
У канонічній Біблії немає жодного прикладу молитви за померлих. В основі цієї практики лежить вчення про свідоме існування людини («душі») після смерті, що суперечить біблійній антропології (див. далі). Слово Боже неодноразово називає смерть сном, що завершиться воскресінням. Навіть своїм учням Ісус Христос пообіцяв, що вони будуть з ним лише після Його Другого приходу (див. Єв. від Івана, 14:1-3).
Згідно з Словом Божим після смерті людина вже не може нічого змінити, тим більше покаятись (головна умова прощення).
Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрості!
Екл. 9:10
…вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
Пс. 145:4
Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них
Екл. 9:5
Згідно з поширеною практикою на території нашої країни за померлих моляться, щоб Бог, простивши їх нерозкаяні при житті гріхи, змінив їх долю на суді при Другому приході Христа. Але це лише відгомін язичницького світогляду, за яким жертвами та різноманітними ритуалами можна задобрити і змінити рішення богів. Біблія же закликає до покаяння сьогодні. Якщо людина померла, не розкаявшись у гріхах, ніякі заступницькі молитви (чи то рідних, чи то священика) не можуть змінити рішення Бога щодо участі грішника у Божому царстві, так як покаятись замість когось неможливо, чому очевидно навчає Слово Боже.
Ной, Даниїл та Йов… ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу
Єз. 14:20
Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову… А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливості й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Єз. 18:20-24
Практика молитов за померлих не має біблійного підґрунтя і встає всупереч вченню Ісуса Христа. Вона не лише не має змісту, але й несе велику шкоду, так як заспокоює стривожену Духом Божим совість грішника, що відкладає своє покаяння.
За прикладом Ісуса Христа, будемо молитись за живих!