Молодіжний проєкт з читання Біблії Південного Азіатсько-Тихоокеанського дивізіону (SSD), який був заснований для того, щоб спонукати молодь любити Слово Боже, краще розуміти біблійні тексти та контекст і зростати у розумінні Писання.
3-4 грудня 2021 року в Zoom пройшла онлайн-конференція, що складається з 14 лекцій, прочитаних 12 відомими професорами Інституту біблійних досліджень (BRI) Генеральної конференції.
Колишній заступник директора Інституту біблійних досліджень Квабена Донкор, доктор філософії, розпочав першу лекцію з визначення ролі передумов у тлумаченні Біблії. Він сказав: «Інтерпретація – це уявний процес, через який ми проходимо, намагаючись осмислити речі… Щоб Біблія могла бути прочитана правильно, у теології була розроблена дисципліна, яку ми називаємо герменевтикою – процес, за допомогою якого ми прагнемо правильно зрозуміти біблійний текст. Божі думки вищі за наші думки, і ми повинні прийти зі смиренністю… сама природа передумов повинна навчити нас бути смиренними, коли ми підходимо до богословських питань і текстів, які іноді кидають нам виклик, тому що їх важко зрозуміти».
Наступний спікер, Френк Хазел, доктор філософії, заступник директора Інституту біблійних досліджень, продемонстрував елементи біблійної герменевтики в гармонії із твердженнями самого Писання. Він заявив: «Кожен об’єкт, який ми вивчаємо, має сам визначати метод вивчення цього об’єкта… Наш метод біблійного тлумачення має визначатися самою Біблією… Тлумачення Біблії – це не просто питання оволодіння деякими герменевтичними екзегетичними навичками. Біблія – це книга, яку ми не просто хочемо інтерпретувати. У ньому є послання, яке потрібно застосовувати на практиці… Ми повинні підходити до Біблії неупереджено і охоче вивчати і слідувати всьому, що ми виявляємо… Наша взаємодія зі Словом Божим означає принести в жертву наш інтелект. Але воно потребує освячення нашого інтелекту».
Клінтон Вален, доктор філософії, заступник директора Інституту біблійних досліджень пояснив варіанти перекладу Біблії та достовірність Святого Письма. Він запевнив глядачів, чому вони повинні довіряти Біблії, сказавши: «Біблія – безумовно, найкраще збереглася книга в історії. Жодна інша давня книга не може зрівнятися з нею. Старий Завіт добре засвідчений у кількох середньовічних рукописах на івриті, які досить добре зроблені… У нас є понад 6000 каталогізованих рукописів Нового Завіту… Зараз важливіша різниця в методах перекладу. Ось чому так важливо уважно вивчити вступ до перекладів і те, що вони говорять у вступі, як вони були складені».
Майкл Г. Хазел, доктор філософії, директор Інституту археології та професор близькосхідних досліджень та археології Південного адвентистського університету, докладно зупинився на темі історії, Біблії та герменевтики. Він поділився: «Одна з речей, яка робить Біблію унікальною в порівнянні з будь-яким іншим релігійним текстом будь-якої великої світової релігії, – це той факт, що Біблія конституюється в історії… Ідея особистого Бога, що діє в історії, є унікальною для іудейсько-християнської віри і біблійної віри… Можливо, у нас не все, що ми знаходимо в Біблії, присутнє в археологічних даних, але у нас є більше, ніж, мабуть, будь-яка інша стародавня книга, яка існує в сучасному світі, і в нас, безумовно, є достатньо доказів, щоб вірити у її достовірність”.
Вагнер Кун, доктор філософії, голова Департаменту світової місії в Університеті Ендрюса, разом із Клінтоном Валеном, доктор філософії, обговорили тему культури, герменевтики та Святого Письма. Д-р Вален відкрив дискусію, сказавши: «Біблія – це книга про культуру, вона звертається до всіх культур на планеті». Доктор Вагнер додав: «Культура – це побічний продукт людської взаємодії. Тому нам важливо побачити, як Слово Боже, Євангеліє проникає у спільноту, у життя людини та перетворює її життя. І в міру того, як змінюється людина, це впливає на її сім’ю та всю її спільноту. Тоді перетворюється довкілля і, зрештою, змінюється культура”.
Леонард Бренд, доктор філософії, професор біології та палеонтології Університету Лома Лінда, звернувся до теми віри, науки та Біблії. Він пояснив: «Я зазвичай дозволяю Біблії допомогти мені зрозуміти, що я роблю… Стає все очевиднішим, що дарвінівська теорія випадкових мутацій і природного відбору не може створити нічого нового… Таким чином, у науці зростає цей конфлікт. Докази Творіння посилюються, докази теорії Дарвіна втрачають колишню переконливість».
Заступник директора Інституту біблійних досліджень Еккехардт Мюллер, доктор філософії, роз’яснив тему та принципи тлумачення Біблії. Він підкреслив: «Ми дуже зосереджені на біблійному тексті, і це добре, але є проблеми, які не можна вирішити за допомогою одних біблійних текстів або, принаймні, не так прямолінійно. Справа в тому, що мови – це динамічна структура, яка постійно змінюється. Ми бачимо, що в англійській мові, якщо ви читаєте версію короля Якова, є вирази, які ми вже не використовуємо. І часто їх спотворено розуміють… Проблема в тому, що ті, хто приймає Ісуса, а також ті, хто відкидає Ісуса, посилаються на ті самі місця Писання… Але проблема в тому, що вони приходять до різних висновків».
Річард М. Девідсон, доктор філософії, професор тлумачення Старого Завіту в Теологічній семінарії адвентистів сьомого дня в Університеті Ендрюса, поділився своїми знаннями на тему використання Святого Письма авторами Біблії. Він пояснив: «Внутрішньо-біблійне тлумачення – це просто використання більш раннього Святого Письма пізнішими біблійними авторами… В останні десятиліття все більше і більше усвідомлюється, що пізніші автори Старого Завіту також використовували більш ранніх письменників Старого Завіту. Отже, тепер ми використовуємо цей ширший термін, внутрішню біблійну герменевтику, щоб подивитися, як пізніші біблійні автори посилалися і використовували більш ранні Писання… Якщо немає єдності між Новим Завітом і Старим Завітом і пророками з більш ранніми пророками, то тоді ми перестаємо бачити месіанські пророцтва».
Герхард Пфандл, доктор філософії, заступник директора Інституту біблійних досліджень, продемонстрував важливість розуміння біблійних апокаліптичних пророцтв, особливо пророцтв Данила та Одкровення. Він сказав: «Книги Даниїла і Одкровення містять багато різних символів, і вчені дуже різняться в їхньому тлумаченні. Протягом століть розвивалися різні школи тлумачення того, як розглядати книги Данила та Об’явлення, як їх інтерпретувати… Коли ми тлумачимо апокаліптичне пророцтво, ми не повинні тлумачити його через призму сучасних новин із ЗМІ. Події у світі мають значення, але не завжди таке, що їм приписують люди. Тому нам треба бути обережними, щоб братися інтерпретувати у світлі Писання все, що відбувається сьогодні у світі».
Директор BRI Еліас Бразил де Соуза, доктор філософії, описав умовні пророцтва та роль Ізраїлю. Він пояснив: «Деякі уривки зі Старого Завіту говорять про Ізраїль. Але ми повинні мати на увазі, що ми не йдемо про сучасну державу Ізраїль, але це посилання на Ізраїль у рамках завіту між Богом та Його народом на Синаї, завіту між Богом та Авраамом… Через єврейський народ ми отримали Писання та Спасителя світу… Бог уклав завіт з Ізраїлем. Вони були обрані не для того, щоб отримати виняткові права на спасіння, а тому, що Ізраїль був обраним народом та знаряддям у руках Бога для поширення істини».
На своїй другій лекції доктор філософії Майкл Г. Хазел розповів про те, що Буття є контрольним прикладом для тлумачення Біблії. Він сказав: Перші слова, які Бог говорить людству, – плодитися, розмножуватися і наповнювати землю. Це надзвичайно важливо, коли ми розуміємо, що основа шлюбного завіту між чоловіком і жінкою перебуває у розповіді про створення світу… У творінні ми вперше бачимо прояв Бога. Одна з речей, які розкриває розділ 1 книги Буття, – це порядок творіння і те, що Бог є Богом порядку… Я сказав би, що, коли ми дивимося на історію Творіння, дуже важливо, щоб у нас була надія на нове Творіння».
Професор богослов’я та християнської філософії богословської семінарії адвентистів сьомого дня в Університеті Ендрюса Джон К. Пекхем, доктор філософії, проповідував на тему пророчого дару і “Sola Scriptura” під час богослужіння. Він визначив: «Принцип «Sola Scriptura», найпростіший спосіб його розуміння полягає в тому, що Святе Письмо є унікальним нормативним документом або має унікальний авторитет, за допомогою якого слід судити про інші твердження, інші джерела, інші богословські складові… Визнання пророків поза Писанням повністю узгоджується з принципом «Sola Scriptura» доти, доки будь-яке підтверджене пророче послання або пророк поза Писанням перевіряється Писанням і вважається підпорядкованим авторитету Писання».
Деніс Кайзер, доктор філософії, доцент кафедри історії церкви Адвентистської богословської семінарії адвентистів сьомого дня в Університеті Ендрюса, розповів про піонерів-адвентистів та про те, як тлумачила Біблію Еллен Уайт. Він підкреслив: «Отже, хоч у нас, як у церкви, не було академічної підготовки служителів до 1930-х років, проте були деякі адвентистські пастори, які самостійно вивчили іврит та грецьку мову. Деякі адвентистські служителі або церковні працівники, такі як Урія Сміт, Дж. Н. Ендрюс, У. В. Прескотт, фактично вивчили латину та грецьку, коли ходили до школи… Але Ендрюс хотів знати більше. Тому він сам вивчив іврит».
На своїй другій та заключній лекції вебінару з тлумачення Біблії Френк Хазел, доктор філософії, виклав на цю тему останні тенденції у методах тлумачення Біблії. Він сказав: «Людський розум та емпіричний досвід стали нормою для розуміння світу навколо нас, а також для розуміння біблійного тексту та вивчення історії та Біблії… Офіційна заява церкви адвентистів сьомого дня…» Адвентисти відкинули навіть модифіковане використання історико-критичного методу, який зберігає той принцип критики, який підпорядковує Біблію людському розуму «…Я сказав би, що для нас, адвентистів сьомого дня, наш підхід до Біблії – це те, що я б назвав біблійно-історичним підходом…».
Наприкінці вебінару пастор Петроніо Генебаго, молодіжний директор Південного Азіатсько-Тихоокеанського дивізіону, повторив: «Ми адвентисти сьомого дня, ми використовуємо історичний біблійний метод, і ми чули причини, з яких ми дійсно повинні дякувати Богові за те, що Він привів нас до такої методології, яка допомагає нам правильно читати та інтерпретувати Біблію. Отже, любі молоді люди, нехай Господь і надалі допоможе вам любити Писання».
Учасники отримали великі благословення під час онлайн-конференції, тому що отримали доступ до скарбів Слова Божого. Молоді нагадали текст Біблії, який є основою проєкту читання Біблії: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих» (Матвія 4:4).
Джерело: adventist.news
