
Найкращу аналогію, яку пропонує Бог, аби нам краще зрозуміти особливі взаємини між Особами Божества – це близькі, сповнені любові стосунки між батьком та сином. Як і будь-яка інша аналогія, вона яскраво підкреслює одну сторону, але її не можна тлумачити всебічно.
Хто відкидає Божественну сутність Христа, приводить наступний аргумент, аби довести свою позицію: мовляв, якщо Христос названий Сином, то це свідчення того, що Він народжений і має початок, а отже Він не може бути Богом. Але це хибна – небіблійна логіка. Бо йдучи нею до кінця, ми дійдемо до висновку, що оскільки у кожного земного батька є свій батько, то й Отець небесний не є вічним! Тому небезпечно такими приземленими мірками судити про Божество!
Мислення юдеїв докорінно відрізняється від нашого (грецького). У єврейській культурі слово «син» підкреслювало не стільки факт народження, скільки три основних ідеї.
По-перше, це слово означає особливі риси приналежності до конкретної групи.
У Святому Письмі ми зустрічаємо образні вислови: сини Сіону, сини Веліара, сини світла, сини пророчі, сини співаків, сини грому, сини спротиву, де слово «син» не вживається буквально.
По-друге, воно передає ідею родинної близькості.
По-третє, – ідею однієї природи.
Наприклад, коли Ісус промовив: «Ваш батько диявол» (Ів. 8:44), це не означало, що ці люди були буквально дітьми сатани, а що за своїм вибором та вчинками стали з сатаною однієї духовної природи.
Євреї розглядаючи істоту за природою, вважали: син людини – людина, а Син Божий – Бог! Наприклад, ви пригадуєте, за що вони хотіли каменувати Христа? Читаємо:
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові
Євангеліє від Івана 5:18
Згодом при ув’язненні Ісуса, юдеї кажуть Пилатові:
Ми маємо закон, і за нашим законом Він має померти, тому що вчинив Себе Сином Божим.
Iван. 19:7
Якби термін «Син Божий» – не означав Бог, то чому євреї вважали би це богохульством, вимагаючи смертної страти Ісуса? (див. ще Ів. 10:36).
Крім того, апостол Іван двічі вживає у цьому тексті щодо Христа термін «Син», але це не заважає йому завершити текст словами: «Цей є істинний Бог і життя вічне» (1 Ів. 5:20; див. ще, де термін «Син Божий» та Бог – не конфліктують: Іс. 9:5, Мт. 1:23).
Навіть Сам Отець називає Сина Богом, даючи Своїм авторитетом найпереконливіший аргумент: «І про Сина [це свідчить Отець – див. 1:5]: Боже, Твій престол до вік віку, і жезло праведності твоєї – це жезло Твого Царства» (Євр. 1:8).
Тому й не дивно, що часто Син фігурує у біблійних текстах поруч з Отцем як рівні за природою Особи (2 Кор. 13:13; Гал. 1:3; Єф. 1:2).
Інші запитання рубрики «Про Ісуса Христа»
- Хто такий Ісус Христос – творіння чи Творець?
- Коли буде Другий прихід Христа? Що сказано в Біблії про кінець світу?
- Чи є історичні підтвердження існування Ісуса Христа?
- Чому Ісуса називають Христос? Навіщо Ісус приходив на Землю?
- Чи святкують адвентисти Різдво Христове?
- Чому Ісус говорив притчами?
- Який вигляд мав Ісус?
- Чи міг Ісус згрішити?