Збудована на біблійних підвалинах духовна освіта також була пріоритетною галуззю молодого релігійного руху. 1889 р. у Гамбурзі відкрито спочатку адвентистську школу, а через десять років – семінарію у Фріденсау (Німеччина) для підготовки духовних працівників. Ці навчальні центри давали можливість здобути богословську освіту вихідцям з багатьох європейських країн. Випускниками Гамбурзької школи стали перші лідери адвентистського руху в Росії Я.Клейн, К.Рейнфшнейдер, Г.Лєбсак. 1900 року в семінарії Фріденсау відкрито теологічний відділ для студентів з Росії; через три роки тут отримали дипломи 13 майбутніх служителів Російського місіонерського поля. У наступні роки кількість його молодих церковних працівників, що виїжджали в закордонні навчальні центри ще збільшилась.
Коли на конференції Російської місії, що проходила у Ризі в 1907 р., було нарешті утворено Російську Уніонну Конференцію, то під час роботи конференції прийнято кілька пропозицій, важливих у подальшому становленні вітчизняного адвентизму. Було вирішено заснувати “Російський освітній фонд” для надання матеріальної підтримки здібним учням у здобутті духовної освіти, засновано «Трактатне товариство» у Ризі, котре з цього часу друкує літературу не лише німецькою, латиською та естонською мовами, а й російською і польською.

