від звичайних речей і призначати для Господа), святити (почитати що-небудь святим), присвячувати (віддавати або призначати для Бога, тобто в святе вживання), почитати святим, очищати, омивати;

Отже, головне значення слова «святий» – відділений, присвячений для Господа. Чому ж в наш час цей термін придбав забарвлення безгрішності?

Сучасна людина має певні уявлення про значення «святості» з ортодоксальних церков (православна і католицька), де має місце шанування святих церкви – людей, свого часу присвятили себе служінню Богу і людям. На жаль, те, що повинно було стати добрим прикладом для майбутніх поколінь, переросло в поклоніння, що суперечить 2 заповіді Божій:

Не сотвори собі кумира, і ні якого-небудь зображення того, що на небі, вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею: Не вклоняйся їм і не служи їм

Вихід 20:4

З огляду на новий статус канонізованих церквою людей, тепер, через століття, мало хто наважиться визнати їх грішними. Але ж вони такі ж люди зі своїми вадами, як і всі на цій планеті.

Зверніть увагу на наступний текст Соломона: «Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила» (Екклесіяст 7:20).

Праведна людина – це не та, яка ніколи не грішить, а та, що робить добро, бо до цього покликана у Христі Ісусі. Отже, свята людина – це не безгрішна, а відокремлена для Бога, яка прагне до добра і виконання Його заповідей.

Святість завжди пов'язана з вірністю. Антонім слова «святість» – це «зрада». У Старому Завіті також неодноразово згадується цей термін, особливо щодо Божого Завіту.

Якщо будеш слухати голосу Мого, і будеш виконувати все, що скажу тобі, і збережеш заповіту Мого, то ви станете Мені народом обраним з усіх племен, бо вся земля Моя; ви станете Мені царственим священством і народом святим. Ці слова скажи синам Ізраїля

Вихід 23:22

Це означає, що кожен, хто уклав заповіт є Божою святою людиною, яка поклялася Йому в вірності. Символом укладення заповіту в Новому Завіті є хрещення.

Хрещений відчуває своє унікальне покликання бути новою людиною, тому що прийняв порятунок від Господа. Тому апостол Павло, вітаючи церкву, називає їх святими – обраними Божими. Свої гріхи, які людина не може не робити в силу своєї спотвореної природи, вона сповідує перед Богом і працює над їх викоріненням. Віруючий повинен постійно оновлювати свої відносини з Богом, щоб не упустити свою святість, даровану йому Господом. "Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім! (2 Коринтян 5:21)

Отже, чи можна назвати істинно віруючу людину святою? – Так!

Не знайшли відповіді?Напишіть нам своє запитання, і ми відповімо на основі Біблії.
Поставити запитання

Інші запитання рубрики «Різні»

← Різні Усі запитання

Підтримайте добрі зміни

Ваш внесок допомагає людям, громадам і важливим проєктам по всій Україні: від гуманітарної допомоги до таборів для дітей. Дякуємо, що ви з нами!

Бог. Люди. Надія. Для України.